Рішення

від 13.09.2019 по справі 584/1048/19

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1048/19

Провадження № 2/584/536/19

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2019 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області, Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, третя особа - Путивльська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Сумської області померла її мати ОСОБА_2

Будучи спадкоємцями першої черги за законом, позивач разом з братом ОСОБА_2 прийняла спадщину (державним нотаріусом заведена спадкова справа № 119/2018 від 10.08.2018), уклала з останнім договір про поділ спадкового майна та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на окреме спадкове майно, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

До складу спадщини також входить земельна ділянка сіножаті площею 0,730 га, кадастровий № 5923883800:10:000:0043, розташована на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області, яка не охоплюється договором про поділ спадкового майна.

Разом з тим, позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку вказаної земельної ділянки нотаріусом було відмовлено у зв`язку з розбіжностями її місцезнаходження, зазначеному в державному акті на право приватної власності на землю та у витязі з Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку.

Посилаючись на зазначене, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 на 1/2 частку зазначеної земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області. Витрати по справі просила покласти на неї.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала на адресу суду письмову заяву, в якій просила справу слухати за її відсутності, позов підтримала.

Відповідачі у судове засідання також не з`явилися, надали суду письмові заяви, в яких справу просили слухати за їх відсутності, позов визнали. Про правові наслідки такого рішення обізнані.

Третя особа також не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на матеріали справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Сумської області померла ОСОБА_2 , мати позивача, після смерті якої відкрилася спадщина.

До складу спадщини входить земельна ділянка загальною площею 3,803 га (складається з трьох земельних ділянок площею 2,662 га, 0,411 га та 0,730 га), розташована на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 034766 від 10.04.2001, а також однокімнатна квартира АДРЕСА_4 .

Будучи спадкоємцями першої черги за законом, позивач разом з братом ОСОБА_2 прийняла спадщину (державним нотаріусом заведена спадкова справа № 119/2018 від 10.08.2018), уклала з останнім договір про поділ спадкового майна від 20.02.2019 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на окреме спадкове майно, а саме однокімнатну квартира АДРЕСА_4 .

В той же час, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,7300 га з кадастровим № 5923883800: 10:000 : 0043 (не охоплена договором про поділ спадкового майна) ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено у зв`язку з розбіжностями у місцезнаходженні цієї ділянки, зазначеному в державному акті на право приватної власності на землю та у витязі з Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку, що видно з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.06.2019.

У той же час, згідно даних витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.01.2019, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сіножаті , площею 0,7300 га з кадастровим № 5923883800:10:000:0043, розташованої на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктами 9-10 розділу VII Закону "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки до 01.01.2013. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема місце її розташування та опис меж.

Відповідно до ч.1 ст. 21 цього ж Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Частиною 1 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами ч.1 ст. 1225 цього ж Кодексу право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням цільового призначення.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Беручи до уваги наведені положення закону та відсутність можливості у спадкоємця оформити спадщину в позасудовому порядку, суд вважає, що таке визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому може бути прийняте.

З урахуванням відповідного клопотання позивача, понесені нею витрати судом не розподіляються.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. 79-1 ЗК України, п. 9-10 розділу VII, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованою по АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки сіножаті , кадастровий номер 5923883800:10:000:0043, площею 0,7300 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області, у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 034766 від 10.04.2001, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Путивль Сумської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв