Ухвала

від 11.09.2019 по справі 755/9598/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційними скаргами директора ТОВ «РАНГ ГРУП» ОСОБА_5 та директора ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 наступних підприємств: ТОВ «Інтер Галич Торг» 40400967, ТОВ «Волиньтабак» 21736857, ТОВ «Гайдер» 42388580, ТОВ «Мегаполіс +» 42187520, ТОВ «Іст - Рівер» 42181597, ТОВ ТД «Апітон» 42221189, ТОВ «Ранг Груп» 42393522, ТОВ «Смоукстар Корпорейт» 42847412, ТОВ «Табакко Інвест» 42153596, ТОВ «Роніс Груп» 42154956, ТОВ «Азовбуд ЛТД» 42852663, ТОВ «Гіртек» 42161476, ТОВ «Райз Емпаєр» 42692110, ТОВ «Квартал 5» 38926278, ТОВ «Укрпродбез» 40247870, ТОВ «Юніор Корпорейт» 42147907, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя вказав, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді директор ТОВ «РАНГ ГРУП» ОСОБА_5 та директор ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

Директор ТОВ «РАНГ ГРУП» ОСОБА_5 своїй апеляційній скарзі просить поновити ТОВ «РАНГ ГРУП» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року, як такий, що пропущений з поважних причин, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «РАНГ ГРУП» (ЄДРПОУ 42393522) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні клопотання в цій частині.

Директор ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» ОСОБА_6 своїй апеляційній скарзі просить поновити ТОВ «СМОУКСТАР КОРПОРЕЙТ» (ЄДРПОУ 42847412) строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року, як такий, що пропущений з поважних причин, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «СМОУКСТАР КОРПОРЕЙТ» (ЄДРПОУ 42847412) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно та постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні клопотання в зазначеній частині.

Директори ТОВ «РАНГ ГРУП» та ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» в своїх апеляційних скаргах, які є ідентичні за змістом вказують, що реєстраційний ліміт податку на додану вартість, на який вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт, - це електронний розрахунок суми податку, на яку його платник має право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджету відповідну суму податку, та який міститься у системі електронного адміністрування.

Тобто, реєстраційний ліміт не є майном платника податку, об`єктом матеріального світу, а виступає лише умовним значенням, яке обчислюється за формулою, передбаченою ст. 200-1 ПК України, та на яке платник податку лише має право реєструвати податкові накладні.

Викладене дає підстави для висновку, що товариство не має права власності на суму ліміту податку на додану вартість, оскільки останнє за своє суттю не є грошовими коштами підприємства, що перебувають у його власності та фактичному розпорядженні.

Таким чином, як стверджують апелянти, сума ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінні ст. 170 КПК України, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту.

Крім того, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до суми ліміту податку на додану вартість фактично позбавляє відповідного суб`єкта господарювання можливості здійснювати господарську діяльність, а саме: реєструвати податкові накладні та здійснювати господарські операції.

Також вказують, що арешт на суму ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ суперечить положенню cт. 1 Протоколу № 1 до Конвенції та свідчить про необґрунтованість його застосування.

Звертають увагу суду на те, що клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження - і самих доказів на підтвердження того, що ліміт ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України по даним товариствам відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Більш того, зі змісту клопотання та ухвали слідчого судді вбачається, що зазначений захід забезпечення провадження необхідний для запобігання можливості використання даними товариствами в майбутньому сум ліміту ПДВ для безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки та можливості заподіяння в майбутньому шкоди державі, а також забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів, що не узгоджується з завданнями та метою арешту, визначеними у ст. 170 КПК України.

Також, як зазначають апелянти, прокурором та слідчим не доведено, що суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України за даними Товариствами мають будь-яке відношення до кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР, а докази, які долучені до клопотання, таких відомостей не містять.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 16 серпня 2019 року було постановлено без виклику осіб, які її оскаржують, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000866 від 29 березня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

06 серпня 2019 року прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 наступних підприємств: ТОВ «Інтер Галич Торг» 40400967, ТОВ «Волиньтабак» 21736857, ТОВ «Гайдер» 42388580, ТОВ «Мегаполіс +» 42187520, ТОВ «Іст - Рівер» 42181597, ТОВ ТД «Апітон» 42221189, ТОВ «Ранг Груп» 42393522, ТОВ «Смоукстар Корпорейт» 42847412, ТОВ «Табакко Інвест» 42153596, ТОВ «Роніс Груп» 42154956, ТОВ «Азовбуд ЛТД» 42852663, ТОВ «Гіртек» 42161476, ТОВ «Райз Емпаєр» 42692110, ТОВ «Квартал 5» 38926278, ТОВ «Укрпродбез» 40247870, ТОВ «Юніор Корпорейт» 42147907, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року клопотання прокурора було задоволено.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки в інтересах ТОВ «РАНГ ГРУП» та ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ», то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданих апеляційних скарг, а щодо інших товариств та підприємств, на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) останніх колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №42016000000000866, щодо накладення арешту намайно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України, а тому даний захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою забезпечення кримінального провадження.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

У відповідності до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цимКПКпорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арештсуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)зазначеною нормоюКПК Українине передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Це випливає не тільки із положень ч. 10ст. 170 КПК України, а і з того, що арештсуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Отже, органом досудового розслідування було внесено клопотання про арешт майна, на яке законом не визначена можливість його арешту, а тому слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання.

Також, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, орган досудового розслідування у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) забезпечення збереження майна з посиланням на ст. 98 КПК України, однак така мета арешту майна ним не доведена.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що суми ліміту ПДВ є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування, навіть за умови можливості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), не доведено саме законних підстав для їх арешту, а тому слідчий суддя безпідставно наклав арешт на ліміти суми ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість по ТОВ «РАНГ ГРУП» та ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ».

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на ліміти сум ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість по ТОВ «РАНГ ГРУП» та ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ», підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги директора ТОВ «РАНГ ГРУП» ОСОБА_5 та директора ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» ОСОБА_6 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «РАНГ ГРУП» та ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ», як такого, що внесено до суду з порушенням ч. 10ст. 170, ст. 171 КПК Українита за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити директору ТОВ «РАНГ ГРУП» ОСОБА_9 та директору ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року.

Апеляційні скарги директора ТОВ «РАНГ ГРУП» ОСОБА_5 та директора ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 серед інших і ТОВ «Ранг Груп» 42393522, ТОВ «Смоукстар Корпорейт» 42847412, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скасувати в частині накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «РАНГ ГРУП» (ЄДРПОУ 42393522) та ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» (ЄДРПОУ 42847412).

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «РАНГ ГРУП» (ЄДРПОУ 42393522) та ТОВ «СМОУКРСТАР КОРПОРЕНТ» (ЄДРПОУ 42847412) -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/5013/2019

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_11

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1