Постанова

від 11.09.2019 по справі 702/893/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

м. Черкаси

справа № 707/893/18

провадження № 22-ц/821/56/19

категорія 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.

секретаря: Попової М.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Селянське (фермерське) господарство Нова Україна ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ЖильнельфаВельє

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Нова Україна на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року (ухвалене в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області 04 квітня 2019 року під головуванням судді Мазай Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ЖильнельфаВельє про визнання недійсним правочину.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

08 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СФГ Нова Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ ЖильнельфаВельє про визнання недійсним правочину.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 105214 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0428, площею 4,1596 га, що розташована в адмінстартивних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.

07 грудня 2012 року позивачем укладено договір оренди даної земельної ділянки строком на 5 років до 19 серпня 2018 року з СФГ Нова Україна , який 19 вересня 2013 року зареєстровано в ДРРП. Оскільки позивача не влаштовували умови даного договору, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, тому ОСОБА_1 не мав наміру продовжувати орендні відносини з СФГ Нова Україна .

Позивач уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ Жильнельфа Вельє , який подано на реєстрацію. 28 вересня 2018 року ТОВ Жильнельфа Вельє отримало Рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 43251789, у зв`язку з наявністю суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

За даними інформаційної довідки з ДРРП строк дії права opeнди земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0428 додатковою угодою б/н від 18 серпня 2018 року до договору оренди земельної ділянки від 07 грудня 2012 року продовжено на 15 років до 19 вересня 2033 року.

Додаткову угоду з СФГ Нова Україна позивач не підписував та нікого у передбаченому законом порядку не уповноважував на підписання додаткової угоди.

Позивач вважає, що додаткова угода б/н від 18 серпня 2018 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0428, є недійсною з моменту її вчинення з підстав викладених вище.

Оскільки, додаткову угоду б/н від 18 серпня 2018 року до договору оренди землі від 07 грудня 2012 року ОСОБА_1 з СФГ Нова Україна не підписував та нікого у встановленому законом порядку не уповноважував на це, дана додаткова угода до договору оренди землі від 07 грудня 2012 року підписана від імені позивача невідомою особою, а тому вважає, що є всі підстави для визнання цієї додаткової угоди до такого договору з СФГ Нова Україна недійсною в повному обсязі з дати її вчинення, що передбачено ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки даний правочин укладено без волевиявлення власника земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, право позивача на володіння, користування і розпорядження своєю власністю підлягає захисту шляхом визнання недійсною додаткової угоди б/н від 18 серпня 2018 року до договору оренди землі від 07 грудня 2012 року укладеного з СФГ Нова Україна .

Просив визнати недійсною додаткову угоду б/н від 18 серпня 2018 року до Договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0428, площею 4,1596 га від 07 грудня 2012 року, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області укладену між ОСОБА_1 та СФГ Нова Україна , яка є підставою для продовження права оренди вище вказаної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду б/н від 18 серпня 2018 року до договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0428, площею 4,1596 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області від 07 грудня 2012 року, укладену між ОСОБА_1 та СФГ Нова Україна , яка є підставою для продовження права оренди вищевказаної земельної ділянки.

Стягнуто з СФГ Нова Україна на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не укладаючи та не підписуючи додаткову угоду від 18 серпня 2018 року до договору оренди земельної ділянки від 07 грудня 2012 року з СФГ Нова Україна , що підтверджено висновком експерта, не виражав у будь-який спосіб своє волевиявлення на зміну строку дії договору, не вчиняв жодних дій, спрямованих на погодження та/або схвалення умов, викладених в додатковій угоді, а отже його волевиявлення на зміну та/або схвалення умов Договору, зокрема і в частині встановлення терміну дії договору до 19 вересня 2033 року було взагалі відсутнє і визначення наведеного строку дії договору у додатковій угоді не відповідає його внутрішньому волевиявленню. Наявність оспорюваного правочину порушує законні права позивача на володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, як приватною власністю, а тому порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі СФГ Нова Україна просить скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що основним доказом у справі є висновок судової почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що підпис на додатковій угоді від 18 серпня 2018 року поставлено не позивачем а іншою особою. СФГ Нова Україна вважає, що висновок експерта не є належним доказом у справі, оскільки експертиза була проведена з порушенням інструкції Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1999 року.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 - адвоката Романова О.О., останній зазначив, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, спростовуються встановленими обставинами справи по справі, а тому підстав для її задоволення та зміни чи скасування судового рішення немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 105214 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0428, площею 4,1596 га, що розташована в адмінстартивних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.

07 грудня 2012 року позивачем укладено договір оренди даної земельної ділянки строком на 5 років до 19 серпня 2018 року з СФГ Нова Україна , який 19 вересня 2013 року зареєстровано в ДРРП. Оскільки позивача не влаштовували умови даного договору, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, тому він не мав наміру продовжувати орендні відносини з СФГ Нова Україна та уклав договір оренди землі з ТОВ ЖильнєльфаВільє .

Однак, із Рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 43251789 стало відомо, що позивачем із ТОВ Нова Україна укладено додаткову угоду б/н від 18 серпня 2018 року до договору оренди земельної ділянки від 07 грудня 2012 року, якою строк дії договору оренди на 15 років до 19 вересня 2033 року.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга СФГ Нова Україна не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

За змістом ст. ст. 13, 14 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі, за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір земельної ділянки строком на 5 років до 19 серпня 2018 року.

Згідно додаткової угоди б/н від 18 серпня 2018 року (а.с. 59 Т.1) змінено пункти 2, 5, 8, 9 Договору від 07 грудня 2012 року. Зокрема, визначено грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 87 548 грн.; договір укладено на двадцять років. Термін дії договору з 19 вересня 2013 року продовжено по 19 вересня 2033 року; орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4,5 % від вартості паю, що становить у грошовому виразі 3 940 грн. дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами і є невід`ємною частиною основного Договору оренди землі.

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 вказував на те, що ним не підписувалась Додаткова угода від 18 серпня 2018 року до Договору оренди землі від 07 грудня 2012 року і його волевиявлення на укладення цього правочину відсутнє. Крім того, він нікого не уповноважував на підписання даної додаткової угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 236 ЦК України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У п.п. 1, 8 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вказано, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому, в кожній справі про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків; відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11 січня 2019 року (а.с. 65-66 Т.1) по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, 19 березня 2019 року судовим експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз був зроблений висновок № 641, 918/19-23 (а.с. 8286 Т.1), згідно якого підписи від імені ОСОБА_1 в графах Орендодавець обох примірників додаткової угоди від 18 серпня 2018 року до договору № б/н від 07 грудня 2012 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки експертизи є недопустимими доказами, оскільки експертиза проведена неналежним чином є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 1 ЗУ Про судову експертизу передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ст. 3 ЗУ Про судову експертизу ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України Про судову експертизу , Про виконавче провадження , іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно п.п. 2 п. 2.1 розділу ІІ. Права, обов`язки та відповідальність експерта, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Крім цього, відповідно до п. 4.4 розділу IV. Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи, керівник експертної установи терміново у письмовій формі повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не вживає належних заходів для усунення цих перешкод, керівник експертної установи по закінченні тридцяти календарних днів з дня направлення повідомлення повертає йому (їй) матеріали.

Судовий експерт не звертався до суду із клопотанням про надання додаткових матеріалів та зразків, також матеріали не повертались через порушення, натомість, експертом було проведено експертизу та надано висновок, що свідчить про достатність матеріалів та зразків для проведення експертизи.

Конкретну кількість зразків підпису, що необхідно відібрати для проведення почеркознавчої експертизи, визначає експерт в кожному окремому випадку.

Відповідачем не надано вмотивованих доказів необгрунтованості висновку експерта, або доказів, що він суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Враховуючи ту обставину, що позивач не підписував спірну додаткову угоду до договору оренди землі, що встановлено висновком судової експертизи, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій справі, яке ґрунтується на твердженні про відсутність волевиявлення сторони правочину на його укладення, адже за встановлених у справі обставин, орендодавець свою волю підписанням правочину не виражав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності та достовірності результатів судово-почеркознавчої експертизи. Так, висновки експертизи є повними, всебічними та об`єктивними. Сумнівів у точності та правильності результатів експертизи у колегії суддів не викликано.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Нова Україна - залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Нова Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ЖильнельфаВельє про визнання недійсним правочину залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2019 року.

Головуючий

Судді