Ухвала
від 13.09.2019 по справі 520/1798/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 вересня 2019 року

Київ

справа №520/1798/19

адміністративне провадження №К/9901/25254/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Олександра Володимировича

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року

у справі № 520/1798/19

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Олександра Володимировича,

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Олександра Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Акціонерному товаристві ВТБ БАНК за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Акціонерному товаристві ВТБ БАНК за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом включення інформації про ОСОБА_1 , як вкладника Акціонерного товариства ВТБ БАНК , який має право на одержання відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 199999,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року, задоволено позов частково:

- визнано протиправною бездіяльність Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченко Олександра Володимировича щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Акціонерному товаристві "ВТБ БАНК" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язано Акціонерне товариство "ВТБ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Олександра Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до Переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у АТ ВТБ БАНК за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом включення інформації про ОСОБА_1 , як вкладника АТ "ВТБ БАНК" який має право на одержання відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 520/1798/19.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, предметом розгляду у даній справі є визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії (зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню позивачу).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тож касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначена норма Кодексу узгоджується з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене у п. 7 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 13 КАС України, а також ч. 1 ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

В даному випадку характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судове рішення, ухвалене у цій справі як у справі незначної складності, не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, оскаржуване рішення є таким, що відповідає висновкам викладеним в постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 826/9123/16, від 14 червня 2019 року у справі №826/9613/16 та від 05 червня 2019 року у справі №826/9368/16.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до ч. 3 ст. 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. У такий спосіб Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямування судової практики в єдине і правильне правозастосування (вказівка, напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснення змісту акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Суд також враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de laTorre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Скаржником не наведено жодних підстав для прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги у справі незначної складності №520/1798/19.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником не обґрунтовані у касаційній скарзі та не підтверджені належними доказами, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Аналогічна правова позиція стосовно віднесення даної категорії справ до справ незначної складності викладена Верховним Судом в ухвалах від 14 серпня 2019 року у справі №1340/4272/18, від 20 серпня 2019 року у справі №804/758/16 та від 22 серпня 2019 року у справі №620/873/19.

Керуючись ст. ст. 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Олександра Володимировича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 520/1798/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Олександра Володимировича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення13.09.2019
Оприлюднено15.09.2019
Номер документу84229559
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —520/1798/19

Ухвала від 15.10.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желєзний І.В.

Ухвала від 13.09.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желєзний І.В.

Постанова від 08.08.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Постанова від 08.08.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Ухвала від 26.07.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Ухвала від 11.07.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Ухвала від 11.07.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Лях О.П.

Рішення від 30.05.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бідонько А.В.

Ухвала від 09.04.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бідонько А.В.

Ухвала від 28.02.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бідонько А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні