Ухвала

від 13.09.2019 по справі 0540/5682/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

13 вересня 2019 року справа №0540/5682/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року в справі № 0540/5682/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Кронос до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС України у Донецькій області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року в справі № 0540/5682/18-а.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших, ніж зазначено в апеляційній скарзі, підстав для такого поновлення.

Копія ухвали суду від 11 липня 2019 року була надіслана апелянту рекомендованою поштою з повідомленням 16 липня 2019 року, що підтверджується супровідним листом Першого апеляційного адміністративного та отримана апелянтом 22 липня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними з огляду на таке.

Вперше податковий орган звернувся зі скаргою в межах установлених процесуальних строків. Проте, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору, а ухвалою від 20 лютого року - повернуто апелянту.

Повторно апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку для відправлення 24 червня 2019 року.

При цьому апелянт звертає увагу суду, що неможливість своєчасної сплати судового збору викликана незалежними від ГУ ДФС у Донецькій області обставинами, а саме відсутністю фінансування.

Проте, суд дійшов висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

02 серпня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому наведено обґрунтування, аналогічне вже розглянутому - неможливість своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції зумовлена особливостями фінансування податкового органу.

Суд вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Тобто, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.

Враховуючи вищевикладене, наведені податковим органом підстави порушення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року визнані судом не поважними.

Таким чином, станом на 13 вересня 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуті.

Згідно з ч. 1 статтею 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, оскільки до суду не надано належних та допустимих доказів існування об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС України у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року в справі № 0540/5682/18-а.

Повний текст ухвали складений та підписаний 13 вересня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук

І. В. Сіваченко