Рішення

від 12.09.2019 по справі 902/686/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2019 р. Cправа № 902/686/19

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Кузьменко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (вул. Закревського, 16, м. Київ, 02222)

до : Малого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця № 7" (вул. Островського, буд. 64, м. Калинівка, Калинівський р-н., Вінницька обл., 22400)

про стягнення заборгованості 71 047,83 грн. за договором

Представники сторін

позивача Цимбалюк С.М, довіреність № 377 від 29.12.2018

відповідача не з`явився

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" звернулось до суду із позовом до Малого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця № 7" про стягнення 71047,83 грн. заборгованості, з яких 44199,96 грн. - основна заборгованість, 25232,96 грн. - пені та 1614,91 грн. - 12% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №10344-02/2016 від 29.11.2016, в частині проведення розрахунків.

Ухвалою від 22.08.2019 відкрито провадження у справі № 902/686/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.09.2019.

09.09.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо заявлених позовних вимог, зазначивши, що до відкриття провадження у справі останнім сплачено заборгованість на суму 24199,94 грн. та після відкриття провадження у справі 23.08.2019 сплачено заборгованість на суму 20000,00 грн., отже на день розгляду справи заборгованість відсутня, а пеня та відсотки річні позивачем розраховані не вірно і тому задоволенню не підлягають.

На визначену судом дату з`явився представник позивача.

Про обізнаність відповідача про час та місце розгляду справи свідчить відзив відповідача від 05.09.2019 та повідомлення про вручення поштової кореспонденції, наявного в матеріалах справи.

Судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

Разом з тим ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.09.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення, та зазначено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (позивач, за договором Постачальник) та Малим приватним підприємством "Ремонтно-будівельна дільниця № 7" (відповідач, за договором Покупець) було укладено договір поставки № 10344-02/2016, відповідно до п 1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю визначені цим Договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - Товар), а також виконувати шино монтажні послуги. Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати Товар та оплачувати його.

Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальні кількість, ціна за одиницю Товару, що підлягає поставці за цим Договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджуються Сторонами на кожну окрему партію Товару. Загальна сума Договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних протягом дії Договору (п. 1.2., 1.3. Договору).

Товар за домовленістю Сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу Товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно. Ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передавання) парти товару (п. 2.3., 2.4. Договору).

Оплата згідно Договору здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику. При здійсненні оплати Покупець вказує наступні реквізити: номер та дату підписання Договору по якому відбувається поставка Продукції з посиланням на виставлений Постачальником рахунок-фактуру (п. 3.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року. Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна зі Сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком (п. 8.2., 8.4. Договору).

На виконання умов Договору позивачем за видатковими накладними від 25.03.2019 року №SI0001609719 та від 30.03.2019 року № SІ0001621101 відповідачу був відвантажений Товар на загальну суму 44 199,96 грн. (з яких: по накладній № SI0001609719 - 10 399,98 грн.; по накладній № SI0001621101 - 33 799,98 грн.).

Разом із зазначеними видатковими накладними відповідачу були вручені рахунки на оплату отриманого Товару від 25.03.2019 року № S0003669078 та від 30.03.2019 року № S0003668991.

Останній строк сплати за відвантажений Товар був визначений: за Товар, поставлений по видатковій накладній від 25.03.2019 року № SI0001609719 - до 24.04.2019 року; за Товар, поставлений по видатковій накладній від 30.03.2019 року № SI0001621101 - до 29.04.2019 року, що підтверджується змістом вказаних накладних.

Як зазначено позивачем в позовній заяві відповідач не розрахувався за поставлений товар і станом на день подачі позовної заяви, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 44199,96 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховується, що згідно ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до видаткових накладних від 25.03.2019 року №SI0001609719 та від 30.03.2019 року № SІ0001621101 позивач передав, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 44 199,96 грн. (з яких: по накладній № SI0001609719 - 10 399,98 грн.; по накладній № SI0001621101 - 33 799,98 грн.).

Відповідно до умов договору відповідач мав розрахуватись з позивачем за поставлену продукцію по накладній № SI0001609719 - до 24.04.2019, по накладній № SI0001621101 - до 29.04.2019.

Як вбачається з наданих відповідачем до відзиву платіжних доручень, відповідач проводив часткові проплати за отриманий товар 30.07.2019 на суму 14199,94 та 12.08.2019 на суму 10000,00 грн. і станом на день відкриття провадження у справі у останнього рахується заборгованість в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до викладеного вище, позивачем при підрахунку заборгованості не враховано проведену відповідачем проплату в сумі 24199,94 грн.

Крім того після відкриття провадження у справі відповідач сплатив основну заборгованість що стверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням на суму 20000,00 грн.

З огляду на викладене, на день прийняття рішення у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість за видатковими накладними від 25.03.2019 року №SI0001609719 та від 30.03.2019 року № SІ0001621101 по договору поставки № 10344-02/2016 від 29.11.2016 року.

Так сплата відповідачем суми основного боргу зокрема у розмірі 24199,94 грн. була здійснена до відкриття провадження у справі та 20000,00 грн. після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

За наведених обставин, з урахуванням поданих відповідачем доказів сплати грошових коштів у розмірі, що заявлені позивачем як основний борг, до відкриття провадження у справі та після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог в сумі 24199,94 грн. як безпідставно заявлених, з покладанням витрат на сплату судового збору в цій частині на позивача та відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 20000,00 грн., у зв`язку із чим провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 20000,00 грн. підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 25232,96 грн. - пені та 1614,91 грн. - 12% річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. та п. 5.3. Договору в разі простроченого платежу більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. На підставі ст. 625 ЦК України Сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.

Згідно ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 року №543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3, вище зазначеного Закону, встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, під час здійснення розрахунку пені позивачем не враховано встановлене вказаними вище правовими нормами обмеження максимального розміру пені, що не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, надавши оцінку п. 5.3. Договору, розцінює його як стягнення відсотків річних відповідно до ст. 625 ЦК України, сторони у даному пункті договору встановили 12 % річних що не заборонено законом, а також, у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути саме 12% річних.

Крім того, позивачем у розрахунку пені та 12% річних не враховано проведенні відповідачем оплати.

Позовні вимоги в частині стягнення 25232,96 грн. - пені та 1614,91 грн. - 12% річних підлягають задоволенню частково в сумі 4448,73 грн. - пені та 1534,81 грн. - 12% річних відповідно до розрахунку, здійсненого судом в системі Ліга Закон відповідно до зазначених вище норм закону та часткових проплат.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У зв`язку із частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 191, 202, 219, 231, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 20 000, грн. - закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства "Ремонтно-будівельна дільниця № 7" (вул. Островського, буд. 64, м. Калинівка, Калинівський р-н., Вінницька обл., 22400, код. ЄДРПОУ 13334381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (вул. Закревського, 16, м. Київ, 02222, код. ЄДРПОУ 37141112) 4448,73 грн. - пені, 1534,81 грн. - 12% річних та 702,55 грн. витрат на сплату судового збору.

4. В частині стягнення 24199,96грн. - основного боргу, 20784,23 грн. - пені та 80,10 грн. - 12% річних відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України)

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України). До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 16 вересня 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Закревського, 16, м. Київ, 02222)

3 - відповідачу (вул. Островського, буд. 64, м. Калинівка, Калинівський р-н., Вінницька обл., 22400)