Ухвала

від 09.09.2019 по справі 757/19798/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

представників власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу Генеральної прокуратури и ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури УкраїниОСОБА_5 , про накладення арешту на майно.

Згідно ухвали, слідчим суддею, з урахуванням вимог ст. 170 КПК України, не встановлено правової підстави для накладення арешту на майно ТОВ «Донінвестпрод», Об`єднання«Донецькпродторг», ТОВ «Чумацький шлях».

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання прокурора повністю. Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0096 га, кадастровий номер 1412300000:04:015:0122, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №727941, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області; земельну ділянку, площею 0,0070 га, кадастровий номер 1412300000:04:015:0115, за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №727937, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області; земельну ділянку, площею 0,0098 га, кадастровий номер 1412300000:04:015:0121, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кальміусська, 71, 73, на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №727942, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області; земельну ділянку, площею 0,0091 га, кадастровий номер 1412300000:04:015:0120, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кальміусська, 71, 73, на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №731881, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області; земельну ділянку, площею 0,0095 га, кадастровий номер 1412300000:04:015:0123, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кальміусська, 71, 73, на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №727943, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області; земельну ділянку, площею 0,007 га, кадастровий номер 1412300000:04:015:0114, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кальміусська, 71, на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №727936, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області; земельну ділянку, площею 0,0069 га, кадастровий номер 1412300000;04:015:0113, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кальміусська, 71, на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №727944, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області; земельну ділянку, площею 0,0069 га, кадастровий номер 1412300000:04:015:0112, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кальміусська, 71, на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №731882, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області; земельну ділянку, площею 0,0069, кадастровий номер 1412300000:04:015:0111, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кальміусська, 71, яка належать на праві власності ТОВ «Донінвестпрод», на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №727938, виданий 15.04.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Маріуполі Донецької області - належні ТОВ «Донінвестпрод» (код ЄДРПОУ 33838245); земельну ділянку, площею 4,0107 га, кадастровий номер 8000000000:90:140:0017, розташовану на перетині вул. Березняківської та Дніпровської набережної у м. Києві, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії №09-8-00072, виданий 18.01.2007 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА належить на праві власності ТОВ «Чумацький шлях» (код ЄДРПОУ 21681856); будівлю складу арочних конструкцій транспортного цеху, розподільно-дистрибуціонний центр, будівля майстерень, будівля прохідної, прибудова до будівлі складу, будівля картоплесховища №3, складські приміщення реєстраційний номер 27099314101, будівля реєстраційний номер 13765931, будівля реєстраційний номер 20915043, будівля реєстраційний номер 13766199, розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Рогачівська, 1-В, що належить на праві власності Об`єднанню «Донецькпродторг»(код ЄДРПОУ 21950711).

В обгрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження вказує, що повний текст ухвали отримано лише 14.06.2019 року, у зв`язку з чим є підстави для поновлення строку на подачу апеляційної скарги.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що майнові активи Об`єднання "Донецькпромторг", ТОВ "Донінвестпрод" і ТОВ "Амстор" є серед іншого об`єктами злочинного посягання, подальше їх відчуження на користь третіх осіб призведе до спричинення збитків потерпілим. Стверджує, що причетні до протиправного захоплення майнових часток у цих юридичних особах, заволодіння їх активами з подальшим доведенням останніх до банкрутства після скасування арешту отримують юридичну можливість здійснити відчуження нерухомого майна у протиправний спосіб без відома незаконно виключених засновників.

Зазначає, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що нерухоме майно підпадає під критерії, визначені у ст. 98 КПК України, що також не було враховано слідчим суддею.

Крім того, дані об`єкти нерухомого майна постановою слідчого від 10.04.2019 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Посилається на те, що підставою арешту майна є попередження його відчуження на користь третіх осіб, необхідність збереження майна для застосування конфіскації як виду покарання, а також можливість забезпечення цивільного позову для відшкодування завданої шкоди та повернення належного майна.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представників власника майна, з яких ОСОБА_7 погоджувався з прокурором, а ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки повний текст ухвали був направлений судом прокурору 18 червня 2019 року (а.п.49), а апеляційна скарга подана 20 червня 2019 року, то строк на апеляційне оскарження пропущений не був.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12014100050011851 від 31 грудня 2014 року за фактами протиправного заволодіння майном та частками в статутному капіталі ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Фудторг», ТОВ «Транс-Буд», ТОВ «Амстор», ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та інших підприємств групи компаній «Амстор», зловживання повноваженнями особами вказаних підприємств з метою заволодіння незаконно виведеними майновими активами вказаних суб`єктів господарської діяльності, у тому числі, шляхом підробки та використання завідомо підроблених документів, викрадення печаток, статутних документів, ухилення від сплати податків, доведення до банкрутства підприємств групи компаній Амстор, незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 190, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 191, ч.ч. 2, 3 ст. 206, ч.ч. 2, 3 ст. 206-2, ч.ч. 1, 3 ст. 212, ст. 219, ст. 356, ч.ч. 2, 3 ст. 357, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч.ч. 1, 2 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч.ч. 1, 2 ст. 367, ч. 1 ст. 383 та ч. 1 ст. 388 КК України.

17 квітня 2019 року прокурор першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суд ми. Києва з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки,які належать ТОВ «Донінвестпрод», Об`єднання «Донецькпродторг» та ТОВ «Чумацький шлях».

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. 170 КПК України та вказав, що прокурором не доведено правових підстав для накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи зі змісту клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даномупровадженні прокурор не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно не вбачається.

Долучена до клопотання прокурора постанова про визнання майна речовим доказом від 10 квітня 2019 року (том 1 а.с.103-106) є формальною, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України. У ній не вказано, з яких мотивів прокурор виходив при вирішенніпитання про визнання земельних ділянок речовими доказами.

В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегії суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення для доведення будь якої з обов`язкових ознак кримінального провадження що розслідується, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/3902/2019

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_8

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1