Рішення

від 14.06.2019 по справі 160/3237/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Справа № 160/3237/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТА-С" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

10 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНТА-С" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0046675341 від 18.03.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі висновків акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ АВАНТА-С (код ЄДРПОУ 33325174) за вересень 2018 року №66305/04-36-5341/33325174 від 20.11.2018 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0046675341 від 18.03.2019 року. Позивач вважає, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки жодних порушень ТОВ АВАНТА-С не вчиняло. Просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем 23.04.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

15.05.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Зауважив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ АВАНТА-С (Код ЄДРПОУ 33325174) за вересень 2018 року, якою встановлено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ТОВ "АВАНТА-С" за вересень 2018 року занижено позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (р.18) на суму 25717,00 грн. Вказав, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

29 травня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ АВАНТА-С (Код ЄДРПОУ 33325174) за вересень 2018 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 66305/04-36-5341/33325174 від 20.11.2018 року, яким встановлено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ТОВ "АВАНТА-С" за вересень 2018 року занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (р.18) на суму 25717,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки від 20.11.2018 року № 66305/04-36-5341/33325174 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0046675341 від 18.03.2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю АВАНТА-С збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 32 146,25 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 25 717,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 429,25 грн.

Правомірність вищенаведеного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є предметом даної адміністративної справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Як вбачається із акту перевірки, під час перевірки поданої декларації з ПДВ за вересень 2018 року ТОВ АВАНТА-С від 19.10.2018 року № 9229050221 встановлено, що підприємством не включено до складу податкових зобов`язань податкову накладну по взаємовідносинам з ТОВ БОЛОНЬЯ КОМПАНІ № 44 від 27.09.2018 року на суму 154 300,00 грн. (ПДВ 25 716,67 грн.).

Таким чином, відповідачем встановлено розбіжності між задекларованими показниками та даними Єдиного реєстру податкових накладних, на суму 25 717,00 грн.

Згідно висновків даного акту перевірки, ТОВ "АВАНТА С" в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ПКУ не включено до складу податкових зобов`язань за вересень 2018 року суму ПДВ 3999 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання вересня 2018 року на суму 25 717,00 грн. Зазначено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за вересень 2018 року встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (р.18) на суму 25 717,00 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків відповідно до пп. 75.1.2 п 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки.

Особливості проведення перевірок з податку на додану вартість врегульовані розділом 5 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Наказом міністерства доходів і зборів України Наказом №165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця.

Згідно з п. 3.1.3.6. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця, камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому необхідно звернути увагу на таке:

строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем фактичного подання;

платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку;

платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом;

якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період;

у разі подання платником уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких змінюються показники розрахунків з контрагентами, необхідно перевірити:

а) дати виписки податкових накладних (з метою недопущення включення до податкового зобов`язання та/або податкового кредиту податкових накладних з датою виписки раніше ніж 365 календарних днів (пункт 198.6 статті 198 Кодексу));

б) відповідність уточнених показників податкових зобов`язань та/або податкового кредиту платника показникам, задекларованим контрагентом у відповідному звітному періоді. Оскільки наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов`язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою.

Відповідно до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вищенаведене, висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобовязаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

За правилами п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Судом з матеріалів справи встановлено, що у ТОВ АВАНТА-С є відмінність між виписаними податковими накладними та включеними до складу "податкових зобов`язань , внаслідок помилково виписаної податкової накладної, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ БОЛОНЬЯ КОМПАНІ не відбувалися.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відтак, обсяги поставки та суми ПДВ по помилково сформованих податкових накладних позивачем не були включені до податкових зобов`язань декларації з ПДВ за вересень 2018 року.

Податкове законодавство містить положення щодо усунення виявлених недоліків, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Зокрема, Податковим кодексом передбачено, що платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Про дотримання порядку відображення даних щодо господарських операцій в податковій звітності та усунення помилок, вказує і ДФС України в листі від 08.11.2017 р. №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ , обґрунтовуючи свою позицію тим, що до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період без наростаючого підсумку ( абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку). Дані звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п.6 розд. ІІІ Порядку). При цьому ДФС України наголошує, що обсяги постачання товарів та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в декларації.

Враховуючи те, що визначений законом термін виписування розрахунку коригування сум ПДВ ще не минув, а до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. III Порядку), обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній, не підлягають відображенню в декларації.

Аналогічна позиція викладена ДФС України в листі ДФС України від 08.11.2017 р. №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ .

Дані щодо обсягів здійснюваних господарських операцій, та суми податку на додану вартість, відображені позивачем в податковій звітності за вересень 2018 року відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку.

З`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому інформація, зібрана інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Спірні правовідносини зумовлені помилковим виписуванням податкової накладної по контрагенту ТОВ БОЛОНЬЯ КОМПАНІ , при цьому позивачем у встановлений законодавством термін надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань, а відтак останнім не допущено порушення податкового законодавства.

Розділом IV Внесення змін до податкової звітності Порядку Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

За змістом ст. 198 Податкового кодексу України, якою встановлено порядок формування податкового кредиту, та згідно п. 198.6 якої, у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, набрали чинності з 1 січня 2011 року згідно п. 1 розділу XIX Прикінцеві та перехідні положення ПК України та не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Положеннями п. 50.1 ст. 50 Податковго кодексу України встановлено, що У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, законодавством передбачено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Позивачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Згідно з Уточнюючим розрахунком, сума податкових зобов`язань збільшена, відповідно заниження суми, що підлягала сплаті до бюджету за вересень 2018 року, не відбулося.

Таким чином, від дати подачі декларації до часу проведення перевірки податкові зобов`язання за помилковою податковою накладною, які були відображені в ЄРПН, рахувалися у складі податкових зобов`язань у податковій декларації та незважаючи на помилковість їх виписки не призвели в кінцевому результаті до заниження податкових зобов`язань з ПДВ, які підлягали декларуванню у загальному підсумку за результатами всієї діяльності позивача.

Згідно з п. 50.3 ст. 53 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Відповідно до п.1 розділу III Наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 р. №21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Наказ №21) в податкову декларацію з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

В податковій декларації з ПДВ платником податку вказується лише дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Враховуючи відсутність поставки товарів/послуг, суми ПДВ, включені в помилкову податкову накладну не належать до відображення у податковій декларації з ПДВ.

У випадку помилкового складання податкової накладної по операціях з поставки товарів/послуг та реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних платник податків з метою виправлення помилки має право відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України скласти та направити розрахунок корегування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування належить реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товару/послуги із дотриманням відповідних строків реєстрації.

Згідно з розділом IV Наказу №21, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, які містяться у раніше поданій ним декларації він зобовязаний направити уточнюючий розрахунок до такої декларації по формі, встановленій на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійно виявленої помилки здійснюється в порядку, визначеному ст.50 ПК України.

Відповідно до Уточненого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до Декларації з ПДВ за вересень 2018 року, від 04.11.2018 року, позивачем були уточнені податкові зобов`язання з ПДВ за вересень 2018 року по операціям з ТОВ НК БОЛОНІЯ (ЄДРПОУ 419163309156), а саме збільшені податкові зобов`язання (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) (Д5).

З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що прийняте на підставі вказаного відповідачем в акті перевірки висновку податкове повідомлення-рішення № 0046675341 від 18.03.2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю АВАНТА-С збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 32 146,25 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 25 717,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 429,25 грн., є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищенаведених обставние, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТА-С" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенння Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0046675341 від 18.03.2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю АВАНТА-С збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 32 146,25 грн., з яких за податковими зобовязаннями - 25 717,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 429,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТА-С" (код ЄДРПОУ 33325174) судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник