Ухвала

від 12.09.2019 по справі 5016/4285/2011(12/244)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 вересня 2019 року Справа № 5016/4285/2011(12/244)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника стягувача: не з`явився,

представника боржника: не з`явився,

представник державної виконавчої служби: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали скарги ТОВ "Вознесенський спецагропромтранс" №18 від 22.08.2019 на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії при примусовому виконанні рішення суду у справі №5016/4285/2011(12/244)

за позовом : Відкритого акціонерного товариства "Вознесенський спецагропромтранс"

(56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Київська, буд.254; ідент.код 02126403),

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Михайлова Сергія Володимировича

(

АДРЕСА_1

ідент.номер НОМЕР_1 ),

про: стягнення 162283, 84 грн,

особа, дії якої оскаржуються: Старший державний виконавець Вознесенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Долженко Андрій Сергійович (АДРЕСА_2) , суд, -

в с т а н о в и в:

Стягувач - ТОВ "Вознесенський спецагропромтранс" звернувся до Господарського суду Миколаївської області із скаргою №18 від 22.08.2019 (вхід.№13695/19 від 27.08.2019), в якій просить суд визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Вознесенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Долженка Андрія Сергійовича та зобов`язати державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, в провадженні якого перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ "Вознесенський спецагропромтранс", винести постанову, якою оголосити розшук автомобіля РУТА 20, д/н НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 , але належить боржнику ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що в ході виконання рішення суду у даній справі державним виконавцем було накладено арешт на майно, належне боржнику, що підтверджується постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.03.2015. Вказаний арешт стосувався всього майна ОСОБА_1 , в тому числі і транспортного засобу РУТА 20, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав йому на праві власності, що підтверджувалося свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 05.01.2010.

Скаржник вказує, що звернувся до державного виконавця з приводу опису та арешту вказаного автомобіля та накладення на нього стягнення відповідно до закону, виконавець вчинив дії щодо розшуку даного майна. Проте, після встановлення місця його знаходження, було з`ясовано, що транспортний засіб ОСОБА_1 було продано ОСОБА_2 .

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.05.2017 було частково задоволено позов ВАТ Вознесенський спецагропромтранс до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ТОВ Авто-Захід-Ленд , РСЦ МВС України у Миколаївській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу - визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу типу - автобус-D, РУТА 20, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, білого кольору, який укладено 17.11.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В задоволенні вимог щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу відмовлено через їх передчасність.

Скаржник зазначає, що ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не вчиняють жодних дій для припинення реєстрації автобуса за ОСОБА_2 та поновлення його реєстрації за власником - ОСОБА_1 , та вважає, що на сьогоднішній день данний автобус належить ОСОБА_1 та за рахунок даного майна повинне бути виконане рішення суду про стягнення на його користь грошових коштів.

Скаржник вказує, що звернувся до державного виконавця з заявою про оголошення розшуку автомобіля, РУТА 20, д/н НОМЕР_2 , який належить боржнику ОСОБА_1 , але зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 . На дану заяву було отримано відповідь, що згідно відповіді ГСЦ МВС за боржником ОСОБА_1 даний транспортний засіб не зареєстровано, що унеможливлює оголошення розшуку даного транспортного засобу.

Додатково в заяві від 09.09.2019 скаржник наполягає на тому, що державним виконавцем не вжито заходів, передбачених ст.53 Закону України Про виконавче провадження .

Скаржник зазначає, що з такою бездіяльністю державного виконавця неможливо погодитися, та вона є незаконною, в зв`язку з чим він звернувся до суду з цією скаргою.

У відповідності до ч.1 ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою суду від 28.08.2019 розгляд скарги призначено на 09.09.2019.

09.09.2019 розгляд скарги відкладався на 12.09.2019 в зв`язку з невиконанням органом ДВС вимог ухвали суду від 28.08.2019 в частині надання копії матеріалів виконавчого провадження №46706592 та оригіналів матеріалів вказаного виконавчого провадження для огляду у судовому засіданні.

Державний виконавець копії та оригінали матеріалів виконавчого провадження №46706592 суду не надав, доводів скаржника не спростував, листом №7057 від 05.09.2019 просив розглядати скаргу за його відсутності.

Боржник письмових пояснень чи відзиву на скаргу до суду не надав.

Учасники справи у судове засідання 12.09.2019 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Органом ДВС вимог ухвали суду від 28.08.2019 та 09.09.2019, в частині надання копії матеріалів виконавчого провадження №46706592 та оригіналів матеріалів вказаного виконавчого провадження для огляду у судовому засіданні, не виконані.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представників учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішення судів, що відповідно до закону підлягають примусового виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2015 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача Фізичної особи-підприємця Михайлова Сергія Володимировича на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Вознесенський спецагропромтранс" 130033,84 грн основного боргу та 2600,68 грн судового збору.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2015 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

04.02.2015 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2015 було видано відповідний наказ.

Наказ Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2015 пред`явлено до виконання до органу ДВС.

Постановою державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 02.03.2015 було відкрито виконавче провадження. На сьогоднішній день виконавче провадження не закінчене, що підтверджується інформацією з Реєстру виконавчих проваджень.

У відповідності до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з приписами ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.3 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та з інформації з Реєстру виконавчих проваджень вбачається, що державним виконавцем 02.03.2015 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Натомість боржник за договором купівлі-продажу від 17.11.2015 відчужив ОСОБА_2 належний йому транспортний засіб типу - автобус-D, РУТА 20, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, білого кольору.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.05.2017 у справі №473/3604/16-ц було частково задоволено позов ВАТ Вознесенський спецагропромтранс до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ТОВ Авто-Захід-Ленд , РСЦ МВС України у Миколаївській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, а саме визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу типу - автобус-D, РУТА 20, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, білого кольору, який укладено 17.11.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В задоволенні вимог щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу відмовлено через їх передчасність.

Відповідно до положень абз.2 п.35 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 №1388, підставою для перереєстрації транспортного засобу є також свідоцтво про реєстрацію та копії договору про поділ спільного майна подружжя, свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу , міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку.

Скаржник зазначає, що ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не вчиняють жодних дій для припинення реєстрації автобуса за ОСОБА_2 та поновлення його реєстрації за власником - ОСОБА_1 , та вважає, що на сьогоднішній день даний автобус належить ОСОБА_1 та за рахунок даного майна повинне бути виконане рішення суду про стягнення на його користь грошових коштів.

Скаржник вказує, що звернувся до державного виконавця з заявою про оголошення розшуку автомобіля, РУТА 20, д/н НОМЕР_2 , який належить боржнику ОСОБА_1 , але зареєстрований на ім`я ОСОБА_2

Державний виконавець листом №4527 від 07.06.2019 надав відповідь скаржнику на його звернення, в якому вказав, що згідно відповіді ГСЦ МВС за боржником ОСОБА_1 даний транспортний засіб не зареєстровано, що унеможливлює оголошення його до розшуку.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст.53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб , а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно , що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку . Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку . За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону .

Відповідно до п.п.1, 2, 4, 7 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну службу" основними обов`язками державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі.

При цьому, висновок щодо "безрезультатності" та/або "неможливості розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин" буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Однак, державним виконавцем, на вимогу суду, не надано будь-яких доказів, які б спростовували викладені скаржником обставини, зокрема, доказів, що ним вживалися усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, в тому числі і здійснення заходів передбачених ч.ч.1, 2, 5 ст.53 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга ТОВ "Вознесенський спецагропромтранс" на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії при примусовому виконанні рішення суду у справі №5016/4285/2011(12/244) є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.234, 235, 343 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Скаргу ТОВ "Вознесенський спецагропромтранс" №18 від 22.08.2019 (вхід.№13695/19 від 27.08.2019) на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії при примусовому виконанні рішення суду у справі №5016/4285/2011(12/244) - задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Долженка Андрія Сергійовича у виконавчому проваджені №46706592.

3. Зобов`язати державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в провадженні якого перебуває виконавче провадження №46706592 провести виконавчі дії у порядку, встановленому ч.ч.1, 2, 5 ст.53 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Копію ухвали направити на адреси учасників справи.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписана суддею 13 вересня 2019 року.

Суддя М.В.Мавродієва