Постанова

від 11.09.2019 по справі 692/621/15-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

м. Черкаси

справа № 692/621/15-ц провадження № 22-ц/821/165/19 категорія 307000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.

секретаря: Попової М.В.

учасники справи:

заявник: прокурор Драбівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області;

зацікавлена особа: Левченківська сільська рада Драбівського району Черкаської області

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 20 травня 2015 року у справі за заявою прокурора Драбівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, зацікавлена особа: Левченківська сільська рада Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою, у складі: головуючого судді Фай В.Г.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року прокурор Драбівського району Черкаської області звернувся в суд в інтересах держави в особі Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, зацікавлена особа: Левченківська сільська рада Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою.

Свою заяву мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька с. Левченкове Драбівського району Черкаської області, що підтверджується актовим записом про смерть №12 від 14 вересня 2005 року у власності якої перебувала земельна частка (пай) розміром 4,48 га., загальною вартістю 171 273,98 грн.

Відповідно до листа Левченківської сільської ради, з питань пов`язаних з оформленням спадщини після смерті вказаної особи до сільської ради ніхто не звертався.

Зазначав, що всупереч приписів закону, орган місцевого самоврядування не реагує на відсутність ефективного власника землі, не виконує надані законом повноваження щодо обернення в судовому порядку земель на користь територіальної громади. Тому, прокурор реалізує свої представницькі повноваження у сфері охорони землі, яка є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Просив визнати спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , а саме земельної ділянки площею 4,48 га, яка розташована в с. Левченкове Драбівського району Черкаської області, відумерлою.

Передати у власність територіальної громади с. Левченкове в особі Левченківської сільської ради 4,48 гектарів землі, вартістю 171 273,98 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 20 травня 2015 року заяву прокурора задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 минуло більше дев`яти років, а спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк до Драбівської державної нотаріальної контори не зверталися.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

07 липня 2019 року ОСОБА_4 подав до Апеляційного суду Черкаської області апеляційну скаргу, в якій просив рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 20 травня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог прокурора про визнання спадщини відумерлою відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з`ясовано всі фактичні обставини справи та формально підійшов до вивчення обставин справи, не сприяв повному об`єктивному та неупередженому її розгляду.

Зазначав, що до спадкового майна, померлої ОСОБА_3 входить житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 4,4803 га, кадастровий номер 7120685700:03:002:0334, яка знаходиться на території Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту, на яку померла Сім`яниста мала право на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЧР №023229, виданого Левченківською сільською радою 28 травня 2003 року.

На час смерті матері, він був зареєстрований та проживав разом з нею, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Вважає, що представник зацікавленої особи про вищевказаний факт знав, однак приховував.

25 квітня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Бірюка О.В. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 Цього ж дня нотаріусом видане свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому зазначено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 є її син ОСОБА_4 Спадщина складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому нотаріус повідомив, що земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Левченківської сільської ради, а тому винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено право звернутися до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 17 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5

Указом Президента України від 29 грудня 2017 № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах апеляційний суд Черкаської області ліквідовано, утворено Черкаський апеляційний суд.

Відповідно до ч. 5 ст 31 ЦПК України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом.

26 липня 2019 року розпочав свою роботу Черкаський апеляційний суд, у зв`язку з чим йому була передана для розгляду вказана цивільна справа.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями через систему документообігу суду визначено для розгляду суддю (суддю-доповідача) Черкаського апеляційного суду Бородійчука В.Г., колегії суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.

Ухвалою судді Черкаського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року матеріали цивільної справи 692/621/15-ц прийнято до свого провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 14 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи про її розгляд та викликом сторін в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що складено відповідний актовий запис № 12 (а.с. 32).

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 31).

З копії паспорту ОСОБА_5 Серії НОМЕР_3 вбачається, що він з 27 квітня 1984 року прописаний в селі Левченкове (а.с. 30).

Згідно з інформаційною довідкою Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області № 43, Левченківська сільська рада повідомила, що станом на 06 квітня 2015 року по сільській раді обліковується 8 земельних часток (паїв) відумерлої спадщини, на даний час звернень від спадкоємців щодо оформлення спадщини, зокрема після смерті ОСОБА_3 , не надходило (а.с. 6).

З довідки Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області від 24 лютого 2019 року №33/59 вбачається, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 мала такий склад сім`ї: ОСОБА_4 (син), ОСОБА_8 (невістка) та ОСОБА_9 (внук) (а.с. 33).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЧР № 023229, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,48 га, яка розташована в с. Левченкове Драбівського району Черкаської області (а.с. 34).

25 квітня 2019 року ОСОБА_10 видане свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_11 (а.с. 36).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 квітня 2019 року, ОСОБА_10 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 4,4803 га, що знаходиться за адресою: с. Левченкове Драбівського району Черкаської області, кадастровий номер 7120685700:03:002:0334 та роз`яснено право звернутися із позовною заявою до Драбівського районного суду Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (а.с. 40).

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є визнання спадщини, яка залишились після смерті ОСОБА_3 , відумерлою.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1277 ЦК України відумерлою суд визнає спадщину у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Отже, за змістом викладеної норми відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто з його спадкоємців не претендує з будь-яких причин: у спадкодавця може не бути спадкоємців за законом чи за заповітом; усі спадкоємці, як за законом, так і за заповітом, відмовилися від прийняття спадщини або не встигли прийняти її, або усі спадкоємці спадкодавця усунені від спадкування.

Крім того, вказаною нормою на орган місцевого самоврядування покладено обов`язок подати в суд за місцем відкриття спадщини, а у разі, якщо до спадщини входить нерухоме майно, - за місцем його знаходження після спливу одного року з часу відкриття спадщини заяву про визнання спадщини відумерлою. Тобто, законодавець надав спадкоємцю час в один рік, якщо вони не встигли подати заяву про прийняття спадщини або пропустили строк для прийняття спадщини, здійснити свої права на спадщину.

Задовольняючи заяву прокурора та визнаючи спадщину відумерлою суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття спадщини ОСОБА_3 пройшло більше дев`яти років, а спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Однак, згідно ч. 3, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Оскаржуючи ухвалене судом рішення, ОСОБА_4 вказував, що він є сином померлої та на час смерті матері постійно проживав разом з нею, тобто прийняв спадщину. На даний час продовжує проживати у домоволодінні, яке належало матері, а з 25 квітня 2019 року він став власником вказаного домоволодіння в порядку спадкування.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 є сином спадкодавця та на момент її смерті постійно з нею проживав, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 , довідки Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області від 24 лютого 2019 року №33/59 та копії паспорту скаржника (а.с. 29-31, 33).

Крім того, 25 квітня 2019 року ОСОБА_10 видане свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_11 , однак постановою нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 4,4803 га, що знаходиться за адресою: с. Левченкове Драбівського району Черкаської області, з підстав перебування вказаної земельної ділянки в комунальній власності (а.с. 36, 40).

Таким чином, ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері та частково оформив свої спадкові права в нотаріальній конторі.

Суд першої інстанції зазначених обставин не перевірив та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади села Левченкове Драбівського району Черкаської області, неправильно застосувавши норми матеріального права, оскільки наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, виключає можливість застосування до правовідносин положень ст. 1277 ЦК України.

Оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_5 , який не був залучений до участі у справі, що є процесуальною підставою для скасування рішення суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не враховано, що під час відкриття спадщини має значення для правильного визначення встановлення: кола спадкоємців; закон, який потрібно застосовувати для даних правовідносин та визначення спадкової маси майна.

При вирішенні спору, судом не було враховано, що до спадкової маси майна, крім земельної ділянки, відносно якої вирішено спір, входить також житловий будинок з погосподарськими спорудами (загальною площею 63 кв.м., житловою площею 40,5 кв.м.), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ). Судом не було встановлено, що вказаний будинок входить до спадкової маси майна, і вирішуючи спір, дана обставина залишена поза увагою суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує повністю або частково та ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення у разі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції через неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, та ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні заяви прокурора Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою.

Крім того, у відповідності ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме квитанції № 0.0.1405038617.1 від 11 липня 2019 року ОСОБА_4 сплатив за подачу апеляційної скарги 576 грн. 30 коп. судових витрат за розгляд справи.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, тому суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат вважає, що вони підлягають стягненню з Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області на користь ОСОБА_12 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 20 травня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви прокурора Драбівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, зацікавлена особа: Левченківська сільська рада Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Стягнути з Левченківської сільської ради Драбівського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 576 грн. 30 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2019 року .

Головуючий

Судді