Рішення

від 11.09.2019 по справі 414/2553/19

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/2553/19

Провадження № 2-о/414/377/2019

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участю секретаря судового засідання Нагорянської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінної Луганської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Антрацитівському району та містах Антрацит і Перевальськ Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про встановлення факту народження особи в певний час,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якої просить суд встановити факт народження її онука ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Голубівка (в минулому м. Кіровськ) Луганської області, вказавши його батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою отримання свідоцтва про народження представник заявника звернувся Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Антрацитівському району та містах Антрацит і Перевальськ Головного територіального управління юстиції у Луганській області, але отримала відмову у реєстрації народження онуки ОСОБА_2 , оскільки нею були пред`явлені документи, оформлені медичними закладами, розташованими на території, непідконтрольній законній українській владі, що ставить під сумнів легітимність цих документів. Встановлення цього факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про народження дитини українського зразка.

У судове засідання заявник не з`явилася, просила суд розглядати справу за її відсутності.

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Антрацитівському району та містах Антрацит і Перевальськ Головного територіального управління юстиції у Луганській області у судове засідання не з`явився, начальник відділу надала суду письмову заяву, в якій вказала, що проти заяви не заперечує та просить розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Новотошківське м. Голубівка (в минулому м. Кіровська) Луганської області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

Громадянка України ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Голубівка (в минулому м. Кіровськ) Луганської області (а.с. 8-9).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходяться у шлюбі згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.03.2013 року (а.с. 11).

Заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження IV НОМЕР_2 від 18.03.1988 року (а.с. 3-7).

Згідно з листом № 433/18.15.-49 від 10.09.2019 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Антрацитівському району та містах Антрацит і Перевальськ Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації народження ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України, оскільки для підтвердження факту народження пред`явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що ставить під сумнів легітимність цього документа, оскільки останній не відповідає встановленим законодавством вимогам (а.с. 13).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями від 17.03.2015 визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей від 16.09.2014 тимчасово, на строк, що закінчується через один рік з дня набрання чинності Законом України "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей", запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (окремі райони Донецької та Луганської областей).

Відповідно до постанови Верховної Ради України Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування від 17.03.2015 до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови , що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року.

Таким чином, м. Голубівка (в минулому м. Кіровськ) Луганської області розташоване на тимчасово окупованій території України.

Як вбачається з медичного свідоцтва про народження № 343, виданого 16.08.2019 Державною установою Стахановський пологовий будинок так званої Луганської Народної Республіки , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 03:25 год. на 38 тижні вагітності у м. Голубівка (в минулому м. Кіровськ) Луганської області народила доношену дитину - хлопчика, вагою 3160 грамів (а.с. 12).

Відповідно пп. а п.п. 2, 3, 22, 23 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18.10.2000, підставами для проведення державної реєстрації для народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), що видається закладом охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Відповідно до ст.ст. 3 , 8 , 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до наведеного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ( намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території є обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.

Неможливість отримати у м. Голубівка (в минулому м. Кіровськ) Луганської області необхідні документи для реєстрації факту народження дитини заявника виникла у зв`язку із розташування цього міста на тимчасово окупованій території України.

Факт, який просить встановити заявник, має для нього юридичне значення, оскільки необхідний для отримання свідоцтва про народження дитини українського зразка.

Згідно з ч. 3 ст. 317 ЦПК у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька - за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та встановлення факту того, що громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народила у м. Голубівка (в минулому м. Кіровськ) України доношену дитину - хлопчика, а батьком якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 згідно зі ст. 14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

В той же час, суд вважає за необхідне відмовити заявнику в частині зазначення у судовому рішенні імені дитини, оскільки ім'я дитини може бути зазначене батьками безпосередньо під час державної реєстрації народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Такий висновок узгоджується з частиною другою статті 319 ЦПК України , згідно з якою рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд,

вирішив:

заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Антрацитівському району та містах Антрацит і Перевальськ Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ: 33323617,місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, вул. Слобожанська, 5), про встановлення факту народження особи в певний час - задовольнити частково.

Встановити факт того, що громадянка України ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у смт. Донецький м. Голубівка (в минулому м. Кіровськ) Луганської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , народила ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Голубівка (в минулому м. Кіровськ) Луганської області, Україна доношену дитину - хлопчика, вагою 3160 грамів, батьком якої є громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Новотошківське міста Голубівка (в минулому м. Кіровськ) Луганської області, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини вимог щодо зазначення імені дитини - відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Панчук