Рішення

від 09.09.2019 по справі 908/1814/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/94/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019 Справа № 908/1814/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді - Корсун В.Л., при секретарі судових засідань - Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: концерну "Міські теплові мережі",

юридична адреса : 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137;

поштова адреса : 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Антаріус-157", 69081, м. Запоріжжя, вул. Вольська, 16

про стягнення 15 412,11 грн.

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Шикун О.Ф., довіреність № 473/20-19 від 15.01.2019.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

22.07.19 до господарського суду Запорізької області від концерну "Міські теплові мережі" (далі концерн "МТМ") надійшла позовна заява за вих. від 18.06.19 № 729/юр про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Антаріус-157" (надалі ТОВ "Антаріус-157") 15 412,11 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.12 № 600539, з якої: 13 648,30 грн. - основний борг, 246,71 грн. - інфляційні витрати, 117,76 грн. - 3 % річних, 1 399,34 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.12 № 600539 за період з листопада 2018 р. по квітень 2019 р., а також положеннями ст.ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.05 за № 2633-IV, "Правилами користування тепловою енергією" затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 за № 1198, ст.ст. 1, 2, 12, 162-164, 171 ГПК України.

22.07.19 за наслідками автоматизованого розподіл судової справи № 908/1814/19 між суддями, вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 23.07.19 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1814/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 13.08.19.

Крім того, вказаною ухвалою судом визначено сторонам строк для подання до суду заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву/відповіді на відзив/заперечення).

Ухвалою від 13.08.19 судом відкладено розгляд справи на 09.09.19.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.19 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судові засіданні у цій справі жодного разу не з`явився.

Про дату, час та місце судових засідань у справі № 908/1814/19 відповідача повідомлено належним чином. Так, зокрема, судом на юридичну адресу відповідача (69081, м. Запоріжжя, вул. Вольська, 16), яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку визначеному ГПК України направлялись копії ухвал господарського суду Запорізької області у справі № 908/1814/19.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали від 23.07.19 про відкриття провадження у справі № 908/1814/19 уповноваженим представником відповідача за довіреністю отримано 29.07.19.

Щодо іншої ухвали суду від 13.08.19 у справі № 908/1814/19, то станом на час проведення судового засідання призначеного на 09.09.19 підприємством зв`язку до суду не повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (вказаної вище ухвали) відповідачу, ні саме поштове відправлення з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання тощо.

Судом враховано, що факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України закріплено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи дату (29.07.19) отримання відповідачем копії ухвали від 23.07.19 про відкриття провадження у справі № 908/1814/19, то строк для подання останнім відзиву на позовну заяву до суду по 13.08.19 включно.

Однак відповідач, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву до суду не надав.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1814/19, а також те, що відповідача не подав відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

У засіданні суду 09.09.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.05.12 у справі № 5009/1415/12 (яке набрало законної сили 08.06.12) задоволено позовні вимоги концерну "Міські теплові мережі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Антаріус-157" про зобов`язання укласти договір. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Антаріус-157" (Споживач, ЄДРПОУ 35105858) укласти з Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Жовтневого району (Теплопостачальна організація, ЄДРПОУ 32121458) договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600539 в редакції позивача. Зміст договору від 01 лютого 2012 р. № 600539 (далі договір) та зміст додатків до нього наведено у резолютивній частині рішення від 24.05.12 у справі № 5009/1415/12.

Так, згідно з п. 1.1. договору, за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пп. 3.2.6 п. 3.2. договору Споживач теплової енергії зобов`язується : виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.4. договору, Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з п. 6.5. договору, при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

За умовами пунктів 6.7., 6.7.1. договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. № 79 а тел. 787-65-93, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним -дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Пунктом 6.7.2. договору передбачено, що у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

У разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем в судовому порядку.

Згідно з п. 10.1. договору, цей договір діє з 01 лютого 2012 р. до 01 лютого 2013 р.

Пунктом 10.4. договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Статтею 187 ГК України визначено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Таким чином, договір від 01.02.12 № 600539 між Концерном "МТМ" в особі Філії Концерну "МТМ" Жовтневого району та ТОВ "Антаріус-157" є укладеним з 08.06.18.

Судом враховано, що станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.

Звертаючись до суду із зазначеними вимогами позивачем до позовної заяви надані акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2018 р. по квітень 2019 р. та відповідні рахунки на їх оплату, відповідно до яких позивачем поставлено відповідачу теплову енергію (на опалення) на загальну суму 13 648,30 грн..

З огляду на неповернення відповідачем позивачу підписаних актів приймання-передачі теплової енергії за листопад 2018 р. - квітень 2019 р., які направлялись концерном "МТМ" на адресу ТОВ "Антаріус-157", представником Теплопостачальної організації на кожному із зазначених актів (за спірний період) проставлено відмітку, що: Підписаний та оформлений належним чином Акт Споживач не повернув, заперечень щодо нарахувань не надав. Акт погоджується на підставі п. 6.7.2. Договору .

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за договором від 01.02.12 № 600539 щодо оплати 13 648,30 грн. основного боргу (теплової енергії) за період з листопада 2018 р. по квітень 2019 р. включно, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по даній справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Таким чином, укладений 08.06.18 між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.12 № 600539 є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Статтями 525, 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач ухилився від виконання свого обов`язку передбаченого п. 6.7.2 договору щодо повернення Теплопостчальній організації оформлених та підписаних актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період, заперечень (зауважень) до вказаних актів позивачу не надіслав (не надав).

А тому, відповідно до положень ст. 629 ЦК України, якою визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами та п. 6.7.2. договору, акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період слід вважати погодженими відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем підтвердженого належними та допустимими доказами поставку теплової енергії відповідачу за договором від 01.02.12 № 600539 з листопада 2018 р. по квітень 2019 р. включно на загальну суму 13648,30 грн.

Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати теплової енергії отриманої від позивача за період з листопада 2018 р. по квітень 2019 р. на загальну суму 13648,30 грн. належним чином не виконав.

Наявність основної заборгованості у сумі 13648,30 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13648,30 грн. основного боргу є обґрунтованими, заснованими на законі та договорі від 01.02.12 № 600539, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 246,71 грн. інфляційних витрат, 117,76 грн. 3 % річних та 1 399,34 грн. пені (розрахунки наявні у матеріалах справи).

В силу приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 7.2.8. договору передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.4 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

З урахуванням викладеного, а також положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, перевіривши за допомогою ІПС Законодавство надані до позовної заяви розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних, судом визнано обґрунтованим та законним нарахування:

- 1396,09 грн. пені за загальний період з 20.12.18 по 01.06.19;

- 117,21 грн. 3 % річних за загальний період з 20.12.18 по 01.06.19;

- 246,71 грн. інфляційних витрат за загальний період січень-квітень 2019 року.

У зв`язку із чим, судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача 1396,09 грн. пені, 117,21 грн. 3 % річних та 246,71 грн. інфляційних витрат.

В іншій частині вимоги про стягнення пені та 3 % річних судом відхиляються через їх безпідставність, оскільки станом на 20.01.19 та на 21.01.19 у відповідача було відсутнє прострочення щодо сплати 3236,54 грн., та станом 20.05.19 - щодо сплати 232,04 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 1 920,53 грн.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Антаріус-157" (69081, м. Запоріжжя, вул. Вольська, 16, код ЄДРПОУ 35105858) на користь концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а; п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - 13 648 (тринадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 30 коп. основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Антаріус-157" (69081, м. Запоріжжя, вул. Вольська, 16, код ЄДРПОУ 35105858) на користь концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а; п/р № НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - 117 (сто сімнадцять) грн. 21 коп. 3 % річних, 246 (двісті сорок шість) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 1396 (одну тисячу триста дев`яносто шість) грн. 09 коп. пені та 1 920 (одну тисячу дев`ятсот двадцять) грн. 53 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України .

Повне рішення складено 13.09.19 .

Суддя В.Л. Корсун