Постанова

від 12.09.2019 по справі 810/4267/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4267/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Парінова А.Б., Кучми А.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Миронівського районного суду Київської області Поліщука Андрія Сергійовича, Миронівського районного суду Київської області, Державної казначейської служби України, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И Л А

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Голови Миронівського районного суду Київської області Поліщука Андрія Сергійовича, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність голови Миронівського районного суду Київської області Поліщука Андрія Сергійовича (далі також відповідач-1) щодо ненадсилання до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області заповненої картки обліку даних судді ОСОБА_1 , звільненого на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.05.2017 №1212/0/15-17 "Про звільнення судді у відставку", протягом трьох днів з дня видання головою Миронівського районного суду Київської області Поліщуком А.С. наказу №13/К від 06.06.2018 "Про відрахування судді ОСОБА_1 .";

- зобов`язати голову Миронівського районного суду Київської області Поліщука Андрія Сергійовича надіслати до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області заповнену картку обліку даних судді ОСОБА_1 , звільненого на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.05.2017 №1212/0/15-17 "Про звільнення судді у відставку";

- стягнути з голови Миронівського районного суду Київської області Поліщука Андрія Сергійовича на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 протиправною бездіяльністю відповідача, у розмірі 50000,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час прийняття рішення, не досліджено матеріали справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, зміст апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 23.04.1997 (т.1, а.с.44-46).

В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 30.08.1979, з жовтня 1989 року по квітень 1990 року позивач виконував обов`язки народного судді Васильківського міського народного суду Київської області. Із січня 1992 року по травень 1993 року працював народним суддею Миронівського районного народного суду Київської області, з травня 1993 року обіймав посаду судді Миронівського районного суду Київської області.

Вища рада правосуддя 23.05.2017 рішенням №1212/0/15-17 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Миронівського районного суду Київської області у відставку" звільнено ОСОБА_1 з посади судді Миронівського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Миронівського районного суду "Про відрахування судді ОСОБА_1" від 06.06.2017 №13/К відраховано суддю ОСОБА_1 зі штату Миронівського районного суду Київської області з 06 червня 2017 року.

Миронівський районний суд Київської області листом від 06.06.2017 №02-02/77/17 повідомив позивачу про необхідність отримання трудової книжки у зв`язку із відрахуванням ОСОБА_1 зі штату Миронівського районного суду Київської області.

Трудову книжку позивач отримав 06.06.2017, про що свідчить запис в особовій картці ОСОБА_1 та підпис позивача .

Судом встановлено, що позивач звернувся до Голови Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С . із заявою від 18.06.2018, у якій просив вирішити питання про направлення до територіального управління Державної судової адміністрації України заповненої картки обліку даних судді ОСОБА_1 для виготовлення позивачу посвідчення судді місцевого суду, звільненого у відставку.

Миронівський районний суд Київської області на вказану заяву позивача листом від 19.06.2018 №02-02/99/18 повідомив про те, що відповідно до п.2.7 Положення про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.04.2014 №23, для виготовлення посвідчення позивачу необхідно надати до Миронівського районного суду кольорову фотокартку, виконану на світлому фоні, розміром 40 х 30 мм.

Листом від 06.07.2018, адресованим голові Миронівського районного суду Київської області Поліщуку А.С. , позивач направив на адресу Миронівського районного суду Київської області кольорову фотокартку, виконану на світлому фоні, розміром 40 х 30 мм. Миронівський районний суд Київської області листом від 10.07.2018 №02-02/10/18 повідомив позивачу про те, що відповідно до п.2.7 Положення про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.04.2014 №23, для виготовлення посвідчення позивачу необхідно надати до Миронівського районного суду кольорову фотокартку, виконану на світлому фоні, а не на темному (сірому) фоні, розміром 40 х 30 мм.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що бездіяльність з боку Голови Миронівського районного суду Київської області Поліщука Андрія Сергійовича позивачем не доведена.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.

Згідно з ч.2 ст.51 Закону №1402 посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент України.

Порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних, встановлений Положенням про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних, яке затверджене рішенням Ради суддів України від 25.04.2014 №23.

Відповідно до п.1.2 розділу І Положення №23 посвідчення є офіційним документом, який засвідчує займану посаду особи, якій його видано, та підтверджує повноваження власника посвідчення, встановлені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з п.1.3 розділу ІІ Положення №23 описи та зразки посвідчень судді, голови суду та його заступників, судді у відставці, народного засідателя і присяжного затверджуються Радою суддів України.

Пунктом 2.2 розділу ІІ Положення №23 передбачено, що підставою для виготовлення посвідчення є: Указ Президента України про призначення на посаду судді; Указ Президента України про переведення судді; Постанова Верховної Ради України про обрання судді безстроково; Постанова Верховної Ради України про звільнення з посади судді у відставку; рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади за його заявою про відставку; рішення зборів суддів суду про призначення судді на адміністративну посаду. Відповідно до п.2.4 розділу ІІ Положення №23 для виготовлення посвідчення судді місцевого суду, обраного, переведеного, звільненого у відставку, призначеного на адміністративну посаду, голова суду (керівник апарату суду) протягом трьох днів із дня видання відповідного наказу надсилає до територіального управління Державної судової адміністрації України (далі - територіальне управління) заповнену картку обліку даних судді (додаток 1).

Додатком №1 до Положення №23 затверджено форму картку обліку даних судді, з якого вбачається, що відповідна картка має містити наступну інформацію: прізвище, ім`я та по батькові особи; повна назва посади та найменування суду; дата та номер акта про призначення, переведення, обрання, звільнення у відставку або про призначення на адміністративну посаду судді; особистий підпис судді, що засвідчує правильність написання прізвища, імені та по батькові; прізвище та ініціали особи, яка засвідчує відповідність даних.

Територіальне управління протягом трьох днів з моменту отримання картки обліку даних судді надсилає її до Державної судової адміністрації України.

Фотокартка власника посвідчення має бути кольорова, виконана на світлому фоні, розміром 40 х 30 мм (п.2.7 розділу ІІ Положення №23).

Згідно з п.2.8 розділу ІІ Положення №23 відповідальним за виготовлення посвідчень працівником Державної судової адміністрації України перевіряються особисті дані, зазначені у картці обліку даних, після чого виготовляється внутрішній бік посвідчення (вкладиш посвідчення).

Пунктом 2.9 розділу ІІ Положення №23 визначено, що вкладиш посвідчення для забезпечення підписом уповноваженої особи супровідним листом надсилається до Адміністрації Президента України. У супровідному листі зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові судді; повна назва його посади та найменування суду; номер та дата акта про призначення (обрання) на посаду, звільнення судді з посади чи призначення судді на адміністративну посаду; серія та номер посвідчення.

Підписані та скріплені печаткою вкладиші посвідчень ламінуються та вклеюються у тверді обкладинки затвердженого зразка посвідчення типографським способом (п.2.10 розділу ІІ Положення №23).

Абзацами 1-2 п.2.11 розділу ІІ Положення №23 встановлено, що вручення посвідчення здійснює особа, яка його підписала, або за її дорученням інша особа. Облік виданих посвідчень здійснюється в журналі обліку видачі посвідчень (додаток 2). Посвідчення можуть видаватися за довіреністю іншій уповноваженій особі територіального управління, апеляційного суду під підпис у реєстрі отримання посвідчень (додаток 3) для наступної видачі їх особисто власнику.

Отже, з вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що суддя, звільнений у відставку, повинен мати посвідчення судді у відставці.

Так, для виготовлення такого посвідчення голова суду (керівник апарату суду) протягом трьох днів із дня видання наказу про звільнення судді у відставку надсилає до територіального управління Державної судової адміністрації України заповнену картку обліку даних судді. До картки обліку даних судді додається фотокартка власника посвідчення, яка має бути кольорова, виконана на світлому фоні та розміром 40 х 30 мм.

Судом апеляційної інстанції, встановлено, що відповідно до довідки керівника апарату Миронівського районного суду Київської області Голосної Н . А . від 14.09.2018 картку обліку даних судді для виготовлення посвідчення у відставці ОСОБА_1 згідно Додатку 1 Положення про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.04.2014 №23, зі змінами, протягом трьох днів із дня видання наказу про відрахування судді зі штату суду заповнено не було у зв`язку із відсутністю фотокартки судді та особистого підпису судді, що б засвідчував правильність написання прізвища, імені та по батькові.

Фотокартка судді для виготовлення посвідчення судді у відставці має бути надана самим суддею у відставці одразу після звільнення судді у відставку та відрахування його зі штату суду, і не потребує окремого запиту про це з боку суду, в якому працював звільнений суддя.

Також, у картці обліку даних судді, повинен міститись підпис цього судді, який засвідчує правильність написання прізвища, імені та по батькові.

Починаючи з 07 червня 2017 року та до 06.07.2018 року матеріали справи не містять доказів надання позивачем Миронівському районному суду Київської області протягом трьох днів із дня видання наказу про відрахування судді зі штату суду своєї фотокартки.

Як вже встановлено судом першої інстанції, фотокартка судді ОСОБА_1 була надана Миронівському районному суду Київської області із супровідним листом позивача на адресу голови суду 06.07.2018 року.

Отже, відсутність фотокартки судді унеможливлювала направлення Миронівським районним судом Київської області картки обліку даних судді у відставці ОСОБА_1 до ТУ ДСА.

Щодо відсутності в картці обліку даних судді ОСОБА_1 особистого підпису позивача, суд наголошує, що однією із обов`язкових умов для заповнення картки обліку даних судді є наявність особистого підпису судді у картці, яким засвідчується правильність написання прізвища, імені та по батькові.

З довідки керівника апарату Миронівського районного суду Київської області від 14.09.2018 вбачається,що картку обліку даних судді для виготовлення посвідчення судді у відставці ОСОБА_1 не було заповнено в тому числі у зв`язку з відсутністю особистого підпису судді, який би засвідчував правильність написання його прізвища, імені та по батькові.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не проставив в картці обліку даних судді особистого підпису, і тим самим не дотримано умови заповнення картки обліку даних судді. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги, що направленню головою суду (керівником апарату суду) до Територіального управління ДСА України заповненої картки обліку даних судді у відставці в даному випадку передує саме заповнення картки та проставляння в ній особистого підпису судді ОСОБА_1, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності голови Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. щодо ненадсилання до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області заповненої картки обліку даних судді ОСОБА_1 є необгурунтованими так як, надсилається заповнена карта обліку даних судді, а матеріали справи не містять доказів, що вона було заповнена.

Голова Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С. у період перебування на посаді голови Миронівського районного суду Київської області включно по 18 жовтня 2018 року не мав повноважень щодо заповнення картки обліку даних судді у відставці ОСОБА_1 , оскільки обов`язки по заповненню такої картки не входять до повноважень голови суду.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 50000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу України , моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ст. 1167 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Втім позивач не довів суду ані факту спричинення моральної шкоди, ані вини та протиправності дій відповідача, ані причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненням моральної шкоди, оскільки суду не надано жодних доказів завдання позивачам фізичного болю, душевних страждань або приниження репутації фізичної особи (виписки з історії хвороби, дані медичного обстеження, докази втрати репутації тощо).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Б. Парінов

А.Ю. Кучма