Ухвала
від 11.09.2019 по справі 914/1754/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.09.2019 р. Справа№ 914/1754/19

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Експосервіс про забезпечення позову у справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Експосервіс , м. Київ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері-Бурове обладнання (Україна) , м. Стрий, Львівська область про: стягнення 563 163,53 грн. Суддя Артимович В.М.

При секретарі судового засідання Струк Н.Р.

За участю представників:

від заявника (позивача): Соколовський І.О. - представник;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Експосервіс звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері-Бурове обладнання (Україна) про стягнення 563 163,53 грн. заборгованості за надані охоронні послуги.

Разом із поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №2311/19 від 28.08.2019 р.), в якій просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері-бурове обладнання (Україна) (ідентифікаційний код юридичної особи: 33797665) у банківських установах в межах ціни позову.

Ухвалою від 30.08.2019 р. судом заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Експосервіс про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом представників сторін на 10.09.2019 р. В судовому засіданні 10.09.2019 р. оголошено перерву до 11.09.2019 р.

11.09.2019 р. від відповідача на розгляд суду надійшли пояснення (вх. № 37478/19), в яких зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Діскавері-бурове обладнання (Україна) погашено заборгованість перед ТзОВ Бікор в сумі 1958385,79 грн. та перед ТзОВ Міжгалузеве спеціалізоване підприємство Промматеріал в сумі 541552,07 грн., на підтвердження чого до пояснень додано платіжні доручення та постанови про закінчення виконавчих проваджень. Також вказує, що ТзОВ Діскавері-бурове обладнання (Україна) в багатьох процесах виступає третьою особою у спорах між НБУ, АТ Златобанк , ТзОВ Консорис Партнери . Вищезгадані судові процеси знаходять на стадії розгляду, остаточних рішень до виконання станом на подання цього пояснення немає.

В судове засідання 11.09.2019 р. з`явився представник заявника, підтримав заяву про забезпечення позову в повному обсязі. Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 11.09.2019 р. не забезпечив.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник стверджує, що існують інші судові спори, у яких Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері-Бурове обладнання (Україна) також є відповідачем (боржником), що, на думку позивача, свідчить про складний фінансовий стан відповідача. Так, у провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/14598/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Плюс до Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері-Завод бурового обладнання , Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері - Бурове обладнання (Україна) та Товариства з обмеженою відповідальністю Консорис Партнери про стягнення 3 397 091,17 доларів США та 75 389 577,42 грн. Окрім цього, у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/173/19 за позовом ТзОВ Бікор до ТзОВ Діскавері-бурове обладнання Україна про стягнення 2 323 674,68 грн., та ухвалою суду від 26.03.2019 р. затверджено мирову угоду між сторонами.

Згідно положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору. При цьому забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За умовами ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову. Аналогічна позиція викладена і в пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» .

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України наданих у постанові «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Слід зауважити, що з огляду на положення ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом про стягнення заборгованості за надані впродовж березня - червня 2019 року охоронні послуги згідно Договору про надання охоронних послуг № 220-Ф від 01.03.2011 р. на загальну суму 561502,10 грн. та 1661,43 грн. трьох відсотків річних. Підставність таких вимог обґрунтовує у позовній заяві.

Обґрунтовуючи підставність поданої заяви про забезпечення позову, заявник вказує про те, що ТзОВ Діскавері-бурове обладнання (Україна) є відповідачем (боржником) у ряді судових справ. Зокрема, стверджує, що станом на серпень 2019 року загальна сума позовних вимог до ТзОВ Діскавері-бурове обладнання становить 78 254 804, 20 гривень та 3 397 091,17 доларів США, шо в цілому згідно курсу НБУ станом на 20 серпня 2019 року становить 163 861 502,00 грн (сто шістдесят три мільйони вісімсот шістдесят одна тисяча п`ятсот дві гривні, нуль копійок). Таким чином, на думку заявника, стягнення із ТзОВ Діскавері-бурове обладнання (Україна) заборгованості за вищезазначеними судовими справами у повному обсязі для позивача може мати наслідком подальшу неплатоспроможність відповідача та ризик унеможливлення виконання рішення у даній справі, у випадку задоволення позову на користь ТОВ Експосервіс .

Однак, відповідач до пояснень на заяву про забезпечення позову долучив платіжні доручення та постанови про закінчення виконавчих проваджень на підтвердження сплати заборгованості перед ТзОВ Бікор в сумі 1958385,79 грн. та перед ТзОВ Міжгалузеве спеціалізоване підприємство Промматеріал в сумі 541552,07 грн. Крім того, в судовому засіданні 10.09.2019 р. генеральний директор ТзОВ Діскавері-бурове обладнання (Україна) зазначила, що позивач визнає позовні вимоги ТзОВ Експосервіс в повному обсязі та бажає врегулювати даний спір в добровільному порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що впродовж дії Договору про надання охоронних послуг № 220-Ф від 01.03.2011 р., як стверджує і сам позивач в позовній заяві, відповідач до лютого 2019 року належним чином виконував свої договірні зобов`язання щодо оплати наданих охоронних послуг. Також, як вбачається з матеріалів справи та зі змісту позовної заяви, відповідач листом № 371 від 14.06.2019 р. повідомив позивача, що в найкоротші терміни Товариство гарантує повне погашення заборгованостей.

В заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивачем не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість подальшої реалізації майна відповідачем без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд також враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16).

Як вбачається з проведеного судом аналізу обґрунтованості застосування заходів забезпечення позову, заявником не доведено в порядку статей 13, 73, 74 ГПК України можливих труднощів, що можуть виникнути під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову. Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Експосервіс про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 138, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Експосервіс про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері-бурове обладнання (Україна) (ідентифікаційний код юридичної особи: 33797665) у банківських установах в межах ціни позову- відмовити.

2. Судові витрати в сумі 960,00 грн. покласти на позивача.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.09.2019 р.

Суддя Артимович В.М.

Дата ухвалення рішення11.09.2019
Оприлюднено16.09.2019

Судовий реєстр по справі —914/1754/19

Ухвала від 26.09.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 11.09.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 30.08.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 30.08.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні