Ухвала

від 11.09.2019 по справі 810/4307/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2019 року

Київ

справа №810/4307/18

адміністративне провадження №К/9901/25440/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі №810/4307/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Машбудпостач" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2018.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом подання до суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності причин такого пропуску, достатніх для його поновлення, та наданням вищезазначених належних доказів такого пропуску. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 року вперше подану ГУ ДФС апеляційну скаргу було повернуто. 27.03.2019 відповідач вдруге звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 року апеляційну скаргу повернуто. 24.04.2019 року відповідач втретє звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

До апеляційної скарги відповідачем було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Між тим, в обґрунтування скаржником не вказано поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а лише зазначено перебіг подій та обставин повернення апеляційної скарги.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Тому запропонував апелянту надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 01.08.2019 ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження, не вказавши інших підстав для його поновлення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не є розпорядником коштів для сплати судового збору, а платіжні доручення надходять до юридичного управління після сплати судового збору, проте не у день сплати. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення, а також те, що у разі відмови у відкритті провадження ДФС буде позбавлене права на оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки повідомлені ним причини пропуску строку є неповажними. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі №810/4307/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду