Рішення

від 09.09.2019 по справі 520/8084/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

09.09.2019 р. справа №520/8084/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., за участі секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - не прибув, представника відповідача - Саблукова Д.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Приватного підприємства "Екобуд-25" до Головного управління ДФС у Харківській області проскасування податкового повідомлення - рішення , -

встановив:

Позивач, Приватне підприємство Екобуд-25 (далі за текстом - платник, заявник, ПП, Підприємство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000881411 від 13.05.2019 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 828.951,25грн. (основний платіж - 663.161,00грн., штраф - 165.790,25грн.).

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що не вчиняв податкових правопорушень, які викладені в акті перевірки. Стверджував, що спірне рішення суб`єкта владних повноважень вмотивовано помилковими судженнями, факт вчинення податкового правопорушення є вигаданим, при справлянні податку на додану вартість платник неухильно дотримувався вимог закону.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (ГУ, владний суб`єкт), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що проведена перевірка показала не нереальність господарських зносин між платником та низкою його контрагентів з огляду на наявність податкової інформації відносно цих суб`єктів господарювання.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Контролюючий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку ПП Екобуд-25 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ Групстандарт Агро (код ЄДРПОУ 40556545) за червень-липень 2017 року, з ТОВ Джерело-Суми 2017 (код ЄДРПОУ 41518610) за вересень, жовтень 2017 року, з ТОВ Східний Край (код ЄДРПОУ 37533250) за серпень 2017 року, з ТОВ Далтер Груп (код ЄДРПОУ 40109880) за травень-липень 2016 року, з ТОВ Інспецресурс (код ЄДРПОУ 40109833) за квітень 2016, ТОВ Хед Лайонс (ТОВ СОДАРТ ) (код ЄДРПОУ 41512776) за квітень, травень, липень 2018 року, з ТОВ БК Віват Плюс (код ЄДРПОУ 41112627) за грудень 2017 року, ТОВ Талер Бізнесгруп (код ЄДРПОУ 40787692) за березень 2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників.

Результати перевірки оформлені актом від 17.04.2019р. №1288/20-40-14-11-10/34785100 (далі за текстом - Акт).

Згаданий акт містить судження контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення (у розрізі заявлених позовних вимог по даній справі), а саме: п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ПП Екобуд-25 за рахунок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 663.161,00грн., в тому числі за квітень 2016 року на суму 18.503,00грн., за травень 2016 року на суму 29.980,00грн., за червень 2016 року на суму 41.996,00грн., за липень 2016 року на суму 21.560,00грн., за березень 2017 року на суму 21.700,00грн., за липень 2017 року на суму 91.127,00грн., за серпень 2017 року на суму 12.000,00 грн., за вересень 2017 року на суму 76.600,00грн., за жовтень 2017 року на суму 70.940,00грн., за листопад 2017 року на суму 26.600,00грн., за квітень 2018 року на суму 16.000,00. грн., за червень 2018 року на суму 5.715,00грн., за липень 2018 року на суму 55.000,00грн., за серпень 2018 року на суму 124.030,00грн. унаслідок відображення в обліку показників первинних документів, складених у межах нереальних господарських операцій за нікчемними правочинами.

13.05.2019р. з посиланням на Акт контролюючий орган видав податкове повідомлення рішення №00000881411 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 828.951,25 грн. (основний платіж - 663.161,00грн., штраф - 165.790,25 грн.).

Не погодившись із цим, заявник ініціював даний спір.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення контролюючого органу, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Так, з 01.01.2011р. правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість урегульовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України суд дійшов висновку, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов`язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб`єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрація податкової накладної в Реєстрі податкових накладних.

Відтак, до предмету доказування по справі входять перелічені вище обставини, а також обставини обґрунтованості, належності та достатності добутих контролюючим органом фактичних даних для доведення події скоєння податкового правопорушення заниження грошового зобов`язання з ПДВ.

У розумінні п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зі змісту п.83.1ст.83 Податкового кодексу України вбачається, що подія скоєння цих протиправних діянь встановлюється владним суб`єктом за висновками посадових осіб контролюючих органів на підставі: 83.1.1. документів, визначених цим Кодексом; 83.1.2. податкової інформації; 83.1.3. експертних висновків; 83.1.4. судових рішень; 83.1.5. виключено; 83.1.6. податкових консультацій, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судом з`ясовано, що у спірних правовідносинах контролюючим органом у якості доказів вчинення особою податкового правопорушення (заниження грошового зобов`язання з податку на додану вартість) використані складені самим же ГУ ДФС у Харківській області (тобто тим самим органом доходів і зборів) офіційні письмові документи, а також отримана податкова інформація від інших контролюючих органів, а саме: узагальнена податкова інформація Київського управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 03.01.2019 №3/20-40-14-21-07/40109833 щодо ТОВ Інспецресурс ; інформація від оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, якою надані пояснення директора ТОВ Далтер Груп про непричетність до господарської діяльності підприємства; узагальнені податкові інформації від ГУ ДФС у м. Києві від 24.04.2017 №119/26-15-14-04-04, від 12.09.2017 №402/26-15-14-04-05 щодо ТОВ Талер Бізнесгруп" ; узагальнена податкова інформація ГУ ДФС у м. Києві від 11.01.2018 № 7/26-15-14-04-03 щодо ТОВ Групстандарт Агро ; узагальнена податкова інформація від Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 01.03.2018 №243/20-40-14-21-06 щодо ТОВ Східний Край ; узагальнена податкова інформація Головного управління ДФС у Сумській області від 25.05.2018 р. № 45/7/18-28-14-07 щодо ТОВ Джерело-Суми 2017 ; узагальнена податкова інформація ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 08.09.2018 №198/09-19-12-01-41112627 щодо ТОВ БК Віват Плюс , а також пояснення гр. ОСОБА_1 - керівника ТОВ "Далтер Груп", відібрані ст. о/у ГУДФС у Харківській області.

Визначаючись стосовно кваліфікації згаданих документів як доказів вчинення особою податкового правопорушення, суд відмічає, що у силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для відповідача як контролюючого органу порядок, підстави та спосіб дій з реалізації контролю за додержанням податкової дисципліни з 01.01.2011р. визначений Податковим кодексом України.

Норми вказаного акту законодавства не дають жодних правових підстав, приводів та повноважень контролюючим органам на складання офіційних письмових документів у формі Результатів опрацювання зібраної податкової інформації або будь-яких подібних документів.

Такого способу дій контролюючого органу Податковий кодекс України не визначає.

З огляду на викладене суд вважає, що контролюючий орган не позбавлений можливості для зручності чи в інших цілях оптимізації виконання функції контролю складати будь-які письмові документи (у тому числі і у вигляді Результатів опрацювання зібраної податкової інформації), але за жодних обставин ці документи не можуть слугувати доказами для висунення платнику податків претензій чи звинувачень у вчиненні податкового правопорушення.

Вказані документи, на думку суду, також не можуть бути доказами обґрунтованості висунутого платнику податків обвинувачення у вчиненні податкового правопорушення також і з огляду на положення абз.5 п.86.6 ст.86 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до вказаної норми кодексу контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Отже, законодавець чітко і однозначно вказав, що навіть той офіційний письмовий документ, складання якого прямо передбачено законом, а саме акт перевірки, не може бути доказом вчинення податкового правопорушення у разі, коли за ним не винесено податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає, що оскільки акт перевірки без факту винесення податкового повідомлення-рішення не є доказом скоєння податкового правопорушення, то у силу ч. 6 ст. 7 КАС України таким доказом не може бути і письмовий документ у вигляді Результатів опрацювання зібраної податкової інформації чи інший подібний письмовий документ.

З огляду на викладені міркування, суд приходить до переконання, що складені контролюючим органом офіційні письмові документи у формі Результатів опрацювання узагальненої податкової інформації як доказу вчинення особою податкового правопорушення (або у формі Узагальнення податкової інформації чи у формі Довідки про узагальнення податкової інформації) не може бути кваліфікований як доказ вчинення особою податкового правопорушення.

Відтак, суд не знаходить правових підстав для кваліфікації цих письмових документів контролюючого органу як доказу у справі про вчинення податкового правопорушення.

Юридичної сили не мають також і письмові пояснення осіб, отримані працівниками податкової міліції поза межами кримінального провадження, позаяк повноваження на відбирання пояснень не надані працівникам податкової міліції жодним діючим актом законодавства України.

Натомість суд вважає, що пояснення осіб, зі змісту яких випливає факт непричетності опитаних громадян до заснування чи керівництва суб`єктами господарювання юридичними особами згідно з ч.1 ст.214 КПК України є виключно підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних даних та початку досудового розслідування.

Як слідує з тексту акту перевірки, при винесенні спірних рішень владний суб`єкт не перевіряв ані додержання закону у процедурі отримання письмових пояснень, ані добровільності їх надання та достовірності.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для визнання пояснень громадян належними та допустимими доказами скоєння особою податкового правопорушення.

Нездоланних та непереборних перешкод для реалізації контролюючим органом у спірних правовідносинах наданих законом владних повноважень контролю у цілях досягнення достатнього поза розумним сумнівом рівня обґрунтованості суджень про вчинення особою податкового правопорушення з матеріалів справи судом не виявлено.

Розглядаючи справу, суд зважає на п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), де міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення.

Тому, не виходячи за межі судового контролю при відправленні правосуддя та не перебираючи на себе функцію доведення вини особи, окружний адміністративний суд вважає за необхідне перевірити юридичну та фактичну обґрунтованість викладених в акті податкової перевірки суджень контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення, адже саме ці судження покладені владним суб`єктом в основу оскаржених рішень.

Згідно з висновками складеного контролюючим органом акту перевірки у зносинах з ТОВ Групстандарт Агро , ТОВ Джерело-Суми 2017 , ТОВ Східний Край (ТОВ Глобалтрансекспрес ), ТОВ Далтер Груп , ТОВ Інспецресурс , ТОВ Хед Лайонс (ТОВ Содарт ), ТОВ БК Віват Плюс , ТОВ Талер Бізнесгруп за договорами №56 від 15.12.2017, №86 від 15.04.2016, №48 від 15.04.2016, №49 від 18.04.2016, №87 від 18.04.2016, №97 від 15.02.2017, №17 від 04.07.2017, №54 від 01.08.2017, №87 від 20.06.2017, №12 від 12.04.2018 та №18 від 18.06.2018 позивачем, ПП "ЕКОБУД-25" було сформовано показник податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 663.161,00грн.

Перелічені обставини визнані сторонами.

Сторонами також визнані обставини належності оформлення первинних документів, котрі не мають явних та очевидних дефектів форми, змісту, походження чи інших вад, що об`єктивно та нездоланно спричиняють втрату цими документами юридичної сили.

Обставини наявності у контрагентів позивача та у самого позивача статусу платника ПДВ і реєстрації виписаних податкових накладних за результатами виконання умов договорів в Єдиному реєстрі податкових накладних сторонами також визнаються.

Видатки з оплати вартості зазначених у первинних документах товарів, а також виконання робіт (надання послуг) понесені позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів, факт чого також визнається сторонами.

Обставини фізичного існування товарів, використання цих товарів платником у межах власної господарської діяльності, необхідності здійснення робіт (надання послуг) третіми особами для забезпечення належної господарської діяльності, наявності у платника матеріально-технічних ресурсів для ведення господарської діяльності контролюючим органом у тексті акту перевірки визнаються.

Суд відмічає, що контролюючий орган у спірних правовідносинах не виявив іншого джерела одержання позивачем товару, надання послуг окрім як від контрагентів-постачальників, виконавців робіт (надання послуг).

Приєднаними до справи документами засвідчено, що позивачем були понесені видатки у зносинах з контрагентами.

Обставини цих видатків згідно з текстом Акту перевірки не є фактичною підставою для винесення контролюючим органом оскаржених рішень.

Отже, сукупність використаних контролюючим органом документів при з`ясованих судом та підтверджених матеріалами справи обставинах: 1) фізичного існування товару та факт реальності виконання робіт (надання послуг), 2) відсутності спростування наміру на реальне використання товару та необхідність отримання послуг від третіх осіб у межах господарської діяльності, 3) понесення видатків з оплати вартості товару та надання послуг суд вважає у розумінні ст.76 КАС України недостатнім для переконання про вчинення особою у спірних правовідносинах податкового правопорушення у розумінні п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить до переконання, що покладені в основу спірних рішень судження контролюючого органу не підтверджені належними та допустимими у розумінні ст.ст.73, 74 КАС України доказами, а за правилом ст.76 КАС України зібрані контролюючим органом докази є недостатніми для висновку про вчинення особою податкового правопорушення за визначенням ст.109 Податкового кодексу України.

У силу приписів ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, ст.ст.86, 109 Податкового кодексу України суду при вирішенні спору з приводу відповідності закону рішення контролюючого органу про визначення платнику податків грошових зобов`язань належить перевірити чи достатнім поза розумним сумнівом є обсяг добутих контролюючим органом доказів для підтвердження факту вчинення податкового правопорушення.

Положення ст. 9 КАС України цього правила не змінюють і змінювати не можуть, позаяк у такому випадку замість судової перевірки правильності виконання управлінської функції суб`єктом владних повноважень суд вдаватиметься до збору доказів проти платника податків, а вказане прямо суперечить завданню адміністративного судочинства, яким згідно з ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України при винесенні оскарженого рішення.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення позовних вимог про скасування оскарженого рішення владного суб`єкта.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 13.05.2019р. №00000881411.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.