Рішення

від 16.09.2019 по справі 360/3831/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3831/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Луганської митниці ДФС до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганської митниці ДФС (далі - позивач) до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач, Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області), в якій позивач просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області Григоренка С.В. щодо відмови у накладенні арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація - неправомірними;

- зобов`язати Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області накласти арешт на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.09.2016 начальником Луганської митниці ДФС винесено постанову, якою накладено на громадянина Росії ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Постанова в справі про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16, яка набрала законної сили, в частині стягнення з громадянина Росії ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 грн останнім не виконана.

Луганська митниця ДФС направила заяву про відкриття виконавчого провадження від 02.05.2019 № 124/9/Ю/12-70-05-01-05-74. Виконавче провадження не було відкрито, натомість, митницею отримано 27.05.2019 за вхідним 135/9/Ю повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 22.05.2019. Луганською митницею ДФС було оскаржене відповідне повідомлення та дії державного виконавця до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 360/2353/19 за позовом Луганської митниці ДФС до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області визнано протиправним та скасовано повідомлення старшого державного виконавця Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області П`ятих Р.О. від 22.05.2019 № б/н про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16 та зобов`язано Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16.

15.07.2019 Луганська митниця ДФС звернулася до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з додатком - постановою у справі про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16. Додатково Луганською митницею ДФС було направлено клопотання про накладення арешту на майно боржника до відповідача з метою накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Російська Федерація, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

20.08.2019 старшим державним виконавцем Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області Григоренко С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 ВП № 59153628 щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Луганської митниці ДФС штрафу у розмірі 17 000 грн.

Проте 23.08.2019 від старшого державного виконавця Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області Григоренка С. В. додатково надійшов лист від 23.08.2019, в якому повідомлялося, що відсутні підстави для накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Російська Федерація.

Позивач зазначає, що при зверненні до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області з відповідним клопотанням про накладення арешту на майно боржника від 15.07.2019 № 168/9/Ю/12-70-10-33 документ відповідав вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою суду від 06.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 11.09.2019 зобов`язано Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; матеріали виконавчого провадження ВП 59153628 (арк. спр. 37-38).

13.09.2019 за вх. 47045/2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 44-45), в якому позивач позовних вимог не визнав, з огляду на наступне.

В Старобільському РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження 59153628 з примусового виконання виконавчого документа, виданого Луганською митницею ДФС 28.09.2016 № 61/70200/16 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Луганської митниці ДФС боргу у розмірі 17000 грн. Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, згідно ч. 1 Розділу VIII виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону.

Виходячи з аналізу ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно абзацу другого ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувана зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.

Державним виконавцем направлено запити до обліково-реєстраційних установ з метою виявлення майна боржника. Згідно відповіді ТСЦ МВС №4443 транспортних засобів за боржником - ОСОБА_1 не зареєстровано, у зв`язку з чим підстав для накладення арешту та подальшої реалізації рухомого майно, а саме: ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація, відсутні.

Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання позовні не прибув, надав заяву від 16.09.2019 вх. № 47179/2019, в якій просив розглядати справу без його участі (арк. спр. 74-75).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву від 16.09.2019 вх. № 47370/2019, в якій просив розглядати справу без його участі (арк. спр. 76).

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

07.09.2016 відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 складено протокол № 61/70200/16 про порушення митних правил, за яким, зокрема, на підставі статті 511 Митного кодексу України вилучено в ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 05.09.2001 та транспортний засіб VAZ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 1988 року випуску, бежевого кольору. Протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень, зі складеним описом вилучених предметів згоден (арк. спр. 54-55, 56).

Постановою начальника Луганської митниці ДФС від 28.09.2016 в справі про порушення митних правил № 61/70200/16 громадянина Росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 481 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн; стягнуто витрати на зберігання тимчасово вилученого для забезпечення стягнення штрафу автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 110 грн; автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 тимчасово вилучений для забезпечення стягнення штрафу повернути громадянину Росії ОСОБА_1 після сплати штрафу у повному обсязі (арк.спр. 12-13).

На підставі Акта приймання - передачі майна на відповідальне зберігання від 07.09.2016 № 40 за договором від 27.01.2016 № 9 вилучений автомобіль передано на відповідальне зберігання ТОВ Продан (арк.спр. 57, 49-53).

У зв`язку з несплатою штрафу 02.05.2019 Луганською митницею ДФС до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області подано заяву про відкриття виконавчого провадження.

22.05.2019 Старобільським РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що у виконавчому документ відсутні обов`язкові дані боржника, а саме відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (арк.спр. 61-62).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 360/2353/19 за позовом Луганської митниці ДФС до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області визнано протиправним та скасовано повідомлення старшого державного виконавця Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області П`ятих Р.О. від 22.05.2019 № б/н про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 року № 61/70200/16, зобов`язано Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16 (арк. спр. 28-31).

15.07.2019 Луганська митниця ДФС звернулася до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з додатком - постановою у справі про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16. Додатково Луганською митницею ДФС було направлено клопотання про накладення арешту на майно боржника до відповідача з метою накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Російська Федерація, що належить ОСОБА_1 на праві власності (арк. спр. 14, 15-16).

20.08.2019 старшим державним виконавцем Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області Григоренко С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 ВП № 59153628 щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Луганської митниці ДФС штрафу у розмірі 17 000 грн (арк. спр. 18-19).

21.08.2019 відповідачем зроблено запит до Територіального сервісного центру МВС № 4443 у Луганській області (ТСЦ МВС № 4443) щодо наявності будь-якого майна, зареєстрованого за боржником ОСОБА_1 (арк. спр. 60).

Листом від 22.08.2019 № 31/12/4443-1809 ТСЦ МВС № 4443 повідомив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 22.08.2019 за громадянином ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані (арк. спр. 47).

Листом від 23.08.2019 № 7472/1728-34 відповідач повідомив, що відсутні підстави для накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Російська Федерація, з посиланням на абзац другий частини сьомої статті 26 Закону України Про виконавче провадження , згідно із яким у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (арк. спр. 20).

В ході судового розгляду справи представник відповідача надав пояснення, що відсутній порядок накладення арешту та подальшої реалізації рухомого майна іноземців, а в обліково - реєстраційних державних базах даних та реєстрах відсутні відомості про майно, що належить боржнику.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття виконавчого провадження, його засади, порядок та строки здійснення примусового виконання рішень врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У силу норм частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 48 Закону № 1404-VІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Порядок арешту і вилучення майна (коштів) боржника визначені статтею 56 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов`язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Частинами другою, третьою статті 36 Закону № 1404-VІІ передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо доводів відповідача про відсутність правових підстав для накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Російська Федерація, оскільки ТСЦ МВС № 4443 надано відповідь від 22.08.2029 № 31/12/4443-1809, згідно із якою відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 22.08.2019 за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , транспортні засоби не зареєстровані, і відповідно відсутнє рухоме майно, на яке можна накласти арешт, суд зазначає, що транспортний засіб ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу вилучено Луганською митницею ДФС у власника - громадянина РФ ОСОБА_1 при складанні протоколу про порушення митних правил, і передано на відповідальне зберігання ТОВ Продан , де зберігається по теперішній час.

Тобто, рухоме майно іноземця - громадянина РФ ОСОБА_1 , наявне на території України, про що відомо державному виконавцю.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 1404-VІІ під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.

Тобто, зазначеною нормою Закону спростовуються твердження відповідача про відсутність порядку накладення арешту та подальшої реалізації рухомого майна іноземців, тому до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 підлягають застосуванню положення Закону 1404-VІІ, і бездіяльність державного виконавця щодо ненакладення арешту на транспортний засіб та відмова в задоволенні відповідного клопотання стягувача є протиправними.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, порушення прав позивача сталося внаслідок протиправної бездіяльності Старобільського РВДВС ГТУЮ у Луганській області щодо ненакладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація, тому правильним та ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненакладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація, та зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо арешту вищезазначеного автомобіля.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

В межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень є відповідач, правомірність рішення якого оскаржено позивачем - учасником виконавчого провадження.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Луганської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39500819, місцезнаходження: 92703, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Лангемака, 76) до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ 34962155, місцезнаходження: 92703, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Велика Садова, 2) задовольнити.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо ненакладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація протиправною.

Зобов`язати Старобільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області прийняти рішення щодо накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація, що належить на праві власності громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , 22.03.1978, у виконавчому провадженні ВП № 59153628.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на користь Луганської митниці ДФС витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.Г. Секірська