Рішення

від 16.09.2019 по справі 400/178/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 р. № 400/178/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "МИО-СПЕЦСТРОЙ", про. Колективний, 41, м. Миколаїв, 54022

до відповідача:Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

про:визнання протиправними та скасування рішень від 19.11.2018 № 992798/41756707, від 19.06.2018 № 801967/41756707 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ (далі - позивач, ТОВ МИО-СПЕЦСТРОЙ ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач , ДФС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному peєстрі податкових накладних або відмову в такій peєстрації від 19.11.2018 року 992798/41756707;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному peєcтpi податкових накладних надiслану Товариством з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ податкову накладну вiд 30.04.2018 року № 11;

- визнати протиправним та скасувати рiшення кoмісії Державної фiскальної служби України, яка приймає рiшення про реєстрацiю податкової накладної/розрахунку кориryвання в Єдиному peєстрі податкових накладних або вiдмову в такiй peєстрації від 19.06.2018 року № 801967/41756707;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному peєcтpi податкових накладних надіслану Товариством з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ податкову накладну від 30.04.20 l 8 року № 12.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач безпідставно не здійснив реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач не допускав порушення норм Податкового законодавства та відповідачу були надані всі наявні у позивача документи.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ зареєстровано як юридичну особу -24.11.2017року. Видами діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво інших споруд, н.в.і.у.; знесення; розвідувальне буріння; малярні роботи та скління; інші роботи із завершення будівництва; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

01.03.2018 року мiж ТОВ МИО-СПЕЦСТРОЙ та товариством з додатковою вiдповiдальністю МИКОЛАЇВБУДМЕХАНІЗАЦІЯ було укладено договiр про надання послуг транспортного обслуговування № 38/03-АТ. На пiдставi вказаного договору ТОВ МИО-СПЕЦСТРОЙ було надано послуги з доставки пiщаного ґрунту на загальну суму 269827,18грн.

22.03.2018 року мiж товариством з додатковою відповідальністю "МИКОЛАЇВБУДМЕХАНІЗАЦІЯ та товариством з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ був укладений договір поставки піщаного ґрунту № 980/03П. На пiдставi вказаного договору позивачем було поставлено до товариства з додатковою відповідальністю МИКОЛАЇВБУДМЕХАНІЗАЦІЯ піщаного ґрунту вартістю 329848,76 грн.

Позивачем було складено податкові накладні № 11 від 30.04.2018 та № 12 від 30.04.2018 року та подав їх на реєстрацію до органів ДФС.

Відповідач прийняв податкові накладні, але реєстрація накладних була зупинена на підставі п. 201.16 с. 201 ПК України, що підтверджується відповідними квитанціями, доданими до матеріалів справи.

У квитанціях вказано, що податкова накладна № 11 та № 12 відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач направив відповідачу пояснення щодо підтвердження реальності здійснення операцій з наданням відповідних доказів (акт здачi-приймання робiт (надання послуг) вiд 06.04.2018 року доставка пiщаного ґрунтy 2500,00 т., вартість з ПДВ 200000,00 грн., акт здачi-приймання робiт (надання послуг) вiд l8.04.2018 року доставка пiщаного ґрунту 872,84 т., вартість з ПДВ 69827,20 грн.; виписка по рахунку № НОМЕР_1 ТОВ МИО-СПЕЦСТРОЙ з 01.04.2018р. по 02.05.2018 р.; виписка по рахунку № НОМЕР_1 ТОВ МИО-СПЕЦСТРОЙ з 01.01.2018 по 31.12.2018 р.; видаткова накладна № 9 від 18.04.2018 р, товар - піщаний ґрунт 1123,11т., вартість з ПДВ 89848,80 грн.; видаткова накладна № 10 від 26.04.2018 р., товар-піщаний ґрунт 2000,00т., вартість з ПДВ 160000,00 грн.; товарно-транспортними накладними на перевезення 3372,84 т піщаного ґрунту та товарними накладними за якими покупець вивіз власним транспортом 750,27 т., піщаного ґрунту) .

19.11.2018 року відповідачем винесено рішення № 992798/41756707 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 30.04.2018 та рішення № 801987/41756707 від 19.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 30.04.2018, з посилання на те, що платником податків не надано необхідних документів, а саме - відсутні копії розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; ненадання платником податку копій документів.

Вказані рішення позивач оскаржив до Комісії з питань розгляду скарг, але отримав рішення про залишення скарг без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

01.01.2018 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України .

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.02.2018 р. № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 5, 6 Порядку № 117).

Згідно з п. 10 Порядку № 117 ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вбачається із змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для зупинення є їх відповідність вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, якому з семи критеріїв, передбачених п.п. 1.6 п. 1 відповідають подані позивачем податкові накладні, в квитанціях не зазначено.

У той же час, п. 13 Порядку № 117 передбачено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У даній справі судом встановлено, що квитанції про зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних не містять конкретного критерію (одного з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку) та вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарських операцій. Натомість позивач надав відповідачу всі наявні в нього первинні документи по операціям із постачання та перевезення товару.

В постанові від 04.12.2018 року по справі № 821/1173/17 Верховний Суд дійшов висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Однак відповідач подані документи, пояснення, а в подальшому й скарги не врахував.

Рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних містять формальні підстави для його прийняття, що зазначені в Порядку № 117.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ (про. Колективний, 41, м. Миколаїв, 54022, ідентифікаційний код 41756707) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.11.2018 року № 992798/41756707 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 30.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному peєcтpi податкових накладних надiслану Товариством з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ податкову накладну вiд 30.04.2018 року № 11.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.06.2018 року № 801967/41756707 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 30.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному peєcтpi податкових накладних надiслану Товариством з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ податкову накладну вiд 30.04.2018 року № 12.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МИО-СПЕЦСТРОЙ (про. Колективний, 41, м. Миколаїв, 54022, ідентифікаційний код 41756707) судовий збір в розмірі 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник