Рішення

від 12.09.2019 по справі 824/650/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/650/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Державного підприємства "Хотинське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" про стягнення податкового боргу.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути податковий борг з Державного підприємства "Хотинське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" (далі - відповідач, ДП Хотинське державне спеціалізоване лісництво АПК"), з рахунків у банках платника, на суму податкового боргу 85036,14 грн - в Державний бюджет України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 85036,14 грн, який виник по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб. Оскільки борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-263 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, правом передбаченим ст. 162 КАС України не скористався, відзив на позов до суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 43).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємства "Хотинське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" (вулиця Тракторна, будинок 2У, с. Недобоївці, Хотинський р-н, Чернівецький область, код ЄДРПОУ 31328660) зареєстроване як юридична особа 09.04.2001 р. та взяте на облік як платник податків 23.05.2001 р. (а.с. 10-13).

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2019 р. від 04.04.2019 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 59331,00 грн (а.с. 20).

Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено самостійно визначене зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 37415,35 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника та розрахунком боргу.

З матеріалів справи видно, що позивачем по звітній податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2018 р., в якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 59331 грн, включено до розрахунку заборгованості на суму в розмірі 37415,35 грн.

Отже, загальна сума податкового зобов`язання, яка самостійно визначена відповідачем з податку на додану вартість та підлягає стягненню складає 37415,35 грн.

Крім цього, за відповідачем обліковується заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, яка виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми "Д" № 0014861305 від 02.10.2018 р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання на 152586,08 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 12542,30 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 30135,58 грн, сума пені - 1908, 20 грн (а.с. 21);

- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" № 0030035106 від 10.04.2019 р., яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у суму 510,00 грн (а.с. 31).

Отже, загальна суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, яка визначена контролюючим органом складає 153096,08 грн.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0014861305 від 02.10.2018 р. та № 0030035106 від 10.04.2019 р. одержано уповноваженою відповідачем особою ( ОСОБА_1 ) нарочно, відповідно, 03.10.2018 р. та 10.04.2019 р., що підтверджується відмітками у податкових повідомленнях-рішеннях.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).

З матеріалів справи видно, що податкові повідомлення-рішення № 0014861305 від 02.10.2018 р. та № 0030035106 від 10.04.2019 р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище податкові повідомлення-рішення є узгодженим.

Судовим розглядом встановлено, що грошове зобов`язання визначене контролюючим органом відповідач частково сплатив у розмірі 115000,00 грн, у зв`язку з чим утворився борг у сумі 38096,08 грн (153096,08 грн - 115000,00 грн).

З матеріалів справи видно, що позивачем у розрахунку податкового боргу включено заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, яка визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях на загальну суму 38096,08 грн, що також підтверджується інтегрованою карткою платника.

З огляду на вищенаведене, сума боргу з податку на додану вартість, яка самостійно визначена відповідачем та з податку з доходів фізичних осіб, яка визначена контролюючим органом складає 75511,43 грн (37415,35 грн + 38096,08 грн), що також підтверджується інтегрованими картками платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Судом встановлено та підтверджується інтегрованою карткою платника, що у зв`язку із порушенням відповідачем строків погашення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб позивачем нарахована пеня у сумі 9524,71 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 85036,14 грн, який складається із податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 37415,35 грн та подакту з доходів фізичних осіб на суму 38096,08 грн, а також нарахованої пені у сумі 9524,71 грн. Вказана обставина також підтверджується інтегрованою карткою відповідача та розрахунком податкового боргу.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" №112186-51 від 30.10.2018 р. на суму 152586,08 грн (а.с. 33).

Вказана податкова вимога отримана відповідачем 05.11.2018 р., що підтверджується підписом у корінці податкової вимоги (а.с. 33).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п. 95.4 ст. 95 ПК України).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 257-263, 293 та 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з Державного підприємства "Хотинське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу", яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 85036,14 грн до Державного бюджету України.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 39392513);

відповідач - Державне підприємство "Хотинське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" (вулиця Тракторна, будинок 2У, с. Недобоївці, Хотинський р-н, Чернівецький область, код ЄДРПОУ 31328660).

Суддя Левицький В.К.