Рішення

від 12.09.2019 по справі 611/799/19

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/799/19

Провадження № 2/611/248/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Андросова О.М.

за участю секретаря - Сторчай С.В.,

представника позивача - Абраменко ОСОБА_1 .В ОСОБА_2 ,

відповідача - Козлова С ОСОБА_2 П ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового справу за позовом заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 10.04.2019 у справі № 611/1257/18 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 2018220200000361 від 17.11.2018 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та закрито вказане кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КК України у зв`язку із набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Зазначеною ухвалою суду встановлено таке.

В листопаді 2018 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконну порубку лісу з метою подальшого використання у власних цілях.

У листопаді 2018 року ОСОБА_4 ГІ ОСОБА_2 , точний час в ході досудового розслідування не встановлений, реалізуючи свій злочинний умисел, на автомобілі ВАЗ 21013 д/н НОМЕР_1 з причепом ПВА 2 д/н НОМЕР_2 приїжджав до захисного лісового насадження лінійного типу, що належить до лісового фонду України, яке розташоване неподалік від с. Червона Поляна Барвінківського району Харківської області вздовж земельної ділянки з кадастровим номером 6320483500:05:000:0216.

В подальшому ОСОБА_3 , діючи всупереч:

- пункту 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватись у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

- частини 1 статті 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видасться безоплатно;

- пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, який передбачає, що лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

- пункту 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, згідно якому лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагенства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

- пункту 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, відповідно до якого лісовий квиток видасться власником лісів або постійним лісокористувачем,

без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, незаконно, умисно, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, заздалегідь заготовленим та прилаштованим майном, яке було необхідне для здійснення зрубу стовбурів дерев та їх розпилу: бензопили марки «Могилев» моделі «БМ - 5,5» , у період з початку листопада 2018 року по 17.11.2018 здійснив незаконну порубку 14 сироростучих (живих) дерев породи ясен , відділивши стовбури дерев від коріння, а саме,: 1 шт. з діаметром стовбура 58 см; 2 шт. з діаметром стовбура 51 см; І шт. з діаметром стовбура 64 см; 1 шт. з діаметром стовбура 60 см; 2 шт. з діаметром стовбура 27 см; 1 шт. з діаметром стовбура 53 см; 1 шт. з діаметром стовбура 47 см; 2 шт. з діаметром стовбура 28 см; 1 шт. з діаметром стовбура 34 см; 1 шт. з діаметром стовбура 44 см; 1 шт. з діаметром стовбура 46 см, котрі росли в захисному лісовому насадженні лінійного типу на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області неподалік від с. Червона Поляна Барвінківського району Харківської області вздовж земельної ділянки з кадастровим номером 6320483500:05:000:0216.

У подальшому ОСОБА_3 зазначені дерева за допомогою бензопили подрібнив на частини.

Згідно розрахунку розміру шкоди від 17.12.2018 № 03.2-16/834, наданому ДП Ізюмське лісове господарство , внаслідок незаконної порубки дерев ОСОБА_3 спричинив державі шкоду в сумі 136967 грн. 37 коп.

Зазначений розрахунок розміру шкоди, яка заподіяна внаслідок незаконної порубки дерев, здійснений згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 18.04.2019. Проте шкода, заподіяна державі внаслідок незаконної порубки дерев, залишається невідшкодованою, в зв`язку з чим прокурор прохає стягнути з відповідача спричинену державі шкоду в сумі 136967 грн. 37 коп.

З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, в даному випадку остання повинна бути позивачем у справі.

Проте державною екологічною інспекцією у Харківській області до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до державного та місцевих бюджетів.

Враховуючи викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Держекоінспекції згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 131-1 Конституції України являється несплата відповідачем вищевказаної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримує, прохає його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні погодився з тим, що порубкою лісу ним завдана шкода, але пояснив, що не має можливості відшкодувати завдану шкоду в такому розмірі.

Представник державної екологічної інспекції у Харківській області в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 56 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Тобто ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 10.04.2019 у справі № 611/1257/18 про закриття кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 здійснив незаконну порубку 14 дерев, і ця обставина не підлягає доказуванню.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (пункт 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з частиною 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Згідно зі ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 цього ж Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ч. 5 цієї ж статті застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 167 ЦК України передбачено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно розрахунку розміру шкоди, виконаному ДП Ізюмське лісове господарство , внаслідок незаконної порубки дерев ОСОБА_3 спричинив державі шкоду в сумі 136967 грн. 37 коп.

Вказану суму прокурор та відповідач не оспорюють.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надані належні і допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2054 грн. 51 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 128 КПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави на р/р 33110331020054, одержувач УК Барвінківський район, банк Казначейство України, МФО 899998, код одержувача 37993191, код бюджетної класифікації доходів 24062100, 136967 (сто тридцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 37 коп. шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений платіжним дорученням від 09.08.2019 № 2010 судовий збір в сумі 2054 (дві тисячі п`ятдесят чотири) грн. 51 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Барвінківського районного суду О.М.Андросов