Рішення

від 11.09.2019 по справі 908/1424/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/26/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 Справа № 908/1424/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/1424/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трідекс» , ідентифікаційний код юридичної особи 32607851 (69065, м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 8)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , ідентифікаційний код юридичної особи 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 30932,87 грн

за участю уповноважених представників:

від позивача: Свистунов А.Г., директор, наказ № 293 від 01.11.2014;

від відповідача: Морозов В.С., адвокат, довіреність № 5 від 01.01.2019;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Трідекс» з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» основного боргу в сумі 30507,44 грн, 305,07 грн інфляційних втрат та 120,36 грн 3% річних.

Позов обґрунтовано наявністю у позивача переплати за договором про постачання електричної енергії № 164 від 07.09.2017 у сумі 30507,44 грн та безпідставним не виконанням відповідачем вимоги позивача щодо її повернення. За прострочення повернення суми переплати в період з 19.04.12019 по 05.06.2019 позивач нарахував 305,07 грн інфляційних втрат та 120,36 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу 30507,44 грн.

Згідно з Витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1424/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2019 о 10 год. 30 хв., встановлено строк для надання відзиву відповідачем - до 10.07.2019 (включно).

09.07.2019, у встановлений судом строк, до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про зупинення провадження у справі та заява про залучення третьої особи з доказами направлення цих документів іншій стороні у справі.

15.07.2019 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання та заяви відповідача, а позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 15.07.2019 представники сторін повідомили про відсутність відводів суду та секретарю судового засідання.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та письмові пояснення, примірник яких вручив представнику відповідача в судовому засіданні.

Представник відповідача надав усні пояснення у справі, на задоволенні заяви та клопотання не наполягав, повідомив про наміри відповідача щодо можливості мирних переговорів із позивачем про розстрочення сплати спірної суми на шість місяців.

Представник позивача, директор товариства, заперечив проти мирного врегулювання спору, наполягаючи на позовних вимогах.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з необхідністю ознайомитись з письмовими поясненнями позивача та надати відповідь на пояснення.

Суд задовольнив усне клопотання представника відповідача.

По закінченні судового засідання 15.07.2019, суд, з власної ініціативи, для належної підготовки справи для розгляду, враховуючи необхідність відповідачеві надати відповідь на письмові пояснення позивача, продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 28.08.2019 об 11 год. 00 хв., про що присутні представники сторін були повідомлені в приміщенні Господарського суду Запорізької області під розписку та звукозапис.

22.08.2019 до суду від позивача у справі надійшли письмові заперечення проти заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення в цій справі.

В судовому засіданні 28.08.2019 суд продовжив підготовче засідання.

Судом розглянуті клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до винесення судом рішення у справі № 908/689/19 та заяву про залучення третьої особи на стороні відповідача - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» .

У задоволенні клопотань відмовлено, оскільки, розгляд даної справи стосується стягнення суми переплати, яку здійснено позивачем на користь відповідача, і в даному випадку відсутня об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, на яку посилається заявник. Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні достатні підстави для зупинення розгляду даної справи згідно зі ст. 227 ГПК України, з мотивів, наведених відповідачем. Також відсутні підстави для залучення до участі у справі ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» , оскільки заява відповідача процесуально необґрунтована. Відповідачем не доведено, що рішення суду в даній справі може вплинути на його права або обов`язки щодо однієї зі сторін.

Представник позивача підтримав позов та заперечення проти заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві та заяві про розстрочення виконання судового рішення у цій справі.

В судовому засіданні представники сторін на запитання суду зазначили, що всі пояснення надані, всі наявні докази подані до матеріалів справи, клопотання та заяви, відсутні.

Представники сторін не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

За наслідками судового засідання 28.08.2019, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.09.2019 о 10 год. 00 хв., про що присутні представники сторін повідомлені в приміщенні суду під розписку та під звукозапис.

В судовому засіданні 11.09.2019 були присутні представники обох сторін, здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Представник позивача підтримав позов. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.09.2017 між сторонами справи було укладено договір про постачання електричної енергії №164, за умовами якого відповідач продавав електричну енергію позивачу на умовах попередньої оплати. Як вважає позивач, у зв`язку з реформуванням ринку електричної енергії даний договір втратив чинність 31.12.2018, оскільки з 01.01.2019 була анульована ліцензія відповідача на постачання електричної енергії і постачання електричної енергії позивачу здійснюється новим постачальником. В акті звірки взаємних розрахунків станом на день закінчення дії договору сторони підтвердили наявність у позивача переплати за договором в сумі 30507,44 грн. Дана сума переплати відображена також у рахунку відповідача №164/12а від 31.12.2018. Вимоги позивача про повернення коштів залишені відповідачем без задоволення. Враховуючи викладене, позивач у даному позові просить стягнути з відповідача суму переплати в розмірі 30507,44 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно утримувану, а також нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 305,07 грн та 3% річних в сумі 120,36 грн за період з 19.04.2019 по 05.06.2019.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити позивачу в позові. У відзиві на позов відповідач зауважив, що договір про постачання електричної енергії № 164 від 07.09.2017, укладений між сторонами, не втратив свою чинність не зважаючи на те, що з 01.01.2019 відповідач не є постачальником електроенергії на території Запорізької області. Відповідач вказує, що з 01.01.2019 він здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії, позивач приєднався до договору про розподіл електричної енергії, а тому кошти, які були сплачені позивачем за договором про постачання електричної енергії № 164 від 07.09.2017, можуть бути використані для зарахування в порядку виконання договору про розподіл електроенергії між позивачем та відповідачем. Також зазначає, що починаючи з 01.01.2019 оплату за спожиту електричну енергію позивач здійснює на користь ТОВ Запоріжжяелектропостачання . Внаслідок помилкових перерахувань споживачами електричної енергії коштів попередньої оплати саме на рахунок відповідача, у останнього виникла заборгованість перед споживачами електричної енергії, що здійснювали попередню оплату. Помилково перераховані відповідачу кошти споживачів електричної енергії були зараховані відповідачем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, які відкриті в ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України згідно з договором банківського рахунку №1338156-170221-095949 від 21.02.2017. Отже, після 01.01.2019 відповідач є неналежним отримувачем грошових коштів, що були перераховані споживачами відповідачу (як постачальнику електричної енергії) на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Посилаєтсья на те, що вини відповідача в неповерненні коштів споживачам немає, оскільки банк не виконує доручення відповідача про повернення коштів. З цих підстав відповідач подав позов про зобов`язання ПАТ Ощадбанк здійснити переказ коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання на користь отримувачів коштів. Справа №908/689/19 за цим позовом перебуває на розгляді в Господарському суді Запорізької області. Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідач вважає, що на суму безпідставно отриманих грошових коштів не нараховуються 3% річних та інфляційних втрат, оскільки обов`язок повернути ці кошти не є грошовим зобов`язанням в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також представник відповідача наполягав на розстроченні виконання судового рішення на три календарні місяці, посилаючись на відсутність у відповідача грошових коштів для виконання рішення суду єдиним платежем.

Представник позивача не погодився з тим, що кошти передоплати сплачені відповідачу безпідставно і після 01.01.2019, оскільки перерахування коштів здійснювалось відповідачу до 01.01.2019 на підставі діючого до 31.12.2018 договору. Також представник позивача наголосив на тому, що знаходження грошових коштів у розпорядженні банку не звільняє відповідача від обов`язку повернути грошові кошти та від відповідальності за неможливість виконання цього обов`язку.

Представник позивача в судовому засіданні погодився на розстрочення виконання судового рішення на два місяці.

В судовому засіданні 11.09.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

07.09.2017 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трідекс» (споживач, позивач) укладено договір про постачання електричної енергії №164, відповідно до п. 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 9.5 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з 01.01.2017 і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Відповідно до умов п. 2.3.4 даного договору та пунктів 3, 6 додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються споживачу постачальником електричної енергії в розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує звітному розрахунковому періоду.

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку.

Відповідно до рахунку № 164/12а від 31.12.2018, який був виставлений відповідачем позивачу до сплати за грудень 2018, у позивача наявна переплата за спожиту активну електричну енергію в розмірі 30507,44 грн.

В акті звірки взаємних розрахунків № 164 від 15.02.2019 сторони підтвердили наявність відповідної переплати станом на 01.01.2019 в розмірі 30507,44 грн.

Листом вих. №5 від 04.01.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути вказану суму переплати на розрахунковий рахунок позивача. Вимогу отримано відповідачем 04.01.2019, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції вх. № 300 від 04.01.2019 на даному листі.

Також позивач надіслав відповідачу претензію вих. № 139 від 08.04.2019 про повернення грошових коштів у сумі 30507,44 грн. Претензія отримана відповідачем 11.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.04.2019.

Відповідач не виконав вимогу позивача про повернення коштів, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 30507,44 грн, а також 305,07 грн інфляційних втрат та 120,36 грн 3% річних.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору про постачання електричної енергії № 164 від 07.09.2017.

З 11.06.2017 набрав чинності Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII Про ринок електричної енергії , який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII Про ринок електричної енергії господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 1415 від 13.11.2018 (пункти 1, 2) постановлено:

- видати Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством);

- анулювати Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» .

Згідно з п.п. 3 п. 3 вказаної постанови зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» до 01 січня 2019 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії Публічного акціонерного товариство «Запоріжжяобленерго» , та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.

В подальшому 14.03.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнята постанова № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» , відповідно до пунктів 1, 2 якої затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, а також визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

При цьому, умовами п. 6 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 встановлено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Сторони вказують та підтверджують, що з 01.01.2019 позивач приєднався до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, за яким відповідач надає позивачу послуги з розподілу електричної енергії.

Пунктом 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила), які набрали чинності з 19.04.2018, визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Згідно з пунктами 6.1.1, 6.1.2 Правил споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі.

Відповідно до п. 6.1.21 Правил Постачальник послуг комерційного обліку має передати адміністратору комерційного обліку фактичні дані комерційного обліку на момент зміни електропостачальника. Упродовж одного робочого дня після зміни електропостачальника адміністратор комерційного обліку надсилає отримані фактичні дані попередньому та новому електропостачальникам. Зазначені дані є підставою для коригуючих взаєморозрахунків між споживачем та попереднім електропостачальником та початковими даними для розрахунків споживача з новим електропостачальником.

У зв`язку з прийняттям нового Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017, постанов НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 та № 312 від 14.03.2018, приєднанням позивача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, відбулася зміна постачальника електричної енергії з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (попередній постачальник) на нового постачальника електричної енергії - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» .

Сторони підтверджують, що з 01.01.2019 позивач сплачує за спожиту електричну енергії на користь нового постачальника - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» .

Зі змісту останнього виписаного відповідачем позивачу рахунку №164/12а від 31.12.2018 на оплату електричної енергії за грудень 2018 року, вбачається сальдо на користь позивача в розмірі 30507,44 грн (переплата за спожиту активну електричну енергію).

В акті звірки взаємних розрахунків №164 від 15.02.2019 сторони підтвердили наявність відповідної переплати станом на 01.01.2019 в розмірі 30507,44 грн.

Підписання акта звірки свідчить про визнання заборгованості (аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 187/789/17).

Таким чином, зазначення відповідачем в рахунку № 164/12а від 31.12.2018 суми сальдо станом на 01.01.2019 « -30507,44 грн» та підписання з позивачем акту звірки взаємних розрахунків №164 від 15.02.2019 за договором № 164 від 07.09.2017 свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності переплати позивачем коштів за договором № 164 від 07.09.2017 на суму 30507,44 грн.

Умовами п. 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, чинних станом на 19.04.2018, передбачено, що якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після зміни електропостачальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача листом вих. №5 від 04.01.2019 із вимогою повернути вказану суму переплати на розрахунковий рахунок позивача. Вимогу отримано відповідачем 04.01.2019, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції вх. № 300 від 04.01.2019 на даному листі.

Також позивач надіслав відповідачу претензію вих. №139 від 08.04.2019 про повернення грошових коштів у сумі 30507,44 грн. Претензія отримана відповідачем 11.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.04.2019.

Втім, у порушення вимог п. 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідач не повернув позивачу кошти переплати в сумі 30507,44 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 Цивільного кодексу України, та спеціальної норми, визначеної у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів та документально підтвердив наявність переплати відповідачу за договором №164 від 07.09.2017 в сумі 30507,44 грн. Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу переплати в сумі 30507,44 грн.

Посилання відповідача на відсутність його вини у неналежному виконанні зобов`язань за договором перед позивачем судом не приймаються, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Посилання відповідача на те, що банк не виконує розпорядження відповідача щодо перерахування коштів позивачу не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку повернути кошти. Відповідач є юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми господарськими зобов`язаннями всім своїм майном. Розрахунки із використанням спеціального рахунку запроваджені законодавством для зарахування коштів споживачів, перерахованих в якості оплати за спожиту електричну енергію. Втім, законодавством не встановлено обмежень щодо здійснення відповідачем розрахунків з кредиторами зі свого поточного рахунку.

Крім того, твердження відповідача про направлення неодноразово до уповноваженого банку платіжних доручень з вимогою про повернення коштів не підтверджені будь-якими доказами.

Доводи відповідача про те, що кошти передоплати можуть бути використані для зарахування в порядку виконання договору про розподіл електроенергії між позивачем та відповідачем, суд не приймає, оскільки відповідач не надав доказів врегулювання сторонами можливості використання оплати за договором про постачання електричної енергії в рахунок оплати послуг з розподілу електричної енергії. Зарахування взаємних грошових вимог сторін (у разі їх наявності) є правом, а не обов`язком сторін.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трідекс» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» коштів у сумі 30507,44 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання з повернення коштів передоплати в період з 19.04.2019 по 05.06.2019 позивач нарахував відповідачу 3% відсотки річних в сумі 120,36 грн та інфляційні витрати в сумі 305,07 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Також слід врахувати, що згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

З урахуванням зазначеного, у разі прострочення виконання зобов`язання щодо повернення коштів переплати за договором, нараховуються 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стосовно заперечень відповідача проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України).

Оскільки мало місце прострочення з боку відповідача щодо повернення переплати в сумі 30507,44 грн, наявні підстави для нарахування на суму переплати 3% річних та інфляційних втрат.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 18.04.2019 по 05.06.2019 від суми боргу 30507,44 грн в розмірі 120,36 грн здійснений вірно, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі в сумі 120,36 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем інфляційних витрат за період з 19.04.2019 по 05.06.2019 в сумі 305,07 грн суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. У зв`язку з цим при розрахунку інфляційних втрат не можуть враховуватися індекси інфляції за неповні місяці. Отже, позивач невірно застосував за обраний період прострочення індекс інфляції квітня 2019 року (101,0%). У зв`язку з цим суд здійснив перерахунок інфляційних втрат в межах заявленого позивачем періоду прострочення, врахувавши індекс інфляції за повний місяць прострочення - травень 2019 року (100,7%). Звідси від суми боргу 30507,44 грн інфляційні втрати складають 213,55 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково - в сумі 213,55 грн. У стягненні інфляційних втрат у сумі 91,52 грн суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.

Відповідач подав суду заяву, відповідно до якої просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі строком на три місяці.

Розглянувши заяву відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, відповідач зазначає, що на даний момент своєчасне і повне виконання зазначеного рішення суду ускладнене через відсутність у відповідача грошових коштів для фінансування першочергових обов`язкових витрат та для виконання рішення суду в повному обсязі.

На підтвердження даних обставин відповідач надав довідки, з яких вбачається наявність у відповідача:

- податкового боргу станом на 25.07.2019 в розмірі 965,8 млн. грн;

- кредиторської заборгованості станом на 30.06.2019 в розмірі 412,4 млн. грн за електроенергію, придбану до 01.01.019, яка розстрочена відповідно до договорів реструктуризації та рішень суду, а також в розмірі 36,5 млн. грн за електроенергію для компенсації технологічних витрат електроенергії на її розподіл електричними мережами, придбану в червні 2019;

- дебіторської заборгованості станом на 01.07.2019 в розмірі 1693,8 млн. грн споживачів за електроенергію, відпущену до 01.01.2019, та в розмірі 203,2 млн. грн. покупців послуг з розподілу електроенергії.

Також відповідач надав суду висновок експерта №282 від 17.05.2018 за результатами проведення економічної експертизи, з якого вбачається, що в результаті проведеного аналізу фінансового стану ПАТ Запоріжжяобленерго за період 2015 - 2017 років встановлено, що станом на 31.12.2017 основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та рентабельності) характеризують фінансовий стан підприємства ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства. Велика частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства та підвищує ризик фінансових збитків підприємства.

Відповідно до звіту відповідача про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018 рік, за наслідками господарської діяльності 2018 року відповідач має збиток у розмірі 11706 тис. грн.

Згідно з наданими відповідачем довідками про залишки коштів на поточних рахунках станом на 30.07.2019, на кошти відповідача накладено арешт. Відповідач надав копію постанови старшого державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя №53254372 від 22.09.2017 про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 875534,37 грн.

Крім того, відповідач просить суд врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 відповідача внесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Проаналізувавши обставини, якими мотивовано необхідність розстрочення виконання рішення суду в даній справі, заслухавши пояснення представника позивача, який погодився на розстрочку виконання рішення суду на 2 місяці, з метою реального виконання судового рішення та дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення суду у справі № 908/1424/19 строком на два місяці зі сплатою заборгованості рівними частинами наступним чином: 15420,68 грн - до 11.10.2019 (включно), 15420,67 грн - до 11.11.2019 (включно).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог - в сумі 1915,32 грн. Решта витрат на оплату судового збору (5,68 грн) покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , ідентифікаційний код юридичної особи 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трідекс» , ідентифікаційний код юридичної особи 32607851 (69065, м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 8) 30507 (тридцять тисяч п`ятсот сім) грн 44 коп. грошових коштів, 213 (двісті тринадцять) грн 55 коп. інфляційних втрат, 120 (сто двадцять) грн 36 коп. 3% річних, розстрочивши виконання рішення суду в цій частині на два місяці зі сплатою рівними частинами наступним чином: 15420 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять) грн 68 коп. - до 11.10.2019 (включно), 15420 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять) грн 67 коп. - до 11.11.2019 (включно); та 1915 (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять) грн 32 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 13.09.2019.

Суддя А.О. Науменко