Рішення

від 10.09.2019 по справі 610/1459/19

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 610/1459/19

№ 2/610/578/2019

10.09.2019 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий : Стригуненко В.М.

за участі

позивача ОСОБА_1 , представника - адвоката Тарасенко О.В.,

секретаря : Турченкової О.В.,

розглянувши в місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до П`ятигірської сільської ради Балаклійського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

17.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк в 1 місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_2 . Позивач являється спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку, розташовану на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 10,8978га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини вказує про те, що йому не було відомо про існування заповіту бабусі, дізнався лише від батька ОСОБА_3 , який знайшов заповіт, крім того тітка позивача ОСОБА_4 повернула документи на майно вже після спливу строку на прийняття спадщини.

Позивач та його представник просили позов задовольнити. Позивач пояснив, що батько прибирав у будинку матері та знайшов заповіт від бабусі, повідомив позивача. Вони шукали акти на землю, але не знайшли, думали, що акти забрала одна з дочок - ОСОБА_5 . Позивач звернувся до неї з метою забрати документи, але вона відмовилась їх повертати, повернула лише після сплину шести місяців батьку. Батько заповіт знайшов у квітні 2019р. Представник позивача пояснила, що нотаріус перевірила по Спадковому реєстру наявність заповіту, спадкових справ, виданих свідоцтв про право на спадщину і не повідомила спадкоємців.

Представник відповідача надав письмову заяву про визнання позову, розгляд справи за його відсутності (а.с. 33).

Згідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. За приписом ч. 2 цієї ж статті, до ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій.

Ухвалою від 18.07.2019р. відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжено судовий розгляд внаслідок того, що визнання відповідачем позову суперечить закону (а.с. 51).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини:

Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 18.09.2018р. (а.с. 13).

ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений головою П`ятигірської сільської ради Балаклійського району Харківської області Муравйовою В.Я. 05.05.2006р., яким все своє майно заповіла онуку-позивачу ОСОБА_1 (а.с. 12, 44), заповіт був зареєстрований в Спадковому реєстрі за № 38 (а.с. 45).

За повідомленням П`ятигірської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 27.06.2019р., станом на день смерті ОСОБА_2 15.09.2018р. даний заповіт ніким не змінений та не відмінений (а.с. 43, 44).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ХР № 008773 від 17.12.2002р. та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.04.2019р., померлій ОСОБА_2 дійсно належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 10,8978га на території Асіївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 11, 14-17).

Із відповіді Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області від 28.05.2019р. вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.10.2018р. із заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлої ОСОБА_4 та була заведена спадкова справа № 475/2018 року (а.с. 25).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 27.05.2019р. Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 не видавалось (а.с. 26-29).

Таким чином, ОСОБА_4 прийняла спадщину в порядку ст.ст. 1268-1270 ЦК України, але не оформила право на спадщину шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину . При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини .

Отже, орган місцевого самоврядування може бути відповідачем у даній справі лише при відсутності інших спадкоємців за законом або за заповітом, які прийняли спадщину.

Оскільки після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла ОСОБА_4 , позов у цій справі стосується безпосередньо прав та обов'язків інших осіб (спадкоємців), які не були залучені до участі у справі як відповідачі, тому П`ятигірська сільська рада Балаклійського району Харківської області є неналежним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Виходячи з цього, залучення належного відповідача цілком розраховане лише на ініціативу позивача. Якщо відсутня така ініціатива, суд не має права залучати іншого відповідача замість неналежного відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач не подавав клопотання про заміну первісного відповідача - П`ятигірську сільську раду Балаклійського району Харківської області належним відповідачем ОСОБА_4

Більш того, позивач був представлений представником-адвокатом.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз 'яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов 'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Ці роз`яснення є актуальними при застосуванні норм процесуального права за ЦПК України в редакції Закону України № 147- VІІІ від 03.10.2017 року.

Оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд позбавлений можливості повно, всебічно дослідити існуючі правовідносини та прийняти рішення з дотриманням прав та інтересів ОСОБА_4 .

З цих підстав в позові необхідно відмовити. Вирішення позову по його суті про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини не можливо без забезпечення права ОСОБА_4 на участь у розгляді справи у якості відповідача, реалізовувати права та обов`язки відповідача.

ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду з цією позовною вимогою до належного відповідача.

Вищевказані положення підтверджуються відповідними правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду (постанова ВС по справі №523/14323/16-ц від 19.06.2019 року, постанова ВС по справі №562/713/18 від 12.06.2019 року).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то судовий збір не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Повністю відмовити в позові.

Дата складання повного судового рішення 13 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: П 'ятигірська сільська рада Балаклійського району Харківської області, місцезнаходження: 64252, Харківська область Балаклійський район с. П`ятигірське вул. Перемоги б. 24, код ЄДРПОУ 04397320.

Головуючий В.М. Стригуненко