Рішення

від 13.09.2019 по справі 300/1511/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2019 р. справа № 300/1511/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Малого підприємства "Черемош" про стягнення заборгованості з екологічного податку, орендної плати за земельні ділянки та пені в загальному розмірі 21 877,95 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі по тексту також - позивач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) 16.07.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до Малого підприємства "Черемош" (далі по тексту також - відповідач, МП "Черемош") про стягнення заборгованості з екологічного податку, орендної плати за земельні ділянки та пені в загальному розмірі 21 877,95 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пунктів 287.3, 287.4 статті 287, підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов`язання із орендної плати за землю за травень-грудень 2017 року в розмірі 6 634,24 гривень, за 2018 рік в розмірі 9 951,36 гривень і за січень-квітень 2019 року в розмірі 4 713,60 гривень, а також самостійно визначені податкові зобов`язання з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення і розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах за ІV квартал 2016 року в розмірі 196,61 гривень та 32,32 гривень відповідно (з урахуванням часткової сплати). Крім того, у відповідача згідно даних облікової картки платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань числиться заборгованість по несплаченій пені з орендної плати за землю в сумі 349,82 гривень. Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов`язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становив 21 877,95 гривень, і несплачений відповідачем до бюджету.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 19.07.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України), відкрито провадження адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і виклику сторін (а.с.1-2).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.07.2019, надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 12.07.2019 (а.с.19-22): с. Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78713. Згідно інформації з пошукової бази даних ПАТ "Укрпошта" поштові відправлення із позовною заявою та додатками до неї, скерованих позивачем до відповідача в порядку частини 2 статті 161 КАС України (7601862526340), а також з ухвалою про відкриття провадження у даній справі (7650100382377), 18.07.2019 і 23.07.2019 вручено особисто уповноваженій особі відповідача (а.с.5, 32-33, 34, 35).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.07.2019 вважається врученою відповідачу належним чином з 23.07.2019 (а.с.32-33, 34).

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 19.07.2019.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що Мале підприємство "Черемош" 19.08.1994 зареєстроване як юридична особа, підтвердженням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.07.2019 (а.с.19-22), та взяте на облік Державною податковою інспекцією у Верховинському районі і на даний час перебуває на обліку у Головного управлінні Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно підпункту 9.1.5. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належить екологічний податок, в свою чергу плата за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10, підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Виходячи із положень підпунктів 240.1.1, 240.1.3 пункту 240.1. статті 240, пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України відповідач є платником екологічного податку та орендної плати за землю.

Досліджуючи обставини щодо наявності у Малого підприємства "Черемош" заборгованості по орендній платі за землю та екологічному податку, яка виникла у результаті самостійно задекларованої до сплати суми податкового зобов`язання згідно декларацій, суд зазначає наступне.

Пунктами 288.1, 288.2, 288.3. статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

У відповідності до пункту 288.7 статті 288 цього Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно пунктів 285.1., 285.2 статті 285 даного Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Із матеріалів справи судом встановлено, що МП "Черемош" сформовано і подано позивачу податкові декларації з орендної плати за землю за 2017 рік від 17.02.2017, за 2018 рік від 13.02.2018 і за 2019 рік від 18.02.2019, в яких відповідачем самостійно розраховано розмір зобов`язань за весь 2017 рік на загальну річну суму 9 951,36 гривень, за 2018 рік на загальну річну суму 9 951,36 гривень та за 2019 рік на загальну річну суму 14 140,80 гривень (а.с.11-12, 13-14, 15). Виходячи із даних облікової картки платника податків, самостійно визначені зобов`язання за травень-грудень 2017 року в розмірі 6 634,24 гривень, за 2018 рік в розмірі 9 951,36 гривень і за січень-квітень 2019 року в розмірі 4 713,60 гривень, відповідач не сплатив, а тому на момент розгляду справи коментовані зобов`язання з орендної плати за землю в загальному розмірі за вказаний період становить 21 299,20 гривень (а.с.10, 23).

В частині екологічного податку суд відзначає, що за змістом положень підпунктів 240.1.1, 240.1.3 пункту 240.1 статті 240.1 Податкового кодексу України платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання).

У відповідності до підпунктів 242.1.1, 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 цього Кодексу об`єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання.

Згідно пункту 249.1 статті 249 Податкового кодексу України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Відповідно до пункту 250.1 та підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об`єктів.

Так, судом з`ясовано, що відповідачем сформовано і подано до контролюючого органу податкову декларацію з екологічного податку за ІV квартал 2016 року від 09.02.2017, в якій останнім самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в розмірі 196,87 гривень, та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах в розмірі 43,42 гривень (а.с.16-18). Однак самостійно визначені зобов`язання за ІV квартал 2016 року, виходячи із даних облікової картки платника податків, відповідач в повному обсязі не сплати тому на момент розгляду справи самостійно задекларований податковий борг з екологічного податку (з урахуванням часткової сплати) в загальному розмірі за вказаний період становить 228,93 гривень (а.с.10, 24-26).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

З огляду на вказане самостійно визначене відповідачем зобов`язання із орендної плати за землю в загальній сумі 21 299,20 гривень та екологічного податку в сумі 228,93 гривень, які несплачені у строк встановлений пунктом 287.3 статті 287 і підпунктом 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Кодексу, являється узгодженою заборгованістю Малого підприємства "Черемош".

Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1. пункт 129.3 статті 129 ПК України).

Пунктом 129.4 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наявний у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача з орендної плати з юридичних осіб за період з 30.06.2017 по 30.05.2019 свідчить про те, що за відповідачем рахується пеня в сумі 349,82 гривень, яка числиться і нарахована по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань відповідного періоду (а.с.10, 23).

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як слідує з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 21.03.2017 вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №271-17 від 09.03.2017, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги, копія якої містяться в матеріалах справи (а.с.9).

За приписами підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання протягом установленого строку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з орендної плати за землю за 2017 рік від 17.02.2017, за 2018 рік від 13.02.2018 та за 2019 рік від 18.02.2019, податковою декларацію з екологічного податку за ІV квартал 2016 року від 09.02.2017, розрахунками за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах від 09.02.2017, податковою вимогою форми "Ю" за №271-17 від 09.03.2017, довідкою про борг за платежами від 12.06.2019, витягами із облікової картки платника податків з орендної плати з фізичних осіб та екологічного податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.9, 10, 11-12,13-14, 15, 16, 17, 18, 23-26).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно розраховане відповідачем грошове зобов`язання з орендної плати за землю та екологічного податку, а також нарахована контролюючим органом пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з орендної плати за землю в загальній сумі 21 877,95 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені ПК України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 21 877,95 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язана погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у Малого підприємства "Черемош" є визначальним для вирішення такого спору, крім того, даний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення із Малого підприємства "Черемош" податкового боргу в розмірі 21 877,95 гривень, є обґрунтованими, та підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Малого підприємства "Черемош" (ідентифікаційний код юридичної особи 13646637, с. Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78713):

- в дохід державного бюджету податковий борг з екологічного податку в сумі 228,93 гривень (двісті двадцять вісім гривень дев`яносто три копійки);

- в дохід місцевого бюджету податковий борг з орендної плати за землю в сумі 21 649,02 гривень (двадцять одну тисячу шістсот сорок дев`ять гривень дві копійки)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Мале підприємство "Черемош" (ідентифікаційний код юридичної особи 13646637), с. Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78713.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.