Рішення

від 13.09.2019 по справі 910/4464/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.2019 Справа № 910/4464/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В. , при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи №910/4464/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті кепітал інвестментс , м. Київ,

до Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО (назва на момент подання позову - Акціонерне товариство КИЇВЕНЕРГО ), м. Курахове Донецької області,

про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 71 483,09 грн.,

Представники сторін

від позивача: Лаптєв О.А. (довіреність № б/н від 03.01.19),

від відповідача: не з`явився,-

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелті кепітал інвестментс , звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Київенерго про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 71 483,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються припиненням постачання теплової енергії відповідачем, внаслідок чого у позивача виникли підстави для стягнення суми авансового внеску у якості безпідставно набутого майна в порядку приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13 травня 2019 року зазначений позов було передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області позовну заяву було залишено без руху з підстав надсилання копії позовної заяви заявником на неналежну адресу відповідача.

8 липня 2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, згідно з якою останнім зазначено, що позовну заяву було направлено за належною адресою відповідача станом на дату звернення до господарського суду міста Києва та долучено до матеріалів справи відповідні докази.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 29 липня 2019 року відкладено судове засідання на 3 вересня 2019 року.

7 серпня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного. На думку відповідача, позивач не навів належного правового обґрунтування позовних вимог, зокрема, правові підстави для застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що оплата за спірним та діючим Договором виконувалась на умовах та в терміни, передбачені умовами Договору. Пункти Договору, які передбачали б повернення відповідачем передплати за Договором на користь позивача, відсутні. Також відповідачем зазначено, що позивач не надав належних доказів існування заборгованості відповідача перед позивачем, у тому числі заборгованості по передплати.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що саме по собі припинення зобов`язань однієї зі сторін (внаслідок прийняття Рішення Київською міською радою про припинення відповідачем діяльності у сфері теплопостачання) не є підставою припинення дії спірного Договору та робить відповідний висновок, що Договір продовжує свою дію станом на дату розгляду цієї справи. Також відповідач зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків, складений між контрагентами, не є належним чином оформленим з огляду на його підписання особою відповідача, яка не мала на це повноважень.

27 серпня 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача проти обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, заперечував в повному обсязі. Стосовно неналежного правового обґрунтування позивачем зазначено, що позовні вимоги базуються на частині першій статті 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - зобов`язана повернути потерпілому це майно. Отже, на думку позивача, відповідач, яким було безпідставно набуто грошові кошти у розмірі 71 483 грн. 09 коп. у якості передоплати за поставку теплової енергії за Договором, в той час як зобов`язання відповідача згідно спірного Договору припинилось - зазначена сума підлягає поверненню, так як підстава набуття вказаної суми коштів є такою, що відпала. Крім того, позивачем було надано всю первинну документацію, згідно якої вбачається безпідставне набуття коштів відповідачем, а тому позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно відомостей, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач змінив повне та скорочене найменування. Станом на 13.09.2019 за кодом ЄДРОПОУ 00131305 значиться Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (дані про реєстрацію змін до установчих документів внесені 09.08.2019). Відтак, має місце зміна найменування юридичної особи, яка не є процесуальною дією, але не може бути не врахована судом при прийнятті рішення.

Позивач в судове засідання не з`явився, підтримав позовні вимоги, просив стягнути заборгованість з АК К.ЕНЕРГО .

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх повноважних представників в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

7 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Київенерго (далі - Енергопостачальна організація та Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелті Кепітал Інвестментс (далі - Абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії у горячій воді № 8885167 (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

П. 2.2.1. Договору визначено зобов`язання Енергопостачальної організації постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Абонент, у свою чергу, зобов`язався виконати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені у Додатку № 4 до Договору. (п. 2.3.2. Договору)

Розділом 7 Договору (п.п. 7.1. - 7.3.) врегульовано наступний порядок вирішення спорів.

Спори сторін, пов`язані з укладанням, зміною, виконанням та розірванням цього Договору, регулюються Правилами, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, а також іншими необхідними заходами. Сторони беруть на себе зобов`язання розглянути претензію іншої сторони та прийняти необхідні заходи щодо її урегулювання на взаємній основі. У разі, якщо протягом 30 днів спір самостійно не врегульовано - сторони мають право на звернення до суду.

Відповідно до п. 8.1. Договору він набуває чинності з 7 грудня 2015 року та діє до 31 грудня 2017 року (в редакції Додаткової угоди від 29.12.2016).

Згідно з п. 8.4. Договору, строк дії Договору вважається пролонгованим на кожний наступний рік, у разі, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено одним з контрагентів.

Договір та додаткові угоди до нього складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

Згідно з п. 2 Додатку № 1 до Договору орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної Абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення Договору, становить 1 333 960, 45 грн. (з урахуванням ПДВ).

Порядок розрахунків за теплову енергію врегульовано у Додатку № 4 до Договору, відповідно до якого Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Зі змісту додатків №№ 5 та 6 , сторони визначили розподіл балансів належності теплових мереж між сторонами. Зі схеми вбачається, що відповідач використовує потужності - трубопровід, в якому є місця врізок т.В та т.Г тепломереж абонента-позивача.

На підтвердження виконання Абонентом своїх зобов`язань за Договором позивачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення та акти приймання-передавання товарної продукції, згідно яких вбачається, що позивач сплачував авансові платежі за спожиту теплову енергію, надану відповідачем, у період з грудня 2015 року по квітень 2018 року належним чином.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків за теплову енергію за спірним Договором, згідно з яким вбачається наявна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 71 483, 09 коп.

Відповідач проти акту звіряння розрахунків заперечує з підстав підписання цього акту неналежною особою з боку відповідача. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено зобов`язання сторони доведення обставин , на які вона посилається. З огляду на те, що відповідачем не надано доказів в підтвердження зазначеного твердження, суд вважає його необґрунтованим належним чином. Оскільки , відповідачем не надано жодних доказів підтвердження факту відсутності повноважень представника на підписання акту, суд приймає зазначений акт як документ , підписаний належними, уповноваженими особами.

Крім того, хоча акт звірки не може сам по собі бути належним доказом існування заборгованості, але в умовах, коли заборгованість підтверджена іншими доказами (платіжними дорученнями, актами приймання-передачі тощо), інформація за якими кореспондується із інформацією, викладеною в акті приймання-передачі товару, платіжних документах, залишити поза увагою підтверджену відповідачем в акті заборгованість неможливо, у зв`язку з чим акт, у даному випадку, представляє собою доказ підтвердження обставин, які відображені в інших доказах, таких як виписки з поточних рахунків, якими підтверджено перерахування коштів на виконання умов договору, тощо.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 .

20 червня 2018 року позивачем відповідачеві передано заяву про повернення коштів за спірним Договором в розмірі 71 483, 09 грн., 8 лютого 2019 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплати коштів в сумі 71 483, 09 коп., проте, як зазначає позивач та не спростовує відповідач, станом на дату подання позовної заяви відповідь на претензію відповідачем не надавалася.

Як стверджує позивач, та не заперечує відповідач, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року за № 1693 Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго , Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування ПАТ Київенерго після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго .

Рішенням Київської міської ради від 24 квітня 2018 року №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018 та 2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000р. № 128/1105, від 21.12.2000р. № 129/1106, від 21.12.2000р. № 131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 № 31/88, від 28.09.2006 № 102/159, від 26.04.2007 № 474/1135, від 23.10.2013 № 274/9762, від 28.07.2016 № 854/854, від 20.06.2017 № 439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 № 1868), щодо:

- користування майном ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (завод Енергія ), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго , до 31 липня 2018 року включно (п.1.1);

- користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго , крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно (п.1.2.).

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання теплоенергетичне майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міського державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (далі - Угода).

Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання електроенергетичне майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, необхідне для передачі та постачання електричної енергії, що буде повернуто з володіння та користування ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" після припинення Угоди.

Таким чином, з 01.05.2018 року котельні, теплові мережі та пункти, лічильники та інше допоміжне майно перейшло в експлуатацію до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", а Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з 01.05.2018 року припинило діяльність у сфері теплопостачання.

Враховуючи викладене, судом встановлено відсутність повноважень відповідача на здійснення послуг з постачання теплової енергії з 1.05.2018 року

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється через неможливість виконання цього зобов`язання.

Дослідивши зміст спірного Договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання, правовідносини за яким регулюються ст. 714 ЦК України та ст. 275 Господарського кодексу України. За змістом зазначених норм, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем свого обов`язку з постачання теплової енергії у гарячій воді за договором №8885167.

В ході судового розгляду та дослідження доказів судом встановлено, що в умовах припинення повноважень відповідача у сфері постачання теплової енергії на підставі Рішення Київської міської ради від 24 квітня 2018 року №517/4581, виконання зобов`язань з постачання теплової енергії після 1.05.2018 року є неможливим. Так, за змістом ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється в т.ч. через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Відсутність у відповідача балансової належності потужностей, передбачених додатками №№ 5,6 до договору постачання № 8885167, об`єктивно робить неможливим його виконання.

В ході судового розгляду відповідач не спростував доводи позивача щодо неможливості виконання договору та не визначив перспектив такого виконання в умовах реалізації розпоряджень Київради.

Таким чином, розумним та обґрунтованим є намагання позивача повернути суму попередньої оплати, а не вимагати постачання товару.

З викладених позивачем у позовній заяві та претензії обставин вбачається, що вимоги заявлені саме про повернення попередньої оплати, яка була здійснена в рахунок майбутніх поставок теплової енергії за договором №8885167. При цьому позивач посилався на положення 1212 ЦК України.

Тобто позивач, при зверненні з позовом у даній справі, послався не на ті норми, якими фактично регулюються спірні правовідносини.

Водночас відсутність посилання в позові на норму права, яка регулює спірні правовідносини ( на ст. 693 ЦК України), не є підставою для відмови в позові.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 23.01.2018 у справі №917/87/17, господарській суди, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, оскільки господарські суди розглядають справи за позовами суб`єктів господарської діяльності, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону) позову.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем з об`єктивних причин не виконано та не може бути виконано свого обов`язку з постачання теплової енергії за договором №8885167, попередня оплата за постачання теплової енергії не повернута, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з АТ К.ЕНЕРГО 71 483,09 грн. попередньої оплати за постачання теплової енергії за договором № 8885167 від 07.12.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті кепітал інвестментс до Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 71 483,09 грн. - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріелті кепітал інвестментс (03115, м.Київ, вулиця Святошинська, будинок 3, код ЄДРПОУ 35252323) суму попередньої оплати у розмірі 71 483,09 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

У судовому засіданні 13.09.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2019 року.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).