Рішення

від 12.09.2019 по справі 372/2001/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2001/19

Провадження № 2-1269/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Тиханського О.Б.,

при секретарі Авсюкевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Євро-Стандарт про захист права споживача, розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

03.06.2019 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати укладений між ним та ТОВ ГК Євро-Стандарт Договір поставки №1537 від 13.03.2019 року; стягнути з ТОВ ГК Євро-Стандарт на користь позивача грошові кошти у сумі 157 000,00 грн. які були ним сплачені відповідачеві за Договором поставки №1537 від 13.03.2019 року та стягнути з ТОВ ГК Євро-Стандарт на користь позивача моральну шкоду у сумі 50 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, 13.03.2019 року поспілкувавшись в офісі ТОВ ГК Євро-Стандарт з менеджером він уклав з ТОВ ГК Євро-Стандарт (Продавець/Відповідач) запропонований йому для підписання зразок Договору поставки №1537 від 13.03.2019 року. Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця автомобіль марки FiatDoblo 1.4МТ ActiveLungo N1 (L2H1) (синій) після оплати Покупцем 100% вартості автомобіля. На виконання умов п. 2.2. Договору, 13.03.2019 року позивач сплатив у банку на рахунок ТОВ ГК Євро-Стандарт вказану у наданій квитанції суму коштів у розмірі 157 000,00 грн., таким чином виконавши зобов`язання за Договором. При укладанні Договору поставки №1537 від 13.03.2019 року у пункті 4.1. Договору було узгоджено, що автомобіль буде поставлено йому за місцем проживання: Київська обл. Обухівський район, м. Українка, вул. Соснова, 2 протягом від двох до тридцяти робочих днів з моменту здійснення оплати, про що його буде повідомлено заздалегідь. Оскільки після спливу двох робочих днів ТОВ ГК Євро-Стандарт не повідомили про дату поставки, то за таких обставин позивач почав телефонувати до офісу відповідача з вимогою повідомити дату поставки оплаченого ним автомобіля. З 29.03.2019 року на всі спроби зв`язатись з менеджером ТОВ ГК Євро-Стандарт телефонуючи з телефону автовідповідач оператора мобільного зв`язку постійно повідомляв мені, що даний номер телефону не обслуговується. Враховуючи викладене, позивач звернувся до державного реєстру юридичних осіб та дізнався, що юридичною адресою місцезнаходження ТОВ ГК Євро-Стандарт є адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, корпус Б. За таких обставин 04.04.2019 року позивач направив на юридичну адресу та відому фактичну адресу місцезнаходження ТОВ ГК Євро-Стандарт Вимогу від 04.04.2019 року, у якій вимагав здійснити за місцем його проживання поставку оплаченого ним автомобіля та повідомив ТОВ ГК Євро-Стандарт про розірвання Договору поставки №1537 від 13.03.2019р. у разі не здійснення поставки у відповідності до умов Договору. З метою забезпечення захисту свого порушеного права, позивач подав до Обухівського районного суду Київської області заяву про забезпечення позову, за наслідком чого 23.05.2019 року суд вжив заходи по забезпеченню позову. Згідно до п.4.1. Договору поставки №1537 від 13.03.2019 року останній днем поставки автомобіля є 26 квітня 2019 року, а станом на день подачі позовної заяви до суду, відповідач автомобіль мені не поставив, відповідь на мою вимогу від 04.04.2019 року не надав, телефонний номер менеджера оператор мобільного зв`язку не обслуговує. Окрім того, позивач вважає, що вказаними діями відповідач спричинив йому значну моральну шкоду яка полягає в погіршенні здоров`я, втраті сну та душевних стражданнях у зв`язку з протиправною поведінкою та оцінює її у розмірі 50 000,00 грн. з розрахунку - 1000,00 грн. за кожен день прострочення відповідачем свого зобов`язання поставити автомобіль у строк до 26 квітня 2019 року, як це передбачено п.4.1. Договору та відмову добровільно виконати мою вимогу про розірвання договору та повернення йому коштів. Тому за захистом своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 04.06.2019 року ухвалою судді відкрито провадження у цій справі та з урахуванням ч. 6 ст.19ЦПК України суд вирішив її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відзиву, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направляв, тому суд вважає за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 13.03.2019 року між ТОВ ГК Євро-Стандарт (Продавець/Відповідач) в особі директора Франкив Л.О. та ОСОБА_1 (покупець), було укладено договір поставки №1537 про постачання транспортного засобу автомобіля марки FiatDoblo 1.4МТ ActiveLungo N1 (L2H1) (синій) (а.с. 6-8).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця автомобіль марки FiatDoblo 1.4МТ ActiveLungo N1 (L2H1) (синій) після оплати Покупцем 100% вартості автомобіля (п.2.2. Договору).

На виконання умов п. 2.2. Договору, позивач 13.03.2019 року сплатив у 56 відділенні ПАТ КБ Приват Банка на рахунок ТОВ ГК Євро-Стандарт вказану у наданій йому квитанції суму коштів у розмірі 157 000,00 грн., що вбачається з наявної в матеріалах справи виданої банком квитанції №0.0.1293170493.1. від 13.03.2019 року, (а.с. 9). Тобто позивачем було повністю виконано зобов`язання за Договором.

При укладанні Договору поставки №1537 від 13.03.2019р. у пункті 4.1. Договору було узгоджено, що автомобіль буде поставлено позивачу за місцем його проживання: АДРЕСА_1 протягом від двох до тридцяти робочих днів з моменту здійснення оплати, про що йому буде повідомлено заздалегідь.

04.04.2019 року позивач направив на адресу ТОВ ГК Євро-Стандарт Вимогу від 04.04.2019 року у якій вимагав здійснити за місцем мого проживання поставку оплаченого ним автомобіля та повідомив ТОВ ГК Євро-Стандарт про розірвання Договору поставки №1537 від 13.03.2019р. у разі не здійснення поставки у відповідності до умов Договору.

Згідно до п.4.1. Договору поставки №1537 від 13.03.2019 року останнім днем поставки автомобіля є 26 квітня 2019 року.

Однак, до теперішнього часу автомобіль позивачу не поставлений, повідомлення про готовність автомобіля до передачі покупцю не надходило, та протилежного матеріали справи не містять.

Закон Про захист прав споживачів , надалі Закон регулює відносини між споживачами товарів і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 5 Закону встановлює, що держава забезпечує споживачам захист їх прав.

Стаття 2 Закону встановлює, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Стаття 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язкові для виконання сторонами.

Стаття 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 Стаття 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З приписів ст. 638. ст. 655 ЦК України слідує, що найменування товару (автомобіль) та строк поставки товару (пункт 4.1. Договору) та місце поставки (адреса місця реєстрації позивача (покупця)) є істотними умовами договору, які повинен був виконати Відповідач.

Частина 2 ст. 651 ЦК України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Наведені у позовній заяві обставини свідчать про істотне порушення Відповідачем умов Договору поставки №1537 від 13.03.2019 року, яке полягає в невиконанні Відповідачем свого зобов`язання встановленого п. 4.1 Договору щодо поставки товару (автомобіля) протягом від двох до тридцяти робочих днів з моменту здійснення оплати.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з договору.

Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

7) припинення правовідношення;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Тому укладений між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ ГК Євро-Стандарт Договір поставки №1537 від 13.03.2019 року має бути визнаним розірваний, через його невиконання відповідачем, і позивачу мають бути повернуті кошти, які він сплатив в сумі 157 000,00 грн., що були сплачені ним відповідачу за договором поставки, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Стаття 22. Закону України Про захист прав споживачів , встановлює, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Спірні правовідносини регулюються профільним законом Про захист прав споживачів . Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Як встановлено судом, вказаної продукції - тобто самого предмету поставки - позивач ОСОБА_1 не отримував, а тому не має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки її він не отримав в силу положень Закону України Про захист прав споживачів . У ст.1 Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект. Відповідно до ст. 711ЦК шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю у зв`язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу. Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82ЦК. Таким чином, у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Посилання позивача як на підставу стягнення моральної шкоди на положення ст. 22 ЦК України суд відкидає, оскільки при конкуренції загальної та спеціальної норм необхідно застосовувати спеціальну норму, тому при вирішенні спірних правовідносин застосовується спеціальна норма Закону України Про захист прав споживачів , а не загальна норма щодо відшкодування моральної шкоди, передбачена цивільним законодавствам України. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд, розглянувши справу в межах позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, проаналізувавши чинне матеріальне право, що передбачає відповідні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 13, 76, 77, 78, 81, 128, 141, 210, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Євро-Стандарт про захист права споживача, розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди, задовольнити частково.

Розірвати укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТОВ ГК Євро-Стандарт (код ЄДРПОУ 34390527) Договір поставки №1537 від 13.03.2019 року.

Стягнути з ТОВ ГК Євро-Стандарт (код ЄДРПОУ 34390527) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 157 000,00 грн. які були ним сплачені ТОВ ГК Євро-Стандарт по Договору поставки №1537 від 13.03.2019 року.

У задоволенні решти вимог позову щодо стягнення моральної шкоди - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ТОВ ГК Євро-Стандарт (код ЄДРПОУ 34390527, юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, корпус Б, фактична адреса: 65023, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 40).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.09.2019

Суддя: О.Б. Тиханський