Ухвала

від 16.09.2019 по справі 913/497/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 вересня 2019 року Справа № 913/497/19

Провадження №7/913/497/19

Суддя Господарського суду Луганської області Тацій О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (91021, Луганська область, м. Луганськ, квартал Гайового, буд. 35А, ідентифікаційний код 31443937)

про скасування протоколу,

Без повідомлення та виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання про скасування протоколу, в якому просить:

- скасувати протокол №68 від 06.08.2019 року засідання комісії Рубіжанського РЕМ з розгляду Акту №003694 від 15.05.2019 року про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача у вигляді протоколу №68 від 06.08.2019 року не відповідає приписам законодавства, оскільки відповідач здійснив розрахунок на підставі невірної формули та на підставі неналежних даних; в діях позивача відсутній склад господарсько-правового правопорушення, а докази отримані з порушенням; висновки відповідача щодо впливу електромагнітного поля на прилад обліку позивача ґрунтуються на фіксації індикатором впливу, який вмонтований в прилад обліку, але при цьому не є атестованим в установленому порядку.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача на його користь витрати за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 10000,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Луганської області про залишення позовної заяви без руху від 09.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

У вказаній ухвалі суду позивачеві було роз`яснено, які саме дії останньому необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви (спосіб їх усунення), так було зазначено про необхідність позивачу подати суду:

- подання опису вкладення відправленої поштової кореспонденції від 05.09.2019 року, з зазначеним на ньому працівником поштового зв`язку номеру поштового відправлення;

- подання належних доказів - документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення позивача про залишення його позову без руху, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху у справі №913/497/19 від 09.09.2019 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

16.09.2019 року представник позивача надіслав на адресу суду на усунення зазначених в ухвалі суду від 09.09.2019 року недоліків поштове відправлення №9340406922772 з заявою про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав опис вкладення до листа від 05.09.2019 року з зазначенням на ньому працівником поштового зв`язку номеру поштового відправлення та на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі дублікат квитанції №0.0. 1445230708.1 від 22.08.2019 року.

При цьому, зважаючи на наданий представником позивача у якості документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмір, - дублікат квитанції №0.0. 1445230708.1 від 22.08.2019 року, суд бере до уваги наступне.

У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 визначено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Додатками 2, 8 зазначеної інструкції визначено, що для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Також, відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 року № 12-6621/11 щодо застосування ЗУ Про судовий збір , документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата) . Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

При цьому, у відповідності до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 року N 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 761/29994/16-ц.

Крім цього, відповідно до правових позицій Верховного Суду від 29.10.2018 року у справі № 757/7529/17-ц та від 30.07.2019 року у справі № 369/11592/17, документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Однак, наданий позивачем суду дублікат квитанції №0.0. 1445230708.1 від 22.08.2019 року не відповідає зазначеним вимогам законодавства, а тому не може бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому, суд також враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26.08.2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством Інформаційні судові системи оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП Д-3 та КП ДСС (далі - АСДС), яке здійснює:

1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді;

2) їх розподіл по судах;

3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ;

4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Однак, під час здійснення господарським судом перевірки зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 583,97 грн. за квитанцією установи банку від 22.08.2019 року встановлено, що в комп`ютерній програмі Діловодства спеціалізованого суду відомості щодо підтвердження зарахування Державною казначейською службою України сплаченого за вказаним платіжним дорученням судового збору у розмірі 2 583,97 грн. відсутні.

Таким чином, з огляду на викладене, господарський суд вважає, що у встановлений судом строк позивачем ОСОБА_1 у повному обсязі не було усунуто недоліки, допущені при поданні даної позовної заяви до суду.

У свою чергу, суд також вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно зі ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність усунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви є певним обмеженням при зверненні до суду, проте, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом п. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, враховуючи, що позивач у повному обсязі не виправив допущені недоліки у встановлений в ухвалі строк, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234 ГПК України, Господарський суд Луганської області -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи вважати неподаною та повернути заявникові.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк встановлені ст.ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 16.09.2019 року.

Суддя О.В. Тацій