Рішення

від 02.09.2019 по справі 520/5953/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 вересня 2019 р. № 520/5953/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представників позивача Найдьонової О.Г., Нарижного К.В.

представника відповідача Саблукова Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОАГРІКОЛЬ" (пров. Театральний, буд. 11/13,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39092015) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000361406 від 19.02.2019 р. про застосування 92368.10 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності щодо ТОВ "НАНОАГРІКОЛЬ"; стягнути з ГУДФС України у Харківській області на користь ТОВ "НАНОАГРІКОЛЬ" судовий збір у сумі 1921.00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Протокольною ухвалами від 07.08.2019 року у справі подовжено підготовче судове засідання та від 02.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представники позивача заявлений позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що відповідачем не вірно визначений термін початку строку надходження виручки резидента у іноземній валюті від експорту продукції, посилаючись на дату оформлення митної декларації, а правильно рахувати термін початку надходження виручки з дати фактичного вивезення товару з території України та перетинання митного кордону України.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила позовні вимоги залишити без задоволення, зазначивши, що доводи позивача щодо визначення терміну початку строку надходження виручки з дати фактичного вивезення товару з території України є хибними та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

31.07.2017 року між ТОВ "Наноагріколь" та ТОВ "Флоресер Глобал Сервісез Лімітед" (Limited Liability Company "Florecer Global Services Limited") укладений контракт поставки №1/3107 на загальну суму 172500 доларів США, відповідно до якого ТОВ "Наноагріколь" продає, а ТОВ "Флоресер Глобал Сервісез Лімітед" купує хелатні добрива (а.с. 19-24).

Відповідно до розділу 7 контракту поставки №1/3107 (а.с. 20 - зворотній бік) та додатку до контракту "А" (а.с. 24 - зворотній бік) строк поставки складає 30 днів від дати набуття чинності контракту.

02.09.2017 року товар фактично вивезено (митна декларація UA 807170/2017/32822 від 23.08.2017), що підтверджується повідомленням ДФС України Харківської митниці ДФС з Єдиної автоматизованої системи від 16.08.2019 року (а.с. 106).

Відповідно до пунктів 6.2. та 6.3. контракту поставки №1/3107 покупець на підставі рахунку - фактури (проформа-інвойс) від 31 липня 2017 року, що надається продавцем при поставці товару, здійснює оплату за отриманий товар на розрахунковий рахунок продавця впродовж 110 (ста десяти) календарних днів з дати поставки товару за п. 3.1 ( а.с. 20 - зворотній бік). Отже, останній день терміну сплати грошових коштів за поставлений товар припадає на 22.12.2017 року.

26.12.2017 року ТОВ "Флоресер Глобал Сервісез Лімітед" сплатило ТОВ "Наноагріколь" 6000 доларів США в рахунок погашення боргу.

23.02.2018 року ТОВ "Флоресер Глобал Сервісез Лімітед" сплатило ТОВ "Наноагріколь" 8550 доларів США в рахунок погашення боргу.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 13.12.2018 року № 9370 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Наноагріколь" з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом поставки від 31.07.2017 року № 1/3107 за період з 31.07.2017 року по 03.05.2018 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.01.2019 року № 170/20-40-14-06-06/39092015, яким встановлено порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в зв`язку з несвоєчасним надходженням виручки по зовнішньоекономічному контракту поставки від 31.07.2017 року № 1/3107 (а.с.11-14).

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019 року № 00000361406 про застосування 92368.10 грн.(а.с. 18).

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, за результатами якого скарга залишена без задоволення, а скарга без змін. Рішення отримано позивачем 15.05.2019 року (а.с.9-10).

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Постановою НБУ від 25.05.2017 № 41 скасовано введене тимчасове 120-денне обмеження щодо строків розрахунків за екпортно-імпортними операціями, отже з 26.05.2017 розрахунку по операціям з експорту здійснюються у строк , що не перевищує 180 календарних днів.

За змістом абзаців десятого, чотирнадцятого статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та абзаців другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

При цьому відповідно до абзацу 38 ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

З наведеної норми законодавства слідує, що момент здійснення експорту товару може визначатися не тільки моментом перетину товаром митного кордону України, але й моментом переходу права власності на нього від продавця до покупця.

Відповідно до частини першої статті 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, органу доходів і зборів у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України (частина третя статті 198 Митного кодексу України).

За змістом частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Як визначено частиною першою статті 322 Митного кодексу України, товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред`являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються органам доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених органами доходів і зборів для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене органами доходів і зборів місце.

У відповідності до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що оформлена митна декларація не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дату фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України i засвідчує право суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим, підтверджує (а не встановлює) права i обов`язки зазначених у такій декларації осіб щодо здійснення ними відповідних операцій.

Таким чином моментом вчинення експортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 1, 2, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ( на момент виникнення спірних правовідносин) є момент фактичного перетину експортованим (імпортованим) товаром митного кордону України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що податковим органом помилково визначено дату експорту як 23.08.2017-дата оформлення митної декларації, а не 02.09.2017 - дата вивезення товару за територію України.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладено в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа П/811/2370/15), від 31.01.2019 (справа 802/2802/15).

Враховуюче наведене суд приходить до висновку, що граничний строк надходження валютної виручки починається з 03.09.2017 та закінчується відповідно 01.03.2018.

Відповідно сума заборгованості, яка перерахована на адресу позивача за у розмірі 8550.00 дол., яка надійшла на рахунок підприємства 23.02.2018 не може бути розцінена як прострочена.

Із долученого до матеріалів справи розрахунку штрафних санкцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що станом на 26.02.2018 року (остання дата перед поданням позову до господарського суду) заборгованість по експортному контракту складала 157950.00 дол., терміні прострочення сплати 7 днів (з 20.02.2018 по 26.02.2018).

Проте, суд зазначає, що частиною першою статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

В силу положень частини четвертої статті 4 цього Закону, в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що визначальним фактором для нарахування пені є власне порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року у справі № 21-422а11, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Положеннями ст. ГПК України визначено, що

Матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку з невиконанням нерезидентом своїх зобов`язань по експортному контракту 1/3107 від 31.07.2017року ТОВ "Наноагріколь" 27.02.2018 подано до Господарського суду Харківської області позов до ТОВ "Флоресер Глобал Сервісез Лімітед" про стягнення 4557002.87 грн. заборгованості за контрактом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.03.2018 по справі 922/451/18 позовну заяву ТОВ Наноагріколь залишено без руху та ухвалою від 22.03.208 позовна заява повернута підприємству.

Не погодившись з ухвалою суду про повернення позовної заяви ТОВ Наноагріколь оскаржило її в апеляційному порядку та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2018 апеляційна скарга залишена без руху .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви скасована, справа передана на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2018 у справі відкрито провадження та ухвалою від 04.06.2019 року затверджено мирову угоду.

Отже, датою з якою законодавець пов`язує виникнення підстав для зупинення строків, передбачених ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у спірних правовідносинах є 05.06.2018 року.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не вірно визначено період з якого має обраховуватися пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а оскільки, суд не може підміняти собою податковий орган та розраховувати суму пені, належної до стягнення, суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення рішення у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000361406 від 19.02.2019 р. про застосування 92368.10 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності щодо ТОВ "НАНОАГРІКОЛЬ";

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУДФС України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на користь ТОВ "НАНОАГРІКОЛЬ" (код ЄДРПОУ 39092015) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлено 12.09.2019 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.