Рішення

від 11.09.2019 по справі 1.380.2019.001620

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

представника позивача Луціва О.М.,

представника відповідача Герасиміва В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хандлопекс" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення, -

в с т а н о в и в:

05.04.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хандлопекс" код ЄДРПОУ 37800770 місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355-3 (далі - позивач; ТзОВ "Хандлопекс"), до Львівської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул.Костюшка, 1 (далі - відповідач; Львівська митниця ДФС), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00162;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2019 №UA209000/2019/000076/2, прийняте Львівською митницею ДФС.

Ухвалою від 10.04.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 03.07.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно застосував резервний метод для визначення митної вартості транспортного засобу, оскільки позивач у вантажно-митній декларації від 16.01.2019 №UA209190/2019/004996 правильно визначив митну вартість легкового автомобіля марки FORD, модель MONDEO, обравши основний метод. При цьому, в ході митного оформлення транспортного засобу позивач подав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують його заявлену митну вартість. Таким чином, відповідач порушив вимоги ч.2 ст.53 та ст.57 Митного кодексу України (далі - МК України).

03.05.2019 представник відповідача подала відзив на позовну заяву , в якому проти позову заперечила. Відзив обґрунтований тим, що за митною декларацією №UA209190/2019/004996 від 16.01.2019 індикатор ризику, визначений на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів, склав 12450,00 євро, що перевищувало заявлену позивачем фактурну вартість. Це стало підставою, відповідно до Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1077 (далі - Тимчасовий порядок), для проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу. Позивач не надав додаткових документів щодо доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу відповідно до Тимчосового порядку та ч.3 ст.53 МК України. У зв`язку з наведеним, відповідач, згідно з ч.6 ст.54 МК України, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою позивачем митною вартістю та визначив її самостійно. Також представник відповідача вказала, що позивач не підтвердив платежів, які здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю, а тому, зважаючи на вимоги ч.3 ст.58 МК України, основний метод застосуванню не підлягав.

06.05.2019 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що аргументи та заперечення наведені у відзиві є необґрунтованими, виходячи з наступного. Відповідач не навів жодних аргументів, фактів чи інших доказів неможливості застосування основного методу визначення митної вартості імпортованого товару - за ціною договору. Відповідач відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) зобов`язаний довести , що документи, подані позивачем для підтвердження митної вартості товару не підтверджують заявлену митну вартість, відсутня хоча б одна із складових митної вартості.

04.06.2019 представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що відповідно до відомостей, внесених декларантом до графи 9а декларації митної вартості, продавець та покупець є пов`язаними особами. Таким чином, у відповідача були законні підстави вважати, що такий взаємозв`язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Представник позивача в додаткових поясненнях зазначив, що відповідач зробив повідомлення про можливість доведення достовірності фактурної вартості транспортного засобу всупереч вимогам ч.3 ст.53 МК України. Також вказав, що неподання декларантом додаткових документів - за відсутності обґрунтування митного органу щодо розбіжностей або інших недоліків у поданих документах - не може вважатися відступленням від умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України , а отже бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Доводи представника відповідача щодо пов`язаності між собою позивача (покупця) і продавця товару є необґрунтованими, оскільки відповідач на виконання вимог ч.13 ст.58 МК України, не надав позивачу письмових обґрунтувань, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість транспортного засобу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач подав вантажно-митну декларацію №UA209190/2019/004996 від 16.01.2019 із зазначенням фактурної вартості легкового автомобіля марки FORD, модель MONDEO - 8000,00 євро.

Також позивач подав відповідачу наступні документи:

- договір купівлі-продажу автомобіля №12/2018/5 від 27.12.2018;

- акт прийому-передачі автомобіля №12/2018/5 від 27.12.2018;

- рахунок-фактуру (інвойс) №FX2018/MAGG/000007 від 27.12.2018;

- митну декларацію країни відправлення №18PL402010E1261888 від 27.12.2018;

- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.003.00188-19 09.01.2019;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1

Відповідач за результатами розгляду вказаної вантажно-митної декларації, прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00162 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000076/2 від 28.01.2019, де скоригував вартість автомобіля до 12450,00 євро.

Позивач, вважаючи такі рішення відповідача протиправними, звернувся з відповідним позовом до суду.

Суд при вирішенні спору по суті виходив з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст.53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2019 №UA209000/2019/000076/2 підставою для його прийняття стало те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості вказаного транспортного засобу, яка згенеровано АСАУР ДФС та складає 12450,00 євро.

Як встановив суд, позивач подав відповідачу вантажно-митну декларацію №UA209190/2019/004996 від 16.01.2019 із зазначенням купівельної ціни, сплаченої за транспортний засіб - в сумі 8000,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №FX2018/MAGG/000007 від 27.12.2018, договором купівлі-продажу автомобіля №12/2018/5 від 27.12.2018.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд в межах рогляду справи враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові № 805/2713/16-а від 19.02.2019.

Суд вважає, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість митний орган не навів жодних аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

З огляду на це, відповідач не мав підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів шляхом отримання цінової інформації з АСАУР ДФС.

Суд звертає увагу на те, що відповідач в рішенні про коригування митної вартості здійснив посилання на постанову Кабінету Міністрів України №1077 від 12.12.2018, якою затверджено Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України. Проте, такий порядок визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 р. до 25 листопада 2018 р., а також: 1) перебувають у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в який здійснювалося шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація, на бланку єдиного адміністративного документа; 2) перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 р. та ввезені повторно (п.1 Тимчасового порядку). Як встановив суд, позивач подав до митного органу митну декларацію 16.01.2019, даних щодо повторного ввезення транспортного засобу позивача митний орган не надав. Таким чином, митний орган не мав підстав для застосування Тимчасового порядку при винесенні рішення про коригування митної вартості.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача, що позивач не підтвердив платежів, які здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю, а тому основний метод застосуванню не підлягав, оскільки з платіжного доручення №295 від 16.01.2019 вбачається здійснення переказу коштів в сумі 8000,00 євро за договором купівлі-продажу автомобіля №12/2018/5 від 27.12.2018, рахунком-фактурою (інвойсом) №FX2018/MAGG/000007 від 27.12.2018.

Надаючи оцінку доводам представника відповідача, що відповідно до відомостей, внесених декларантом до графи 9а декларації митної вартості, продавець та покупець є пов`язаними особами, а отже, у відповідача були законні підстави вважати, що такий взаємозв`язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість, суд зазначає наступне.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.12 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій вказаної статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце (ч.13 ст.58 МК України).

Суд зауважує, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували надання позивачу письмових обґрунтувань, що відносини між покупцем і продавцем вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вказане, суд дійшов до переконання, що посилання представника відповідача на те, що продавець та покупець є пов`язаними особами, а отже, у відповідача були законні підстави вважати, що такий взаємозв`язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості транспортного засобу за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Суд не бере до уваги аргументи відповідача про те, що оцінюваний товар - автомобіль всупереч п.2.2 договору купівлі-продажу переданий у місті Варшава, замість Краківця, та відповідно про перехід витрат та ризиків, який відбувся поза межами митної території України, оскільки такі не впливають на обставини у справі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00162 та рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2019 №UA209000/2019/000076/2, прийняті Львівською митницею ДФС, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС на користь ТзОВ "Хандлопекс" необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3842,00 грн., сплачений згідно з квитанцією №4188 від 01.04.2019.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 134, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00162.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2019 №UA209000/2019/000076/2, прийняте Львівською митницею ДФС.

Стягнути з Львівської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул.Костюшка, 1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хандлопекс" код ЄДРПОУ 37800770 місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355-3 судовий збір в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 13.09.2019.

Суддя А.Г. Гулик