Рішення

від 10.09.2019 по справі 910/8730/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2019Справа № 910/8730/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/8730/19

За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця"; доТовариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лев"; простягнення заборгованості 136 736,97 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лев" про стягнення 136 736,97 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленої електричної енергії відповідно до договору поставки № ПЗ/ЕЕ-071111/1034/НЮ від 07.06.2010 року.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про право відповідача подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом, були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача - відповідна ухвала суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03038, м. Київ, вулиця Федорова, будинок 31.

Як вбачається з повернутого конверту з направленням ухвали про відкриття провадження у справі, ухвала була отримана представником відповідача 31.07.2019 р.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/7446/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Статутом Акціонерного товариства Українська залізниця , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 2 вересня 2015 року, передбачено, що Акціонерне товариство Українська залізниця є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 31 жовтня 2018 р. №938 змінено тип публічного акціонерного товариства Українська залізниця з публічного на приватне та перейменовано в акціонерне товариство Українська залізниця .

Предметом діяльності Залізниці, окрім іншого, є діяльність у сфері електроенергетики, розподілення електроенергії, торгівля електроенергією.

Відповідно до абз. 16 п.13 Перехідних та прикінцевих положень ЗУ Про ринок електричної енергії діяльність з розподілу електричної енергії з 1 січня 2019 року здійснюється на підставі нових ліцензій на провадження діяльності з розподілу електричної енергії.

Згідно постанови НКРЕКП № 1395 від 08.11.2018 року - AT Укрзалізниця (код ЄДРПОУ 40075815) анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видані відповідно до постанови НКРЕКП № 213 від 19 лютого 2016 року, та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 року.

Відповідно до абз. 15 п.13 Перехідних та прикінцевих положень ЗУ Про ринок електричної енергії - Ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню з 1 січня 2019 року. До анулювання зазначених ліцензій діяльність з розподілу та постачання електричної енергії провадиться на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 18 Статуту передбачено, що Товариство утворює філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень.

Відповідно до ч. 1 ст.104 ЦК України - юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Таким чином, філія Енергозбут AT Укрзалізниця є правонаступником усіх прав та обов`язків СП Енергозбут ДТГО Південно-Західна залізниця .

Відповідно до п. 3.1. Положення про Філію Енергозбут акціонерного товариства Українська залізниця (надалі за текстом - Положення), метою діяльності Філії є здійснення діяльності з розподілу електричної енергії, а також отримання прибутку.

07.06.2010 року між структурним підрозділом Енергозбут державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Золотий лев (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № ПЗ/ЕЕ-071111/1034/НЮ, згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача.

Позивач зазначає, що станом на 01.11.2018 року у відповідача утворилася заборгованість на суму 146 365 грн. 19 коп. перед позивачем за невиконання умов договору про постачання електричної енергії № ПЗ/ЕЕ- 071111/1034/НЮ від 07.06.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2018 року сторонами було підписано договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію № 7-ЕЕЦ-К-22/2018-ЮВ, відповідно до якого відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем в розмірі 146 365 грн. 19 коп. Графік погашення заборгованості сторонами було встановлено з листопада 2018 р. по грудень 2018 p., а саме:

- розмір внесення платежу за листопад 2018 р. складає 56 000 грн.;

- розмір внесення платежу до 20 грудня 2018 р. складає 90 365 грн. 19 коп.

Позивач зазначає, що всупереч умовам договору про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію, відповідачем не виконано своїх зобов`язань щодо повної оплати вартості поставленої електричної енергії.

За період з 01.01.2019 р. по 31.05.2019 р. відповідачем було частково погашено заборгованість у сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. Позивач вказує на те, що станом на 01.06.2019 року заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію складає 117 747 грн. 37 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач заявлені вимоги не заперечив, обставин прострочки оплати за договором реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію № 7-ЕЕЦ-К-22/2018-ЮВ від 02.11.2018 р. в сумі 117 747,19 грн. не спростував, а тому, при розгляді заявленого спору суд вважає за належне керуватися наявними у справі доказами.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлену електричну енергію суду не надано, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 117 747,37 заборгованості, а відповідач належними і допустимими доказами не довів суду належного виконання ним своїх зобов`язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 117 747,37 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись пунктом 3.1 договору про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію № 7-ЕЕЦ-К-22/2018-ЮВ нарахував та просить стягнути з відповідача 18 989,60 грн. пені.

Відповідно до п. 3.1. договору, у разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості, боржник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 18 989,60 грн. за визначений позивачем період.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лев" (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 31; код ЄДРПОУ 24573746) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97; код ЄДРПОУ 40150221) 117 747 (сто сімнадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 7 коп. основної заборгованості, 18 989 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 60 коп. пені та 2 051 (дві тисячі п`ятдесят одну) грн. 05 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко