Рішення

від 12.09.2019 по справі 926/1793/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12 вересня 2019 року Справа № 926/1793/19

Суддя Ковальчук Тетяна Іванівна , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1793/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» , м. Чернівці,

до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» , м. Чернівці,

про стягнення заборгованості в сумі 338034,55 грн.,

за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

представників сторін:

позивача - Гордієнко Т.В., адвокат, ордер серія ЧЦ № 33607 від 30.07.2019 р.,

відповідача - не з`явився,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» , м. Чернівці, звернулося з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» , м. Чернівці, про стягнення заборгованості по розрахунках за поставлений на підставі договору купівлі-продажу № ТДБ037453 від 12.01.2017 р. товар на суму 338034,55 грн., у тому числі 300930,90 грн. основного боргу, 27135,83 грн. інфляційних втрат та 9967,82 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем договірного зобов`язання з оплати поставленого йому позивачем товару по видаткових накладних № 2732 від 31.05.2018 р., № 2760 від 31.05.2018 р. та № 2933 від 07.06.2018 р.

Ухвалою від 23.07.2019 р. позовну заяву залишено без руху, заявнику встановлено строк протягом 10-ти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме: надати письмове уточнення періоду нарахування інфляційних втрат і 3% річних та розрахунок компенсаційних платежів у разі, якщо уточнений період нарахування відрізняється від вказаного у доданому до позовної заяви розрахунку ціни позову.

Заявою від 31.07.2019 р. за № 58 позивач усунув недоліки позовної заяви, з урахуванням чого ухвалою від 01.08.2019 р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 22.08.2019 р. за участю представників сторін.

Зазначеною ухвалою позивача зобов`язано до дати першого судового засідання надіслати відповідь на відзив на позов та докази його надіслання відповідачеві.

Відповідача зобов`язано протягом 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; надати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

У судове засідання 22.08.2019 р. представник відповідача не з`явився без повідомлення причин неявки, відзиву на позов не надійшло.

Ухвалою від 22.08.2019 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 12.09.2019 р. з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів вручення відповідачеві ухвали від 01.08.2019 р., відповідачеві встановлено новий строк до 06.09.2019 р. для подання відзиву на позов.

У судове засідання 12.09.2019 р. представник відповідача не з`явився без повідомлення причин неявки. Відзиву на позов не надійшло.

Надіслані на юридичну адресу відповідача ухвали суду від 01.08.2019 р. та від 22.08.2019 р. повернулися без врученням за закінченням терміну зберігання.

Згідно з нормою частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, враховуючи, що відповідач не повідомив суду ані про зміну місця знаходження, ані про поважні причини неявки представника в судове засідання та неподання відзиву на позов, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2019 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що на усне замовлення відповідача та враховуючи здійснену останнім часткову оплату позивачем було сформоване письмове замовлення та по видаткових накладних поставлено товар відповідачеві, проте останній повної оплати не провів, незважаючи на пред`явлену претензію.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

12 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» (Продавець) і Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив «Комфорт парк» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № ТДБ037453 (відтермінування платежів покупця) (далі - Договір купівлі-продажу, а.с. 9).

Предметом цього Договору у пункті 1.1 визначено зобов`язання Продавця (позивача) передати у власність Покупця (відповідача) будівельні матеріали в асортименті окремими партіями згідно замовлень на оплату та зобов`язання Покупця прийняти і оплатити товар на визначених Договором умовах згідно замовлення.

За Договором купівлі-продажу сторони домовилися, зокрема, про таке:

- Продавець зобов`язаний передати Покупцю товар в кількості і асортименті, погодженому сторонами згідно п. 1.1 даного Договору, в упаковці або тарі, яка гарантує збереження та цілісність при транспортуванні (п. 2.1);

- Покупець зобов`язаний прийняти товар і здійснити за нього оплату в строки й порядку, визначених в Договорі (п. 2.2);

- здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками сторін на складі Продавця в момент прийому товару, умови постачання - самовивіз, за згодою сторін можуть бути інші умови поставки (п.п. 3.1-3.3);

- право власності на товар переходить до Покупця в момент отримання товару, що підтверджується підписанням сторонами видаткових накладних (п. 3.5);

- оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах відтермінування платежу згідно замовлення, даного Договору, шляхом перерахування грошей на рахунок Продавця (п. 5.1);

- строк оплати визначається згідно замовлення на оплату на кожну окрему партію поставки товару (п. 5.2);

- строк дії договору - з 12.07.2017 р. до 31.12.2018 р. (п. 6.3).

Згідно пояснень представника позивача, за усним замовленням відповідача ТОВ «ТД «Боянівка» було сформовано письмове замовлення від 25 травня 2018 року № 918 на поставку товару за Договором купівлі-продажу - арматура в асортименті, круг 8 мм, послуги транспорту Мерседес на загальну суму 792434,26 грн. (а.с. 10).

Строк оплати в даному замовленні встановлено до 25.05.2018 р.

З виписки по рахунках ТОВ «ТД «Боянівка» за 30.05.2018 р. в АБ «Південний» видно, що згідно рахунку № 918 від 25.05.2018 р. відповідач сплатив позивачеві кошти в сумі 390000,00 грн. (а.с. 11-12).

На виконання замовлення № 918 від 25.05.2018 р. позивач передав відповідачеві товар на суму 689110,90 грн. та надав послуги з його доставки на суму 1820,00 грн., всього на 690930,90 грн.:

1) по видатковій накладній № 2732 від 31.05.2018 р. на суму 514472,00 грн. (у т.ч. 800,00 грн. послуги транспорту згідно товарно-транспортної накладної № Р2732 від 31.05.2018 р., а.с. 13-14);

2) по видатковій накладній № 2760 від 31.05.2018 р. на суму 172868,66 грн. (у т.ч. 720,00 грн. послуги транспорту згідно товарно-транспортної накладної № Р2760 від 31.05.2018 р., а.с. 15-16);

3) по видатковій накладній № 2933 від 07.06.2018 р. на суму 3590,24 грн. (у т.ч. 300,00 грн. послуги транспорту згідно товарно-транспортної накладної № Р2933 від 31.05.2018 р., а.с. 17-18).

Отримання відповідачем товару за вказаними видатковими і товарно-транспортними накладними підтверджується підписом його представника в цих накладних, який (підпис) скріплено печаткою ОК ЖБК «Комфорт парк» .

20.05.2019 р. позивач надіслав відповідачеві претензію за вих. № 62 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 294575,81 грн. по оплаті за товар, поставлений згідно замовлення № 918 від 25.05.2018 р., однак, за поясненням представника позивача, відповіді на претензію не надійшло (а.с. 19-21).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно положення частини 1 статті 691 Цивільного кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 693 Цивільного кодексу передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтею 538 ЦК унормовано зустрічне виконання зобов`язання.

Так, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Аналізуючи господарську операцію з придбання відповідачем у позивача товару на підставі Договору купівлі-продажу згідно видаткових накладних № 2732 від 31.05.2018 р., № 2760 від 31.05.2018 р. та № 2933 від 07.06.2018 р., суд доходить висновку, що в даному випадку продаж товару відбувся на умовах попередньої оплати, а не з відтермінуванням платежу, незважаючи на умову, вказану в пункті 5.1 Договору.

Так, строк оплати товару до 25.05.2018 р. вказаний і у замовленні покупця № 918 від 25.05.2018 р., і в згаданих видаткових накладних, часткова оплата товару в сумі 390000,00 грн. проведена відповідачем 30.05.2018 р., а поставка відбулася 31 травня і 7 червня 2018 року. При цьому, строки поставки товару не визначено ані Договором купівлі-продажу, ані замовленням покупця № 918 від 25.05.2018 р.

Таким чином, у спірному випадку позивач виконав зустрічне зобов`язання з продажу товару за відсутності повної передоплати за нього з боку покупця - відповідача.

За таких обставин у відповідності до положень статті 692 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а саме мав провести оплату 31 травня 2018 р. за товар по видаткових накладних №№ 2732 та № 2760 від 31.05.2018 р. і 07 червня 2018 р. за товар по видатковій накладній № 2933 від 07.06.2018 р.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем решти вартості товару на загальну суму 300930,90 грн. (690930,90 грн. - 390000,00 грн.), отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 300930,90 грн. підтверджуються зібраними у справі доказами і не спростовані відповідачем.

Суд звертає увагу, що в претензії від 20.05.2019 р. заборгованість за замовленням № 918 від 25.05.2018 р. вказана в сумі 294575,81 грн., а в позові позивач просить стягнути з відповідача 300930,90 грн. і саме така сума обгрунтована доказами, які в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» є належними первинними документами, які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій: виписка банку про проведення платежу на суму 390000,00 грн. та видаткові і товарно-транспортні накладні від 31.05.2018 р. та від 07.06.2018 р. про передачу товару.

Доказів про наявність між сторонами інших господарських відносин, які б вплинули на визначення розміру основного боргу відповідача перед позивачем матеріали справи не містять, а, як зазначалося вище, в зв`язку з не поданням відзиву на позов справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного вище прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати товару за видатковими накладними від 31.05.2018 р. розпочалося 01.06.2018 р., а за видатковою накладною від 07.06.2018 р. - з 08.06.2018 р.

Згідно позовної заяви з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви і розрахунку на а.с. 23-26 позивач нарахував відповідачеві 27135,83 грн. інфляційних втрат за період з червня 2018 року по червень 2019 року, а також 9967,82 грн. 3% річних від простроченої суми 300930,90 грн. за період з 08.06.2018 р. по 15.07.2019 р.

Перевіривши даний розрахунок позивача, суд встановив, що періоди прострочення позивачем визначені вірно і правильно нараховані компенсаційні платежі в указаних сумах.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За результатами розгляду справи суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, керуючись законом, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача відшкодування здійснених позивачем витрат на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» (58018, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36-Н, код ЄДР 38646791) до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» (58000, м. Чернівці, вул. Руська, 219-Г, код ЄДР 39892575) про стягнення заборгованості в сумі 338034,55 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» (58000, м. Чернівці, вул. Руська, 219-Г, код ЄДР 39892575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» (58018, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36-Н, код ЄДР 38646791) 300900,90 грн. основного боргу по оплаті за поставлений товар, 27135,83 грн. інфляційних втрат, 9967,82 грн. 3% річних та 5070,52 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Порядок набрання рішенням законної сили та його апеляційного оскарження

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 12.09.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст підписано 13 вересня 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук