Рішення

від 12.09.2019 по справі 320/2628/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року м. Київ № 320/2628/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом приватного акціонерне підприємства "Фабрика "Комбі"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося приватне акціонерне підприємство "Фабрика "Комбі" із позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому, з врахування заяви від 04.06.2019, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.03.2019 №0006251406, форма "С" про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 49 953,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про неправомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення, яким зобов`язано позивача сплатити штрафні санкції у розмірі 49 953, 30 грн. за порушення, передбачене п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), яким зазначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Позивачем наголошено на тому, що вказане Положення на момент проведення перевірки втратило чинність, а новим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі - Положення №148), яке діє з 05.01.2018, не передбачено обов`язкового здійснення обліку готівкових коштів в КОРО для суб`єктів господарської діяльності, які здійснюють облік готівки в повній сумі із застосуванням РРО з оформленням касових ордерів та веденням касової книги. В той же час, позивачем не заперечується факт того, що касиром не зроблено дублюючого ручного запису в КОРО щодо руху готівкових коштів за день, втім, у зв`язку із чинністю нового Положення №148, яке діяло на дату фактичної перевірки позивача, вказане не є порушенням вимог організації готівкових розрахунків, а відповідачем неправомірно прийнято рішення про порушення позивачем неіснуючого нормативно-правового акту, оскільки діючі норми законодавства не передбачають відповідальності у спірному випадку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 позовну заяву залишено без руху із встановленим строком для усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем позов не визнано, 01.07.2019 через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що за результатами проведення фактичної перевірки позивача за результатами якої складено акт, встановлено факт неоприбуткування готівки у день її одержання на загальну суму 9990, 66 грн., що є порушенням п.2.6 Положення №637 (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення). На думку представника відповідача, при винесенні спірного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням норм Положення, редакція якого була чинною саме на момент вчинення правопорушення. Оскільки позивачем не дотримано вимог щодо оприбуткування готівки, спірне податкове повідомлення - рішення, винесене за результатами фактичної перевірки, якою встановлено вказане порушення, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Крім того генеральним директором ПАТ Фабрика Комбі після складання акту перевірки власноруч зазначено про відсутність зауважень до складеного акту.

У судовому засіданні 14.08.2019 з огляду на надані представниками сторін клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Приватне акціонерне підприємство Фабрика Комбі (код ЄДРПОУ 19016050) зареєстровано 15.06.1992, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення 1 334 145 0000 004932, місцезнаходження юридичної особи: 07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Київська, буд.29, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 33).

Позивач з 20.03.1997 перебуває на податковому обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області як платник податків та з 19.04.1999 як платник єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 35-38).

Видами діяльності приватного акціонерного підприємства Фабрика Комбі за КВЕД 2010 є: виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення (код 17.22); виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування (код 20.41); виробництво парфумних і косметичних засобів (основний) (код 20.42); пакування (код 82.92); неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90); роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах (код 47.75).

На підставі наказу від 29.01.2019 №177 та згідно направлень від 19.02.2019 №601 й №602, посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено перевірку приватного акціонерне підприємства Фабрика Комбі за адресою: Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Київська, 29, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 19.02.2019 №0288/1036/14/19016050.

Позивачем у висновках до вказаного акту зазначено про відсутність зауважень.

Відповідно до змісту акту перевірки від 19.02.2019 №0288/1036/14/19016050 контролюючим органом встановлено факт неоприбуткування позивачем готівки в день її одержання на загальну суму 9990, 66 грн., а саме: згідно фіскального звітного чека РРО №735 від 06.09.2016 сума розрахунків за готівку склала 9990, 66 грн., в КОРО №10080002996 від 09.08.2016 в розділі 2 Облік руху готівки запис про рух готівкових коштів за 06.09.2016 не вчинений, чим порушено п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 (далі - Положення №637).

За результатами виявлених порушень та на підставі акту перевірки від 19.02.2019 №0288/1036/14/19016050, враховуючи висновки щодо розрахункових сум штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню за результатами перевірки приватного акціонерного підприємства Фабрика Комбі , Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2019 №0006251406, яким до позивача за порушення п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і п.1 абз.3 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 49 953, 30 грн. (а.с. 25).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.05.2019 №22880/6/99-99-1106-01-25 податкове повідомлення-рішення від 12.03.2019 №0006251406 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. (а.с. 29-30).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Таким чином, порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) полягає в неведенні в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійсненні продажу товарів (послуг), що не відображені в такому обліку.

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (пункт 6 статті 33 Закону України Про Національний банк України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно абзацу третього пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операційна підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книги).

Відповідно до статті 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно підпункту 2.6 глави 2 Положення №637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Пунктом 11 розділу ІІ Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (яке діє з 05.01.2018) встановлено, що оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

В ході розгляду справи встановлено, що підставою для висновків, викладених в акті перевірки щодо встановлених порушень та, відповідно, винесення спірного податкового повідомлення-рішення, є факт неоприбуткування готівки в день її одержання.

При цьому, суд зауважує, що в акті перевірки від 19.02.2019 №0288/1036/14/19016050 відповідач посилається на порушення позивачем норм п. 2.6 гл.2 Постанови НБУ від 15.12.2004 р. № 637 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України .

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що 06.09.2016 касиром помилково не зроблено дублюючого ручного запису в КОРО щодо руху готівкових коштів за день.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд вважає, що у разі проведення готівкових розрахунків із використанням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

При цьому, таке відображення має бути саме у прошнурованій і належним чином зареєстрованій в органах державної податкової служби книзі обліку розрахункових операцій.

Абзацом третім статті 1 Указу №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Наведене вище дає підстави дійти висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО, якою визнається прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Отже невідображення готівки у такій КОРО після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена саме Указом №436/95.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 по справі №2а/0370/889/11.

Згідно частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань позивача на те, що постанову Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 визнано такою, що втратила чинність, а тому до позивача не можуть бути застосовані штрафні санкції, визначені вказаним нормативно - правовим актом, суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем за результатами фактичної перевірки позивача, якою встановлено факт неорибуткування позивачем готівки в день її одержання на загальну суму 9990, 66 грн., а саме: згідно фіскального звітного чеку РРО №735 від 06.09.2016 сума розрахунків за готівку склала 9990, 66 грн., в КОРО №10080002996 від 09.08.2016 в розділі 2 Облік руху готівки запис про рух готівкових коштів за 06.09.2016 не вчинено, чим порушено п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004.

Так, відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 12.03.2019 №0006251406 до позивача застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 49 953, 30 грн. на підставі п.1 абз.3 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , яким визначено, що за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відтак, суд зауважує, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 12.03.2019 №0006251406 є саме положення п.1 абз.3 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , який є чинним по теперішній час.

Крім того, суд не бере до уваги послання позивача на п.11 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України, яким визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу), оскільки даний пункт відноситься саме до норм пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України, яким встановлюються штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а в даному випадку фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми застосовані до позивача саме на підставі п.1 абз.3 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини першої статті 72 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом доведено склад податкового правопорушення, покладеного в основу спірного податкового повідомлення - рішення та застосування до позивача штрафних санкцій на п.1 абз.3 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, законом унормовано покладення обов`язку на сторін доведення суду обґрунтованості своїх тверджень або заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення законом визначено обов`язкове здійснення обліку готівкових коштів в КОРО для суб`єктів господарської діяльності, які здійснюють облік готівки у повній сумі із застосуванням РРО з оформленням касових ордерів та веденням касової книги, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 12.03.2019 №0006251406 правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.

Системно проаналізувавши приписи законодавство України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерне підприємства Фабрика Комбі (код ЄДРПОУ 19016050, адреса місцезнаходження: 07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Київська, буд.29) до Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 12 вересня 2019 року