Ухвала

від 16.09.2019 по справі 320/4923/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

16 вересня 2019 року м. Київ № 320/4923/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.03.2019 №415838-5006-1002 на суму 174,16 грн. (земельний податок за 2019 рік);

- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 02.08.2018 №254518-5002-1002 на суму 2612,46 грн. (земельний податок за 2018 рік);

- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.10.2017 №161590-1302 на суму 522,49 грн. (земельний податок за 2017 рік) в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним і скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.03.2019 №415838-5006-1002 на суму 174,16 грн. (земельний податок за 2019 рік); визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 02.08.2018 №254518-5002-1002 на суму 2612,46 грн. (земельний податок за 2018 рік); визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.10.2017 №161590-1302 на суму 522,49 грн. (земельний податок за 2017 рік) в повному обсязі, що загалом становить 3309,11 грн.

Отже, сума судового збору за звернення з позовною заявою, яка містить вимогу майнового характеру, становить 768,40 грн. (0,4 х 1921,00 грн.).

У позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору за звернення з позовною заявою з підстав скрутного фінансового становища ОСОБА_1 .

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У вказаному клопотанні позивач, обґрунтовуючи необхідність звільнення його від сплати судового збору, зазначив про складне фінансове становище.

Так, на підтвердження наданих пояснень позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, надані Білоцерківським управлінням Головного управління ДФС у Київській області, відповідно до яких заробітна плата, яка була виплачена позивачу у І кварталі 2019 року становить 18447,53 грн.

Суд зазначає, що відповідно до положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі , сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року).

Слід зазначити, що у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

3. Витребувати від позивача докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, а саме:

- письмові пояснення про те, за яких обставин позивачу стало відомо про прийняття Головним управлінням ДФС у Київській області спірних податкових повідомлень-рішень;

- копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

4. Витребувати докази від відповідача:

- копії спірних податкових повідомлень-рішень з розрахунками та доказами направлення позивачу;

- докази, на підставі яких були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення;

- інтегровану картку ОСОБА_1 з земельного податку з фізичних осіб за період з січня 2017 року по вересень 2019 року;

- копію запиту позивача від 10.07.2019 б/н та копію листа "Про розгляд запиту на публічну інформацію" від 16.07.2019 №165/ЗПІ/10-36-13-01.

5. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

6. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

7. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

8. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

9. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

10. Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

11. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

12. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише з підстав порушення судом правил підсудності до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.