Рішення

від 12.09.2019 по справі 320/2001/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року 320/2001/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження клопотання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області від 26.03.2019 №433;

- зобов`язати Гостромогильську сільську раду Ставищенського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 2,00 га, із прийняттям вмотивованого та обґрунтованого рішення відповідно до закону.

За результатами розгляду справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

02 вересня 2019 року через відділ документального забезпечення і контролю (канцелярія) суду, надійшло клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення.

Подане клопотання вмотивоване тим, що приймаючи рішення у справі №320/2001/19, судом не було розглянуто клопотання про зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

Розглянувши клопотання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, клопотання позивача щодо встановлення відповідачу строку для надання звіту про виконання судового рішення, дійсно не було розглянуто судом у ході прийняття рішення суду. Вказана обставина свідчить про те, що наявна підстава, передбачена частиною першою статті 252 КАС України, для ухвалення додаткового рішення, в якому заява про збільшення позовних вимог буде розглянута по суті.

Частиною третьою статті 252 КАС України врегульовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 в адміністративній справі №320/2001/19 прийнято у порядку письмового провадження, відповідно додаткове рішення підлягає ухваленню у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 в адміністративній справі №320/2001/19, суд керувався наступним.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, в силу принципу обов`язковості судового рішення, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, на якого таким рішенням покладено певні обов`язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Приписами статті 1 Закону України Про виконавче провадження закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

З наведеного убачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

У цьому контексті, суд зазначає, що матеріали справи містять докази направлення позивачу виконавчих листів №320/2001/19.

Разом з цим, позивачем не наведено підстав та не зазначено обставин, які б свідчили про загрозу невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 в адміністративній справі №320/2001/19.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголошував, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи правовий зміст судового контролю за виконанням судового рішення, суд визнає клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/2001/19, - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення, яким у задоволенні клопотання позивача щодо зобов`язання Гостромогильської сільської ради подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 в адміністративній справі №320/2001/19, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.