Ухвала

від 16.09.2019 по справі 910/11699/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

16.09.2019Справа № 910/11699/19

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши матеріали за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 11-А; ідентифікаційний номер 24214088) до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів" (02098, місто Київ, вулиця Юрія Шумського, будинок 1Б; ідентифікаційний номер 31313921) про стягнення 71 197 654,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів" заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29 серпня 2013 року № 72296/13-1 у розмірі 71 197 654,08 грн.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі за наведеним позовом судом було встановлено, що позивачем всупереч вимогам пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не було зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Крім того, публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" в порушення приписів пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до його позову не було додано жодних документів, які підтверджують сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року позовну заяву публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на підставі статті 174 ГПК України було залишено без руху.

Цією ж ухвалою позивачу було надано п`ятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня вручення вказаної ухвали, а також роз`яснено спосіб їх усунення.

Копія вказаної ухвали суду була отримана представником публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" 5 вересня 2019 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення цього відправлення.

10 вересня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшло клопотання позивача від 10 вересня 2019 року № 1599/16 із зазначенням у порядку пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України відомостей щодо наявності у публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

У той же час 10 вересня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшло клопотання позивача від 10 вересня 2019 року № 1600/16, в якому останній з посиланням на скрутне матеріальне становище просив відстрочити сплату ним судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, а також клопотання від 10 вересня 2019 року № 1601/16 про продовження встановленого ухвалою суду від 2 вересня 2019 року процесуального строку на усунення позивачем недоліків його позовної заяви в частині надання доказів сплати судового збору в розмірі 672 350,00 грн.

Згідно статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

У той же час позивачем до його клопотання від 10 вересня 2019 року № 1601/16 не було долучено жодних доказів, які підтверджують неможливість вчинення останнім передбачених ухвалою суду від 2 вересня 2019 року дій, направлених на усунення недоліків поданої публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" позовної заяви, у встановлений цією ухвалою строк. Слід також зазначити, що з метою усунення вказаних недоліків позивачем 10 вересня 2019 року (тобто у встановлений ухвалою суду від 2 вересня 2019 року строк) було подано до суду клопотання від 10 вересня 2019 року № 1600/16 про відстрочення сплати судового збору, що додатково свідчить про відсутність правових підстав для продовження процесуального строку на вчинення публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" дії, що вже була фактично вчинена позивачем на момент його звернення до суду з цим клопотанням.

Розглянувши подане публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" клопотання про відстрочення сплати судового збору від 10 вересня 2019 року № 1600/16, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності перелічених умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У той же час суд звертає увагу, що приписи наведеної норми містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Проте клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору жодною з підстав, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", у встановленому законом порядку не обґрунтовано та не доведено належними доказами.

Водночас суд звертає увагу на те, що скрутне фінансове становище позивача та перебування публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в ліквідації не є підставами для відстрочення сплати судового збору в розмінні статті 8 Закону України "Про судовий збір". Більше того, позивачем у порушення статей 76-79 ГПК України не було надано доказів, що підтверджують вищенаведені обставини його перебування у складному фінансовому становищі та відсутність відповідних коштів на оплату суми судового збору в розмірі 672 350,00 грн.

Крім того, враховуючи встановлений статтею 129 Конституції України принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також положення статей 5, 8 Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, у тому числі в питанні відстрочення сплати судового збору.

Вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Слід зазначити, що доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на імперативні приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про відстрочення сплати судового збору.

Зважаючи на встановлені обставини, суд зазначає, що подання позивачем до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору від 10 вересня 2019 року № 1600/16, яке не підлягає задоволенню, не може вважатися належним виконанням вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року та не може бути прийнято судом в якості належного усунення відповідних недоліків позовної заяви публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь".

Разом із тим інших заяв, направлених на усунення вищенаведених недоліків позовної заяви публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", від позивача до суду у встановлений ухвалою суду від 2 вересня 2019 року строк не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з частинами 6, 7 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Враховуючи те, що позивачем у встановлений спосіб і строки не було усунуто недоліки його позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" і доданих до неї документів позивачу.

У той же час слід зазначити, що відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись частиною 4 статті 174, статтею 234 ГПК України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір",

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" від 10 вересня 2019 року № 1601/16 про продовження процесуального строку відмовити.

У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" від 10 вересня 2019 року № 1600/16 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів" про стягнення 71 197 654,08 грн. з доданими до неї документами повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 16 вересня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко