Рішення

від 10.09.2019 по справі 910/6668/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2019Справа № 910/6668/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід"

до Київської міської ради та ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправними дій державного реєстратора

за участю представників:

позивача: не з`явились

відповідача1: Перепелицін К.М.

відповідача2: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та ОСОБА_1 державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради VII сесії VIII скликання від 20.11.2018 № 206/6257 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на масиві Чорторий у Деснянському районі міста Києва від 09.09.2005 № 62-6-2008" та визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування запису про припинення права оренди земельної ділянки, поновлення запису про право оренди земельної ділянки позивача, яка розташована на масиві Чорторий у Деснянському районі міста Києва розміром 4, 5628 га.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що не зважаючи на дотримання позивачем всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки, відповідачем1 прийнято протиправне рішення про розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6668/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 25.06.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 04.06.2019 позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу1 відчужувати спірну земельну ділянку, яка була передана в оренду ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід" строком на 25 років відповідно до договору оренди № 62-6-00258 від 09.09.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.06.2019 представник відповідача1 подав письмовий відзив на позов та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання письмового відзиву.

У письмовому відзиві відповідач1 зазначив про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення, оскільки позивачем не доведено належними доказами неможливості виконати умови договору оренди в частині своєчасного завершення забудови. Зазначив, що ТОВ "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід" не було позбавлене права звернутися до Київської міської ради з пропозицією продовжити строки здійснення забудови спірної земельної ділянки.

Враховуючи наявність підстав для поновлення процесуального строку, а також те, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку для подання відзиву подано відзив, у судовому засіданні 25.06.2019 подане клопотання судом задоволено та оголошено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про продовження відповідачу1 процесуального строку для подання відзиву. Встановлено позивачу строк до 03.07.2019 для подання подання відповіді на відзив, відповідачам до 12.07.2019 для подання заперечень.

У судовому засіданні 25.06.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 підготовче засідання відкладено до 13.08.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 05.07.2019 представник позивача подав відповідь на відзив.

У судовому засіданні 13.08.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/6668/19 до судового розгляду по суті на 10.09.2019.

Представник позивача у судове засідання 10.09.2019 не з`явився, однак 06.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що повноважний представник перебуває в іншому судовому засіданні.

Зважаючи на необгрунтованість доводів, викладених у клопотанні та враховуючи, що юридичну особу за посадою може представляти її керівник, інші особи, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи, у судовому засіданні 10.09.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання.

Крім того, в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У судовому засіданні 10.09.2019 представник відповідача1 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач2 у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 10.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Київською міською радою 14.07.2005 прийнято рішення №764/3339 про передачу позивачу у довгострокову оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 4,56 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на масиві Чорторий у Деснянському районі міста Києва.

На підставі вказаного рішення Київською міською радою укладено з позивачем 06.09.2005 договір оренди. У той же день, сторонами договору оренди підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Враховуючи, що питання правомірності прийняття рішення та передачі земельної ділянки в оренду позивачу у 2005 році не заперечується відповідачем, суд залишає відповідні доводи позовної заяви без надання їм правової оцінки.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі ).

За змістом статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Наведені норми позитивного права спростовують твердження позовної заяви про те, що правовідносини сторін за договорами оренди землі чітко врегульовані законодавцем на рівні закону без можливості сторонам обирати інші умови при укладені договорів оренди певних земельних ділянок.

Суд погоджується з позивачем у тому, що законодавцем не встановлено таку правову підставу для розірвання договору в односторонньому порядку як трирічна не забудова орендованої земельної ділянки, проте суд має зазначити, що законодавцем окреслюється лише загальні принципи та правила відносин оренди землі без обмежень прав учасників цих відносин, закріплені Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.

Основою регулювання відносин оренди землі законодавцем визначено саме договір, який створює юридичне підґрунтя права оренди (стаття 1) та який регулює відносини сторін (стаття 2) Закону України Про оренду землі .

Серед загальних засад цивільного законодавства стаття 3 Цивільного кодексу України виділяє свободу договору, сутність якої розкривається статтею 6 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його судом не визнано недійсним (презумпція правомірності правочину).

За висновками постанови від 21.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі №760/14438/15-ц у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Пунктом 11.4 укладеного сторонами у справі договору оренди землі від 06.09.2005 встановлено порядок припинення цього договору шляхом розірвання, у тому числі в односторонньому порядку відповідачем за умови порушення позивачем строків забудови, визначених пунктом 8.4 цього договору.

Відповідно до умови пункту 11.5 договір може бути достроково розірваним у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених пунктами 5.1 та 8.4 цього договору.

Пунктом 8.4 договору від 06.09.2005 встановлено, у тому числі, обов`язок позивача завершити забудову земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією, але не пізніше трьох років з моменту державної реєстрації договору.

Укладений сторонами у справі договір оренди від 06.09.2005 було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів 09.09.2005.

Саме з цієї дати відповідно до умови пункту 6.2 у позивача виникло право оренди земельної ділянки і з цієї дати має обчислюватись встановлений пунктом 8.4 строк закінчення забудови.

Таким чином, позивач був зобов`язаний за укладеним ним договором закінчити будівництво не пізніше 09.09.2008.

Матеріали справи свідчать, що у встановлений договором строк своє зобов`язання позивач не виконав.

Позивач стверджує, що протягом майже чотирнадцяти років він мав та має намір здійснення забудови, проте через деякі обставини, у тому числі ліквідації його генеральних підрядників, необхідності внесення змін до генерального плану міста Києва тощо у встановлені договором строки будівництво закінченим не було.

Сторінка шоста позовної заяви акцентувала увагу суду на тому, що позивачем доведено, що він активно здійснював будівництво. Проте, матеріали справи свідчать як раз про інше, на час розгляду справи, позивачем зведено лише 40% трансформаторної підстанції та встановлено огорожу земельної ділянки.

Суд не може визнати наведені у позовній заяві факти об`єктивними підставами для порушення позивачем своїх зобов`язань за укладеним ним та відповідачем господарсько-правовим договором.

Суд погоджується з доводами відзиву, що розуміючи неможливість з певних причин невиконання свого зобов`язання позивач мав вчинити певні дії для усунення у майбутньому відповідних правових наслідків, у тому числі звернутись до відповідача з пропозицією про внесення відповідних змін до договору, у тому числі і у судовому порядку. Проте, матеріали справи не містять жодного доказу того, що позивачем вчинялись хоча б якісь дії, направлені на зміну його господарського зобов`язання.

Позивач мав пряму можливість змінити або щонайменше ініціювати такі зміни під час укладення додаткової угоди у 2015 році, проте докази вчинення ним будь-яких подібних дій відсутні.

У той же час, з тверджень позовної заяви вбачається, що позивачем обрано шлях заперечення існування у нього договірного зобов`язання з посиланням до відсутності у нього обов`язку закінчити будівництво, який встановлено на рівні закону .

Як зазначалось раніше, судом встановлено факт порушення позивачем господарського зобов`язання, встановленого пунктом 8.4 укладеного сторонами у справі 06.09.2005 договору оренди землі в частині закінчення будівництва не пізніше трьох років з моменту державної реєстрації цього договору.

Відповідно, починаючи з 10.09.2008 відповідач отримав право, встановлене пунктами 11.4 та 11.5 договору оренди від 06.09.2005, розірвати цей договір в односторонньому порядку.

Зазначене право було реалізовано відповідачем 20.11.2018 при прийнятті рішення №206/6257 Про розірвання договору оренди земельної ділянки на масиві Чорторий у Деснянському районі міста Києва від 09.09.2005 №62-6-00258 .

Таким чином, в процесі розгляду спору судом встановлено правомірність дій відповідача щодо одностороннього розірвання укладеного з позивачем 06.09.2005 договору оренди земельної ділянки площею 4,5628 га на території парку Дружби народів (кадастровий номер 8000000000:62:206:0049), зареєстрованого земельним управлінням 09.09.2005 за номером 62-6-00258.

Відповідно до пункту 11.6 договору оренди від 06.09.2005 розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення.

Встановивши правомірність прийняття відповідачем оскарженого позивачем рішення про розірвання договору, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано: 13.09.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк