Рішення

від 10.09.2019 по справі 904/2481/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2481/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Броян А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, 3% річних та інфляційних втрат у загальній сумі 117 631 грн. 90 коп.

Представники:

від позивача: Сосновська Н.В., дов. № 1 від 16.01.2019, адвокат;

Маріна І.І., дов. № б/н від б/д, головний бухгалтер;

від відповідача: ОСОБА_1 Н.М., дов. № 88 від 21.01.2019, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Державний професійно-технічний навчальний заклад "Дніпровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" грошові кошти в сумі 116 434 грн. 06 коп., які безпідставно набуті відповідачем, 382 грн. 80 коп. - 3% річних, 1 164 грн. 34 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні - квітні 2019 позивач помилково здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп. на рахунок відповідача, оскільки платежі призначались ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» як оплата за активну електричну енергію згідно договору від 11.03.2019 № 010114, укладеного між позивачем та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» , про що свідчить інформація про отримувача та призначення платежу у платіжних дорученнях. На звернення позивача про повернення помилково перерахованих грошових коштів та прохання перерахувати їх на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» , відповідно до призначення, відповідач відповіді не надав, грошові кошти не повернув, чим порушує майнові права позивача і створює підстави для припинення електропостачання на об`єкти навчального закладу. У зв`язку з цим сплачені на користь відповідача грошові кошти слід вважати такими, що одержані останнім без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню позивачу в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.07.2019.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2019 задоволено заяву Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу" про забезпечення позову; заборонено Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» , а також будь-яким іншим особам, до вирішення справи № 904/2481/19 по суті, вчиняти будь-які дії щодо припинення постачання електричної енергії на об`єкти Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу» , які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 7 - учбовий корпус та гуртожиток та за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 19 - учбовий корпус.

05.07.2019 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмету спору. Відповідач зазначив, що позивач листом за № 446 від 06.05.2019 звернувся до нього з проханням перерахувати зайво сплачені кошти на рахунок ТОВ "Дніпропетровські енергетичні послуги", що й було зроблено відповідачем 11.06.2019. Так, відповідно до акту звіряння станом на 11.06.2019 у відповідача перебувала переплата від позивача у розмірі 128 185 грн. 97 коп. Відповідно до акту звіряння станом на 12.06.2019 у відповідача переплата вже була відсутня, у зв`язку із перерахуванням на вимогу позивача коштів до ТОВ "Дніпропетровські енергетичні послуги". Факт перерахування помилково сплачених коштів у розмірі 128 185 грн. 97 коп. підтверджується банківською карткою ТОВ "Дніпропетровські енергетичні послуги". Так, 11.06.2019 на особистий рахунок позивача зараховано 128 185 грн. 97 коп.

У підготовчому засіданні 11.07.2019 оголошено перерву до 30.07.2019.

19.07.2019 відповідач надав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що позивач має два особисті рахунки: № 6097/10-72 та № 10-114/09. На прохання позивача помилково сплачені кошти на особистий рахунок № 10-114/09 перераховані ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» 11.06.2019 у розмірі 128 185 грн. 97 коп., докази чого надавались до суду разом з відзивом. Помилково ж сплачені кошти на особистий рахунок № 6097/10-72 перераховані ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» 14.06.2019 у розмірі 1 980 грн. 27 коп., що підтверджується банківською карткою ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» . Сплачені позивачем за платіжним дорученням № 123 від 12.04.2019 кошти у розмірі 37 грн. 84 коп. були зараховані як інфляція за листопад 2018. Пояснюється це тим, що виставлені для сплати 3% річних у розмірі 37 грн. 84 коп. за рахунком № 11/10-114/09/2/15 були у подальшому перераховані та скасовані, що відображається у рахунку № 111/10-114/09/3/15. Сплачені ж платіжним дорученням № 123 кошти були зараховані в рахунок погашення інфляції за листопад 2018 (рахунок № 111/10-114/8/1/8), тому й не були перераховані на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» .

30.07.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій, у зв`язку із здійсненням перерахунку нарахованих інфляційних втрат, просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 117 631 грн. 90 коп., з яких: 116 434 грн. 06 коп. - грошові кошти, безпідставно набуті відповідачем, 382 грн. 80 коп. - 3% річних, 815 грн. 04 коп. - інфляційні втрати.

Того ж дня позивачем до суду подано заяву, в якій він просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп., у зв`язку із відсутністю предмету спору. Позивач зазначає, що безпідставно набуті відповідачем грошові кошти у розмірі 116 434 грн. 06 коп. призначались за оплату ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» використаної активної електричної енергії, тому позивач не заперечує проти того, що ці кошти не будуть повертатись йому, а будуть перераховані на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» як оплату використаної позивачем активної електроенергії. Відповідач перерахував грошові кошти у розмірі 116 434 грн. 06 коп. на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» як оплату використаної позивачем активної електроенергії, грошові кошти у розмірі 37 грн. 84 коп. відповідач не повернув, а зарахував їх в рахунок сплати позивачем інфляції за листопад 2018. Позивач не заперечує проти цього. Решту позовних вимог щодо стягнення з відповідача 382 грн. 80 коп. - 3% річних, 815 грн. 04 коп. - інфляційних втрат позивач підтримує у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.09.2019.

09.09.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що 11.06.2019 відповідач перерахував на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» грошові кошти у розмірі 128 185 грн. 97 коп., з яких грошові кошти у розмірі 13 770 грн. 02 коп. були заборгованістю відповідача перед позивачем станом на 01.01.2019, яка не є предметом спору. Тобто, відповідач станом на 11.06.2019 перерахував на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» лише частину безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 114 415 грн. 95 коп., решту безпідставно отриманих коштів у розмірі 2 018 грн. 11 коп. відповідач перерахував 14.07.2019. Крім того, позивач не знав, що 11.06.2019 відповідач перерахував грошові кошти на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» , оскільки відповідач ухиляється від надання інформації щодо повернення позивачу грошових коштів або перерахування їх на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» .

Представники сторін у підготовчому засіданні 10.09.2019 подали письмову згоду про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті.

У зв`язку з тим, що у сторін відсутні додаткові письмові пояснення, заперечення та докази, суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України оголосив про закриття підготовчого засідання та розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 10.09.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та заяви про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у сумі 116 434 грн. 06 коп.; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У березні-квітні 2019 позивач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями № 67 від 25.03.2019 на суму 15 000 грн. 00 коп., № 87 від 25.03.2019 на суму 625 грн. 90 коп., № 88 від 25.03.2019 на суму 657 грн. 46 коп., № 89 від 25.03.2019 на суму 696 грн. 91 коп., № 84 від 01.04.2019 на суму 47 558 грн. 17 коп., № 103 від 01.04.2019 на суму 32 141 грн. 96 коп., № 104 від 01.04.2019 на суму 19 715 грн. 82 коп., № 123 від 12.04.2019 на суму 37 грн. 84 коп. (а.с. 14-17).

Позивач зазначав, що вказані вище платежі були здійснені ним на рахунок відповідача помилково , оскільки платежі призначались ТОВ Дніпровські енергетичні послуги як оплата за активну електричну енергію згідно договору від 11.03.2019 № 010114, укладеного між позивачем та ТОВ Дніпровські енергетичні послуги , про що свідчить інформація про отримувача та призначення платежу у платіжних дорученнях.

Листом за № 427 від 23.04.2019 позивач просив відповідача повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 116 434 грн. 06 коп. Даний лист відповідач отримав 24.04.2019, однак відповіді не надав, вимогу не виконав (а.с. 18).

З метою уникнення заборгованості з оплати за активну електричну енергію, позивач листом за № 446 від 06.05.2019 звернувся до відповідача з проханням грошові кошти у розмірі 116 434 грн. 06 коп., які були помилково перераховані на рахунок відповідача, перерахувати на рахунок ТОВ Дніпровські енергетичні послуги . Даний лист відповідач отримав 07.05.2019, однак відповіді не надав, вимогу не виконав (а.с. 19).

22.05.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою за № 502 від 22.05.2019 про повернення грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп. Дану вимогу відповідач отримав 22.05.2019, однак залишив її без задоволення (а.с. 20, 21).

Позивач зазначав, що неповернення відповідачем грошових коштів створює підстави для припинення ТОВ Дніпровські енергетичні послуги електропостачання об`єктів позивача, про що ТОВ Дніпровські енергетичні послуги листом за № 25832/9600 від 30.05.2019 повідомило позивача (а.с. 22).

Крім того, 10.06.2019 позивач отримав від відповідача попередження від 04.06.2019 за № 26957/1001/05 про припинення 19.06.2019 електроживлення позивача (а.с. 23).

У зв»язку з цим позивач звернувся з позовом до суду та, посилаючись на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 116 434 грн. 06 коп., які безпідставно набуті останнім.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми грошових коштів, які безпідставно набуті відповідачем, та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 382 грн. 80 коп. за період з 02.05.2019 по 10.06.2019, а також інфляційні втрати у розмірі 815 грн. 04 коп. за травень 2019.

Водночас, сторони під час розгляду справи просили закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп., у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки 11.06.2019 та 14.07.2019 відповідач перерахував грошові кошти у розмірі 116 434 грн. 06 коп. на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» як оплату використаної позивачем активної електроенергії, проти чого не заперечував позивач.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп. підлягає закриттю , в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Застосування статті 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов і відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

Відповідач доказів на підтвердження існування правових підстав для набуття спірної суми грошових коштів суду не надав.

Таким чином, сума грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп., сплачена позивачем, є такою, що набута відповідачем без достатніх правових підстав, та підлягала поверненню на користь позивача в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Водночас, сторони під час розгляду справи просили закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп., у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки 11.06.2019 та 14.07.2019 відповідач перерахував грошові кошти у розмірі 116 434 грн. 06 коп. на рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» як оплату використаної позивачем активної електроенергії, проти чого не заперечував позивач.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп., за відсутністю предмету спору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтю 625 Цивільного кодексу України розміщено у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України. Отже, положення розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України).

Таким чином, дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 01.10.2014 № 6-113цс14 (зобов`язання з відшкодування заподіяної злочином майнової та моральної шкоди є грошовим зобов`язанням) та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18, де суд відступив від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-2491цс15, про те, що положення статті 625 Цивільного кодексу України щодо 3% річних застосовується лише до договірних, а не деліктних правовідносин.

Як зазначалось вище, листом за № 427 від 23.04.2019 позивач просив відповідача повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 116 434 грн. 06 коп. Даний лист відповідач отримав 24.04.2019 та, враховуючи положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України і ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, повинен був повернути грошові кошти у строк до 02.05.2019 включно .

Згідно з п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, нарахування інфляційних втрат слід здійснювати з червня 2019.

Однак під час проведення розрахунку інфляційних втрат позивачем не було враховано вищевказаних вимог, оскільки до періоду нарахування включений місяць, в якому мав бути здійснений розрахунок, а саме: травень 2019. У зв»язку з цим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 815 грн. 04 коп. не підлягають задоволенню.

За розрахунком суду, 3% річних за період з 03.05.2019 (початок прострочення) по 10.06.2019 становлять 373 грн. 23 коп. та підлягають стягненню з відповідача. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп. підлягає закриттю за відсутністю предмету спору, в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 373 грн. 23 коп. У решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі № 904/2481/19 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 116 434 грн. 06 коп.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу" (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 7, код ЄДРПОУ 34823769) 373 грн. 23 коп. (триста сімдесят три грн. 23 коп.) 3% річних, 897 грн. 83 коп. (вісімсот дев»яносто сім грн. 83 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 13.09.2019

Суддя І.А. Рудь