Постанова

від 27.06.2019 по справі 160/108/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2019 року м. Дніпросправа № 160/108/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., секретар судового засідання Кязимової Д.В., за участю: представника позивача - Комишана А.В., представника відповідача - Сігалова М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нігма"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року

у справі №160/108/19

за позовом Приватного підприємства "Нігма"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

"04" січня 2019 р. Приватне підприємство "Нігма" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0028861420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 3 248 341,50 грн. (в тому числі - 2 165 561,00 грн. за основним зобов`язанням, 1 082 780,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 0028851420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 976 244,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0028841420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 273,54 грн.;

- № 0028831420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 5 785,00 грн.;

- № 0028821420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 49 344,00 грн. в тому числі - 32 896,00 грн. за основним зобов`язанням, 16 448,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки акту перевірки на підстави якого винесені спірні рішення є хибними, оскільки підприємство не здійснювало реалізацію продукції за цінами нижчими собівартості. Також, дані, зазначені в акті перевірки, щодо визначення грошових зобов`язань та нарахування штрафних санкцій не відповідають дійсності, а акт містить розбіжності щодо сум податкових зобов`язань.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р. у справі № 160/108/19 в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Нігма" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Судом встановлено, що за результатами перевірки контролюючим органом виявлено, що Приватним підприємством Нігма здійснювалась реалізація готової продукції за цінами, що є нижчими за її собівартість, у зв`язку з чим підприємством занижено суму податкових зобов`язань на загальну суму 2 133 567,00 грн. Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечив факт реалізації готової продукції за цінами, що є нижчими за її собівартість та надав розрахунок на підставі первинної документації підприємства, відповідно до якого, на думку підприємства, за спірними угодами було отримано прибуток. Аналізуючи надані розрахунки та первинну документацію, суд дійшов висновку, що різниця згідно первинної документації, яка обліковується позивачем як прибуток, складає суму ПДВ за кожним фактом реалізації товару, що не можна вважати прибутком. Таким чином, ПДВ, нарахований за господарськими операціями з реалізації товарів, робіт, послуг, не може бути складовою частиною прибутку. З огляду на викладене, суд погодився з позицією відповідача, що Приватне підприємство Нігма здійснювало реалізацію готової продукції за цінами, що є нижчими за її собівартість. Крім того, судом встановлено, що позивачем за договором з ТОВ АГ Стал внесено авансовий платіж, сформовано за даною угодою податковий кредит, проте товар за угодою не отримано, внаслідок чого, суд погодився з висновком перевірки стосовно того що підприємством не збільшено податкові зобов`язання у зв`язку з неможливістю використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Приватним підприємством "Нігма" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р. у справі № 160/108/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що первинною документацією підтверджено обґрунтованість доводів позивача про належне ведення господарської діяльності та правомірність відображення її результатів в бухгалтерському та податковому обліках.

В суді апеляційної інстанції, представником позивача подано уточнення доводів апеляційної скарги, відповідно до яких позивач частково погодився з сумою, визначених податковим органом зобов`язань.

Представниками сторін, під час апеляційного перегляду справи, надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній справі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Нігма»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, за результатами якої складено акт від 17.09.2018 року № 53156/04-36-14-20/32410656.

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Приватним підприємством «Нігма» :

- п.44., п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2016 року по 30.06.2018 року на загальну суму 32 896 грн., у тому числі: 1 квартал 2018 року - заниження на суму 65 196,00 грн., 2 квартал 2018 року - завищення на суму 32301,00 грн.,

- п. 188.1 ст.188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, пп. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, з урахуванням наявності від`ємного значення, а саме, при здійсненні реалізації готової продукції за цінами, що є нижчими за собівартість її виготовлення, ПП «Нігма» занижено суму податкових зобов`язань всього у розмірі 2 165 561 грн., у тому числі: за жовтень 2016 року на суму ПДВ 5 718,00 грн., за листопад 2016 року на суму ПДВ 95 314,00 грн., за грудень 2016 року на суму ПДВ 58 545,00 грн., за січень 2017 року на суму ПДВ 44 206,00 грн., за лютий 2017 року на суму ПДВ181 489,00 грн., за березень 2017 року на суму ПДВ 132 320,00 грн., за квітень 2017 року на суму ПДВ 68 875,00 грн., за червень 2017 року на суму ПДВ 53 054,00 грн., за липень 2017 року на суму ПДВ 120 288,00 грн., за серпень 2017 року на суму ПДВ 199 561,00 грн., за вересень 2017 року на суму ПДВ 241 150 грн., за жовтень 2017 року на суму ПДВ 281 559,00 грн., за листопад 2017 року на суму ПДВ 84 456,00 грн., за грудень 2017 року на суму ПДВ 60 087,00 грн., за січень 2018 року на суму ПДВ 493,00 грн., за лютий 2018 року на суму ПДВ 8 533,00 грн., за березень 2018 року на суму ПДВ 106 034,00 грн., за квітень 2018 року на суму ПДВ 21 435,00 грн., за червень 2018 року на суму ПДВ 402 444,00 грн. та завищено від`ємне значення за червень 2018 р. у сумі 5 785,00 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством порушено терміни реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних, що складені на отримувача - платника податку, в яких зменшено суму компенсації вартості товару їх постачальнику, в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ за РК « -» 2 735,40 грн.;

- п.п.2.2, п. 2.6 гл. 2 Положення «Про проведення касових операцій в національній валюті в Україні із змінами та доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 637 (із змінами та доповненнями), а саме, не оприбуткування (неповне, несвоєчасне) готівки в касі підприємства у сумі 449,46грн. Відповідальність за дане порушення передбачена ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (із змінами та доповненнями);

- п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, із змінами і доповненнями, та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 в частині надання податкового розрахунку за ф. 1ДФ за І, ІІ, ІІІ, IV квартал 2017року без відомостей про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку фізичної особи.

На підставі акту від 17.09.2018 року № 53156/04-36-14-20/32410656 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0028861420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 3 248 341,50 грн. (в тому числі - 2 165 561,00 грн. за основним зобов`язанням, 1 082 780,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 0028851420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 976 244,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0028841420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 273,54 грн.;

- № 0028831420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 5 785,00 грн.;

- № 0028821420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 49 344,00 грн. в тому числі - 32 896,00 грн. за основним зобов`язанням, 16 448,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що позивачем здійснювалась реалізація готової продукції за цінами, що є нижчими за її собівартість, у зв`язку з чим підприємством занижено суму податкових зобов`язань на загальну суму 2 133 567,00 грн., у тому числі: за жовтень 2016 року на суму ПДВ 66234,20 грн., за листопад 2016 року на суму ПДВ 74 453,40 грн., за грудень 2016 року на суму ПДВ 75214,80 грн., за січень 2017 року на суму ПДВ 36 759 грн., за лютий 2017 року на суму ПДВ172475 грн., за березень 2017 року на суму ПДВ 109 586 грн., за квітень 2017 року на суму ПДВ 53 955 грн., за травень 2017 року на суму ПДВ 147 561,40 грн., за червень 2017 року на суму ПДВ 56 885,80 грн., за липень 2017 року на суму ПДВ 53 247,20 грн., за серпень 2017 року на суму ПДВ 184 360,80 грн., за вересень 2017 року на суму ПДВ 213 862,80 грн., за жовтень 2017 року на суму ПДВ 263 400,40 грн., за листопад 2017 року на суму ПДВ 60 095,80 грн., за грудень 2017 року на суму ПДВ 50 035,80 грн., за січень 2018 року на суму ПДВ 489,80 грн., за березень 2018 року на суму ПДВ 101 496 грн., за квітень 2018 року на суму ПДВ 11 774,80 грн., за червень 2018 року на суму ПДВ 401686,20 грн.

Вказаний висновок суду першої інстанції базується на тому, що згідно наданих первинних документів позивач до складу отриманого прибутку включає лише суми ПДВ, що нараховані за кожною операцією, проте прибутком є частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства, а відтак ПДВ, нарахований за господарськими операціями з реалізації товарів, робіт, послуг, не може бути складовою частиною прибутку.

Колегія суддів з вказаними висновками не погоджується та зазначає наступне.

Перш за все суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що ПП Нігма здійснює придбання та реалізацію товарів та не є виробничим підприємством, а отже не є виробником готової продукції, а відтак позивач не веде регістри бухгалтерського обліку по рахунках, що пов`язані з Готовою продукцією 26 Готова продукція , 701 Дохід від реалізації готової продукції , 901 Собівартість готової продукції .

Згідно даних контролюючого органу зазначених в додатку №19 до акта перевірки ПП Нігма реалізувало товар покупцю на суму 105 703.13грн., при цьому придбало даний товар у постачальника на суму 123 813.00грн. та отримало мінусовий фінансовий результат від даної операції (збиток) -18 109.88грн.

Водночас, згідно з відомостей ПП Нігма , які були досліджені судом апеляційної інстанції, слідує, що ПП Нігма реалізувало товар покупцю на суму 126 843,75грн. з ПДВ (101 475грн. без ПДВ) згідно видаткової накладної №5170 від 24.10.2016р. при цьому придбало даний товар у постачальника на суму 123 039.83грн. з ПДВ (98 431,86грн. без ПДВ) згідно видаткової накладної №7457 від 24.10.16р., та отримало плюсовий фінансовий результат від даної операції + 3 803,92 з ПДВ (3043.20 грн. без ПДВ).

Також за період що перевірявся ПП Нігма отримало прибуток понад два мільйона гривень, що свідчить про безпідставність висновків про реалізацію товару за цінами, що є нижчими за її собівартість. Означене підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2016 рік, де визначено прибуток ПП Нігма в 2016 році 912 368грн. та нараховано податок на прибуток 164 226грн.; податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2017 рік, де визначено прибуток ПП Нігма в 2016 році 676 088 грн. та нараховано податок на прибуток 121 696грн.; податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період три квартали 2018 року, де визначено прибуток ПП Нігма 705 849 грн. та нараховано податок на прибуток 127 053грн.

В додаткових поясненнях на апеляційну скаргу позивач визнає податкове повідомлення-рішення №0028861420 від 23.10.2018 року в частині щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму дебіторської заборгованості у розмірі 34743,67грн., яка виникла за договором між ПП «Нігма» та ТОВ «АГ Сталь» та завищення суми податкового кредиту у розмірі 527,50грн. через повторне включення податкової накладної №198 від 30.05.2017 року до декларації з ПДВ за серпень 2017 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача, які були прийняті судом першої інстанції, про продаж позивачем товарів за цінами, що є нижчими від їх собівартості та за не збільшення податкових зобов`язань у зв`язку з неможливістю використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності є безпідставними, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0028861420 від 23.10.2018 року підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 3195435,33 грн. (в тому числі - 2 130289,83 грн. за основним зобов`язанням, 1 065145, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), в іншій частині вказане рішення є правомірним, оскільки як вже було зазначено раніше, позивач частково визнав це рішення, а отже фактично не оскаржував рішення суду першої інстанції в цій частині.

При цьому, колегія суддів зазначає, що податкові повідомлення-рішення № 0028851420 від 23.10.2018 року про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 976 244,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, з підстав встановлення відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ та № 0028831420 від 23.10.2018 року про зменшення від`ємного значення суми ПДВ за ПН № 9150132859 за червень 2018 року на суму 5 785,00 грн. є похідними від обставин, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0028861420 від 23.10.2018 року, а відтак підлягають скасуванню.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення рішення № 0028821420 від 23.10.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2016 року по 30.06.2018 року встановлено заниження податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 32 896,00 грн., в тому числі за І квартал 2018 року - заниження на суму 65 196,00 грн., за ІІ квартал 2018 року - завищення на суму 32 301,00 грн.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що позивачем будь-які пояснення або докази, які б спростовували висновки податкового органу, не надавались, а відтак немає підстав для скасування вказаного рішення.

Проте, суд першої інстанції не надав належну оцінку наданим доказам (декларації на прибуток, фінансова звітність та інші) позивача, з яких слідує, що заниження податку на прибуток приватних підприємств утворилось за рахунок невірного відображення доходу від операційної курсової різниці, що буде виправлено в звітності за 9 місяців 2018 року, а отже, не потягне за собою заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Доказів протилежного відповідачем не надано, при цьому, останній як суб`єкт владних повноважень повинен був надати суду докази на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

В додаткових поясненнях на апеляційну скаргу позивач також визнав податкове повідомлення-рішення № 0028821420 від 23.10.2018 року в частині щодо заниження податку на прибуток в сумі 6624,00грн.

З огляду на означене, колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0028821420 від 23.10.2018 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 39408,00 грн. в тому числі - 26272,00 грн. за основним зобов`язанням, 13136,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0028841420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 273,54 грн.

Так, проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряємий період в сумі« -» 173 557 грн. на підставі таких документів: декларації з податку на додану вартість, головні книги за період з 01.10.2016 р. по 30.06.2018 р., журнали-ордери та відомості по бухгалтерських рахунках, податкові накладні, розрахунки коригувань, реєстри отриманих податкових накладних та інші первинні документи, встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 16/12 Декларацій «Коригування податкового кредиту» в сумі на 2 735,40 грн., в т.ч. за березень 2018 року на суму 1326,10 грн. та за травень 2018 року на суму 1409,30 грн.

В порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України ПП «Нігма» не включено до податкового кредиту наступні розрахунки коригувань до податкових накладних:

-РК №8 від 19.02.2018 р. (зареєстрована 19.03.2018 р.) до ПН від 04.12.2017 р. №4486 на суму (-)1326, 10 грн.;

- РК №646 від 04.04.2018 р. (зареєстрована 04.05.2018 р.) до ПН від 10.01.2018 р. №9 на суму (-)398,75 грн.;

- РК №647 від 04.04.2018 р. (зареєстрована 04.05.2018 р.) до ПН від 02.02.2018 р. №97 на суму (-)263,54 грн.;

- РК №648 від 04.04.2018 р. (зареєстрована 04.05.2018 р.) до ПН від 27.02.2018 р. №264 на суму (-)664,10 грн.;

- РК №600 від 04.04.2018 р. (зареєстрована 04.05.2018 р.) до ПН від 16.11.2017 р. №2506 на суму (-)82,91 грн.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно до п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем під час розгляду справи ані в суду першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не спростовано факт наявності зазначеного порушення, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0028841420 від 23.10.2018 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

В силу пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315, п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нігма" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р. у справі № 160/108/19 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р. у справі № 160/108/19 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0028861420 від 23.10.2018 року, в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 3 195 435,33 грн. (в тому числі - 2 130289,83 грн. за основним зобов`язанням, 1 065145, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0028851420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 976 244,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0028831420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 5 785,00 грн.,

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0028821420 від 23.10.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 39408,00 грн. в тому числі - 26272,00 грн. за основним зобов`язанням, 13 136,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко