Рішення

від 05.09.2019 по справі 910/5845/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2019Справа № 910/5845/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

За позовомпублічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства Укртелеком доакціонерного товариства Київенерго в особі структурного відокремленого підрозділу Київська енергопостачальна компанія акціонерного товариства Київенерго простягнення 1 785 487,38 грн.

Представники учасників справи:

від позивача Родіонова О.В., адвокат за договором від 12.11.2018;

від відповідачів Щербань Л.А., довіреність №19060401 від 04.06.2019;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства Укртелеком (далі - позивач, ПАТ Укртелеком ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства Київенерго в особі структурного відокремленого підрозділу Київська енергопостачальна компанія акціонерного товариства Київенерго (далі - відповідач, АТ Київенерго ) про стягнення 1 785 487,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у ПАТ Укртелеком переплати за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810443 від 10.05.2014 на суму 1 785 487,38 грн., яку відповідач згідно з Додатковою угодою б/н від 28.09.2018 про розірвання договору зобов`язався повернути позивачу у зв`язку з позбавленням АТ Київенерго права надавати позивачу послуги з постачання теплової енергії за Договором № 810443 від 10.05.2014. З огляду на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми переплати у розмірі 1 785 487,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/5845/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.06.2019.

22.05.2019 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

05.06.2019 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про сплату коштів на рахунок відповідача та наявність надлишково сплачених коштів. Крім цього, відповідач зазначає, що з доданих до позовної заяви документів неможливо встановити, що поштовим відправленням № 0311007349233 на адресу відповідача було надіслано саме претензію № 14-07/167 від 22.11.2018.

05.06.2019 представником позивача через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про доручення до матеріалів справи акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.04.2019.

06.06.2019 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування надлишково сплачених коштів на рахунок відповідача.

У судовому засіданні 06.06.2019 судом відповідно до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 04.07.2019.

07.06.2019 представником позивача через загальний відділ суду подано заяву про забезпечення позову, в якій сторона просить до набрання чинності рішенням у справі № 910/5845/19 накласти арешт на грошові кошти у розмірі 1 785 487,38 грн.

25.06.2019 до загального відділу діловодства суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач проти доводів відповідача заперечує, вказуючи на те, що останній, підписуючи зі своєї сторони акти звіряння розрахунків, погодився, що за даними фінансового обліку СВП Київська енергопостачальна компанія АТ Київенерго станом на 30.09.2018, 31.12.2018, 30.04.2019 та 31.05.2019 у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 1 785 487,38 грн., яка виникла на підставі Договору № 810443 від 10.05.2014.

Стосовно тверджень відповідача про неотримання ним претензії № 14-07/167 від 22.11.2018 та неможливості встановити факт надсилання йому саме зазначеної претензії, позивач зазначив, що ним на підтвердження надсилання відповідачу претензії № 14-07/167 від 22.11.2018 до матеріалів справи було долучено опис вкладення в цінний лист, список відправлень № 987 з зазначенням адреси одержувача та проставленим відділенням зв`язку штемпелем, а також інформацію з офіційного сайту Укрпошти щодо отримання поштового відправлення відповідачем.

Крім цього, позивачем разом з відповіддю на відзив на позовну заяву подано клопотання про доручення до матеріалів справи дублікату фіскального чеку про відправку претензії № 14-07/167 від 22.11.2018, а також первинних бухгалтерських документів на підтвердження надлишкового перерахування позивачем грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства Укртелеком про забезпечення позову.

02.07.2019 до загального відділу діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує на неправомірність застосування до спірних правовідносин норм ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, оскільки вони застосовуються до зобов`язальних правовідносин між сторонами в частині належного їх виконання.

Крім цього, відповідач зазначає, що з тексту претензії № 14-07/167 від 22.11.2018 неможливо встановити, що вона стосується в тому числі боргу в розмірі 1 785 487,38 грн., який виник саме за Договором № 810443 від 10.05.2014, оскільки між позивачем та відповідачем було укладено 12 договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді, а розрахунку суми боргу за кожним з договорів претензія не містить, тому, за твердженням відповідача, твердження позивача про настання строку з виконання зобов`язання по поверненню коштів є передчасними.

У судовому засіданні 04.07.2019 суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та на підставі ст. ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголосити перерву до 25.07.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 04.07.2019.

24.07.2019 представником відповідача через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.07.2019 судом задоволено клопотання представника відповідача та відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України постановлено відкласти підготовче засідання на 06.08.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 25.07.2019.

У судовому засіданні 06.08.2019, розглянувши клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області, суд відмовив в його задоволенні з наступних підстав.

Приписами ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Судом встановлено, що даний спір не належить до випадків виключної підсудності, встановлених ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

З огляду на те, що, по-перше, Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810443 від 01.05.2014 встановлював визначене (конкретне) місце його виконання, оскільки передбачав постачання відповідних комунальних послуг до приміщень, розташованих у м. Києві, про що свідчить довідка (Додаток № 8 до вказаного Договору); по-друге, Додаткова угода від 28.09.2018 про розірвання договору № 810443 від 01.05.2014 була укладена від імені енергопостачальної організації начальником Центру з договірної роботи Департаменту з продажу теплової енергії структурного відокремленого підрозділу Київська енергопостачальна компанія ПАТ Київенерго , місцезнаходженням якого за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, суд погоджується з правовою позицією позивача про те, що даний спір належить до територіальної підсудності Господарського суду міста Києва.

Крім цього, в підготовчому засіданні 06.08.2019, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 27.08.2019.

У судовому засіданні 27.08.2019 судом, відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановлено відкласти розгляд справи по суті на 05.09.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 27.08.2019.

03.09.2019 представником позивача через загальний відділ діловодства суду подано клопотання, в якому зазначено про наявність у п. 2 резолютивної частини позовної заяви технічної описки та викладено прохання п. 2 резолютивної частини позовної заяви читати в наступній редакції: Стягнути з акціонерного товариства Київенерго в особі структурного відокремленого підрозділу Київська енергопостачальна компанія акціонерного товариства Київенерго заборгованість у розмірі 1 785 487,38 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 38 копійок) на користь публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства Укртелеком . .

Представник позивача в судове засідання 05.09.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

У той же час, представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2019 проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 05.09.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.05.2014 між публічним акціонерним товариством Київенерго (енергопостачальна організація) та відкритим акціонерним товариством Укртелеком , правонаступником якого є позивач ПАТ Укртелеком (абонент) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810443 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.2.1 Договору відповідач зобов`язувався постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Додаткової угоди від 28.09.2018 про розірвання договору від 01.05.2014 № 810443 в частині повернення позивачу раніше сплачених авансових внесків в сумі 1 785 487,38 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору абонент зобов`язався виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Згідно з Додатком № 4 до договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України Про заставу , як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Позивачем згідно з платіжними дорученнями № 1673 від 01.11.2017, № 3731 від 15.12.2017, 794 від 12.01.2018, № 1637 від 30.01.2018, № 791 від 09.02.2018, № 1670 від 28.02.2018 було перераховано на рахунок відповідача кошти за опалення за договором № 810443 від 01.05.2014 у загальному розмірі 3 741 859,00 грн.

На підтвердження обсягу та вартості спожитої теплової енергії позивачем подано акти приймання-передавання товарної продукції № 11/2017-810443 від 30.11.2017 на суму 93 656,12 грн., № 12/2017-810443 від 31.12.2017 на суму 491 630,77 грн., № 1/2018-810443 від 31.01.2018 на суму 421 314,85 грн., № 2/2018-810443 від 28.02.2018 на суму 542 076,48 грн. та № 3/2018-810443 від 31.03.2018 на суму 407 693,40 грн., разом на суму 1 956 371,62 грн.

24.04.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581 Про завершення укладеної з Публічним акціонерним товариством Київенерго Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 з 30.04.2018 .

Згідно з п. 8.2 Договору, договір припиняє свою дію у випадках, зокрема, взаємної згоди сторін про його припинення.

28.09.2018 між сторонами була укладена Додаткова угода про розірвання договору від 01.05.2014 № 810443, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди припинити з 30.04.2018 дію вказаного договору, у зв`язку з чим з вказаної дати припиняються зобов`язання енергопостачальної організації перед абонентом щодо здійснення постачання теплової енергії. Енергопостачальна організація зобов`язалась повернути абоненту раніше сплачені авансові внески в сумі, визначеній на підставі акту звіряння розрахунків, підписаному сторонами за цим договором до 15.10.2018.

Сторонами складено акти звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2018, 31.12.2018, 30.04.2019 та від 31.05.2019, відповідно до яких станом на 01.10.2018, 01.01.2019, 01.05.2019 та 01.06.2019 сальдо розрахунків на користь позивача за Договором складає 1 785 487,38 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з претензією № 14-07/167 від 22.11.2018, в якій просив протягом двадцяти робочих днів з дня отримання претензії повернути передоплату за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810443 від 01.05.2014. Дана вимога була надіслана відповідачу 23.11.2018 рекомендованим листом (номер відправлення 0311007349233), що підтверджується описом вкладення у цінний лист, списком згрупованих відправлень № 987 від 23.11.2018, а також фіскальним чеком № 3000438804 від 23.11.2018.

Згідно з інформацією з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет, а також долученого до матеріалів справи витягу з офіційного сайту ПАТ Укрпошта вбачається, що відповідач 26.11.2018 отримав відправлення № 0311007349233.

Однак, відповідач вищевказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України). Ці підстави наведено у ст. ст. 599 - 601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Отже, під час розгляду справи суд встановив факт наявності переплати позивачем вартості теплової енергії за Договором на суму 1 785 487,38 грн. і такі обставини відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов`язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов`язань.

Умовами Додаткової угоди від 28.09.2018 про розірвання Договору № 810443 від 01.05.2014 визначено, що енергопостачальна організація зобов`язується повернути абоненту раніше сплачені авансові внески в сумі, визначеній на підставі акту звіряння розрахунків, підписаному сторонами за цим договором, до 15.10.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та зміст п. 1 Додаткової угоди строк виконання відповідачем обов`язку з повернення коштів станом на день звернення позивача за даним позовом до суду настав.

Проте, доказів повернення позивачу спірних грошових коштів у розмірі 1 785 487,38 грн. суду не надано.

У зв`язку з тим, що договір між сторонами про постачання теплової енергії у гарячій воді розірвано та зобов`язання відповідача з постачання теплової енергії припинились, та, відповідно, підстава на якій було позивачем сплачено кошти відпала, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 785 487,38 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що правовідносини сторін у цьому спорі регулюються саме нормами зобов`язального права, оскільки виникли на підставі Додаткової угоди від 28.09.2018 про розірвання Договору № 810443 від 01.05.2014, а тому посилання відповідача на неможливість застосування до спірних правовідносин норм ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України є помилковими.

Доводи відповідача про передчасність тверджень позивача щодо настання строку з повернення спірних коштів з підстав того, що надіслана останнім претензія не містить розрахунку суми боргу за кожним з укладених між сторонами договорів, судом також відхиляються, оскільки сторонами на підставі Додаткової угоди від 28.09.2018 про розірвання Договору № 810443 від 01.05.2014 складались акти звіряння розрахунків, якими визначається сума коштів, що підлягає поверненню позивачу та з огляду на їх підписання зі сторони відповідача була відома останньому.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства Укртелеком , з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Київенерго (85612, Донецька обл., м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; ідентифікаційний код 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу Київська енергопостачальна компанія публічного акціонерного товариства Київенерго (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; ідентифікаційний код 41336175) на користь публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства Укртелеком (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40; ідентифікаційний код 01189910) грошові кошти у розмірі 1 785 487 (один мільйон сімсот вісімдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 26 782 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 31 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019.

Суддя О.Г. Удалова