Рішення

від 16.09.2019 по справі 420/3308/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3308/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Савицька О.М . - за ордером

від відповідача: Кришкевич Д.О. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Зонтик (код ЄДРПОУ 36673315, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, пров. Маланова, буд.1,офіс 4) до Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) про визнання протиправною та скасування постанови №ОД247/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 31 травня 2019 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Зонтик (код ЄДРПОУ 36673315, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, пров. Маланова, буд.1,офіс 4) до Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) про визнання протиправною та скасування постанови №ОД247/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року про накладення штрафу.

Ухвалою від 12 червня 2019 року після усунення позивачем недолік, що зумовили залишення позову без руху, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу № ОД247/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року прийнята без належних на те підстав, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначив, що оскаржувана постанова обґрунтована тим, що громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були фактично допущені до роботи без укладання трудового договору, але відповідачем під час відбирання пояснень не з`ясовувались особливості правовідносин, які склались між позивачем та переліченими в акті інспекційного відвідування громадянами, зокрема: не з`ясовано трудові обов`язки цих осіб, наявності у даних осіб трудових книжок, медичних книжок; не з`ясовано чи було досягнуто згоди щодо умов праці, відпочинку, трудового розпорядку та функціональних обов`язків, а також наявність інших обставин, які згідно з вимог чинного законодавства є підставою для укладення трудового договору між працівниками та роботодавцем.

Окрім того, позивач зазначив, що з вказаними особами були укладені цивільно-правові договори про надання послуг, зі звіту позивача за березень 2019 року щодо сум нарахованої заробітної плати та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вбачається, що позивачем було нараховано ЄСВ на суми винагороди виплаченої за цивільно-правовими угодами, укладеними із зазначеними особами.

На думку позивача, під час здійснення своєї господарської діяльності він не допускав порушень приписів статті 24 КЗпП України та не використовував найману працю працівників без укладення трудового договору і не порушував будь-яким іншим способом трудове законодавство.

Також, позивач зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17 було визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №24254/19 від 08.07.2019р.).

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що Головне управління діяло виключно на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Кодексом законів про працю України, Порядками №295 та №509. Нечинним Порядок №295 був визнаний 14.05.2019 року, в той час як інспекційне відвідування відбулось відповідно до наказу №273 з 22 лютого 2019 року по 07 березня 2019 року, акт інспекційного відвідування, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови було складено 19 березня 2019 року.

Відповідач у відзиві зазначає, що під час проведення перевірки встановлено, що позивачем використовувалась праця фізичних осіб без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків, а тому правомірно винесено постанову по накладення штрафу стосовно ТОВ Зонтик .

Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 19 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справ на 30 днів, до 10 вересня 2019 року.

Відповідачем (вхід. № 26747/19 від 24.07.2019 року) подані заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 06 вересня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у той самий день за письмовими заявами представників сторін.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ТОВ Зонтик є юридичною особою та відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с. 8).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу №273 від 31.02.2019 року Про проведення інспекційного відвідування , направлення на здійснення інспекційного відвідування від 21.02.2019 року №15/01-29-591, 22 лютого 2019 року о 17.00 год. у присутності головних державних інспекторів відділу з питань зайнятості населення здійснено спробу проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування ТОВ Зонтик , яке зареєстровано за адресою: 65023, м. Одеса, провул. Маланова, буд.1, оф. 4 та здійснює господарську діяльність у мережі ресторанів Стейкхауз за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 3\20 та Тавернета за адресою: м. Одеса вул. Катериниська, 45, за наслідками якого складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування №ОД247/1582/НД/АВ від 07 березня 2019 року (а.с.82-83).

Цього ж дня інспектором праці Топал О . В . складено вимогу про надання/поновлення документів №ОД247/1582/ПД від 07 березня 2019 року, відповідно до якої зобов`язано керівника ТОВ Зонтик надати у строк до 18 березня 2019 року документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування (а.с.84).

Також, матеріалами справи підтверджено, що у період з 22 лютого 2019 року до 19 березня 2019 року інспектором праці ОСОБА_5 проведено інспекційне відвідування ТОВ Зонтик , яке зареєстровано за адресою: 65023, м. Одеса, провул. Маланова, буд.1, оф. 4 та здійснює господарську діяльність у мережі ресторанів Стейкхауз за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 3\20 та Тавернета за адресою: м. Одеса вул. Катериниська, 45, за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (фізичної особи) юридичної особи, яка використовує найману працю № ОД247/1582/АВ від 19 березня 2019 року (а.с.85-94), відповідно до висновків якого встановлено порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: наступні громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були фактично допущені до робот без укладення трудового договору, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому постановою КМУ №413 від 17.06.2015 року.

В ході інспекційного відвідування, у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були відібрані пояснення 22 лютого 2019 року (а.с. 97, 100).

Також, суд встановив, що за наслідками перевірки винесено припис про усунення виявлених порушень №ОД247/1582/АВ/П від 25 березня 2019 року, відповідно до якого зобов`язано директора ТОВ Зонтик усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення (а.с.101).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 29 березня 2019 року (а.с. 103-109), 09 квітня 2019 року Першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД247/1582/АВ/П/ТД-ФС на ТОВ Зотик у розмірі 250 380 грн. (а.с.111-117).

Судом досліджені копії договору про надання послуг № 22/02 від 22 лютого 2019 року, укладеного ТОВ Зонтик з ОСОБА_3 , предметом якого є надання послуг з приготування їжі в ресторані Стейкхайс. М`ясо та Вино строком дії з 22 лютого 2019 року по 29 березня 2019 року та договору про надання послуг №22/02 від 22 лютого 2019 року, укладеного між ТОВ Зонтик та ОСОБА_6 , предметом якого є надання послуг з приготування їжі в ресторані Стейкхайс. М`ясо та вино строком дії з 22 лютого 2019 року по 29 березня 2019 року (а.с. 95, 98).

Також суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 подали нотаріально посвідчені заяви про те, що вони категорично були проти оформлення них працівниками ресторану та виконували послуги згідно з договором про надання послуг (а.с. 42,43).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав звіт за березень 2019 року щодо сум нарахованої заробітної плати та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з якого вбачається, що позивачем було нараховано ЄСВ на суми винагороди виплаченої за цивільно-правовими угодами, укладеними із зазначеними особами (а.с. 37-41).

Також суд встановив, що стосовно директора ТОВ Зонтик ОСОБА_7 відповідачем був складений протокол серії ОД247/1582/АВ/П/ПТ від 19.04.2019 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 41 КУпАП з підстав виявлення факту допущення громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до роботи без укладання трудового договору, та постановою Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2019 року у справі № 522/7203/19 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито, у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення (а.с. 60).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін, та проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року Деякі питання реалізації ст. 259 КЗпП України та ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відповідно до п. 2 якого, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці (надалі - Порядок).

Згідно з п. 8 Порядку, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Так, суд встановив, що на підставі наказу №273 від 31.02.2019 року Про проведення інспекційного відвідування , направлення на здійснення інспекційного відвідування від 21.02.2019 року №15/01-29-591 здійснено інспекційне відвідування ТОВ Зонтик , яке зареєстровано за адресою: 65023, м. Одеса, провул. Маланова, буд.1, оф. 4 та здійснює господарську діяльність у мережі ресторанів Стейкхауз за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 3\20 та Тавернета за адресою: м. Одеса вул. Катерининська, 45.

Відповідно до п. 9, 10 Порядку, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Проаналізувавши докази щодо призначення, проведення інспекційного відвідування, суд вважає, що відповідачем був дотриманий Порядок.

Судом відхиляються доводи позивача щодо того, що відповідач не має законних підстав для здійснення позапланових заходів, складання акту, приписів та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні була визнана нечинною згідно з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17, з огляду на таке.

Судом встановлено, що проведення відповідачем інспекційного відвідування відбулося на підставі наказу №273 від 31.02.2019 року Про проведення інспекційного відвідування , направлення на здійснення інспекційного відвідування від 21.02.2019 року №15/01-29-591.

Відповідно до вказаних вище документів відповідача інспекційне відвідування відбулося з 22 лютого 2019 року по 19 березня 2019 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (надалі - Порядок № 295).

Відповідно до ч.1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тому, постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка є нормативно-правовим актом, є нечинною саме з 14.05.2019 року.

До 14.05.2019 року вказана вище постанова Кабінету Міністрів України була чинною.

Крім того, суд враховує, що предметом спору є постанова про накладення штрафу, яка була винесена на підставі Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та занятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2013 року № 509, який є чинним.

Пунктами 19-20 Порядку № 295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт та у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 21 цього Порядку, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами інспекційного відвідування ТОВ Зонтик , у зв`язку з виявленими порушеннями вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, складений акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД247/1582/АВ від 19.03.2019 року, який було підписано інспектором праці та представником ТОВ Зонтик за довіреністю із зазначенням, що заперечення будуть надані у встановлені терміни, які подані позивачем 22 березня 2019 року (а.с. 33).

Проаналізувавши норми, що регулюють порядок складання акту та докази щодо складання акту інспекційного відвідування, суд вважає, що відповідачем були дотримані ці норми права.

В свою чергу, доводи позивача по суті встановлених порушень є законними та обґрунтованими, з огляду на таке.

Зі змісту акту та оскаржуваної постанови вбачається, що під час інспекційного відвідування за адресами здійснення господарської діяльності товариства були встановлені громадянами, які виконували посадові обов`язки кухарів та офіціантів у ресторані Стейхаус та Тавернета , були вдягнені у фірмовий одяг ресторану, підпорядковувались адміністраторам ресторанів, проте трудові договори вони укладали із ТОВ Сервіс Ресурс . Також, до інспекційного відвідування надано копії договорів про надання послуг з двома працівниками з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з однаковими номерами №22/02 , без жодних відмінностей у змісту та умов договору. Інспектором праці був зроблений висновок, що вказані особи були допущені до роботи без укладання трудового договору.

Між тим, матеріалами справи підтверджено, що на момент інспекційного відвідування позивачем були надані укладені з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договори про надання послуг, які не були враховані відповідачем.

З досліджених у судовому засіданні договорів про надання послуг, укладених між ТОВ Зонтик та громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 суд встановив, що Замовник (ТОВ Зонтик ) в порядку та на умовах визначених договором доручає, а Виконавець ( ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ) приймає на себе зобов`язання за завданням Замовника виконати послуги з приготування їжі в ресторані Стейкхайс. М`ясо та вино. .

Ці договори є строковими та діють з 22 лютого 2019 року по 29 березня 2019 року, обсяг наданих послуг, період та їх вартість сторони оформлюють відповідним актом виконаних робіт та наданих послуг не рідше одного разу на місяць.

Вартість послуг складається з розрахунку вартості, визначеного умовами договору.

Також, позивачем надано звіт за березень 2019 року щодо сум нарахованої заробітної плати та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з яких вбачається, що позивачем було нараховано ЄСВ, в тому числі, із суми винагород, виплаченої за цивільно-правовими угодами, укладеними із вищезазначеними особами.

Також, до суду надані нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стосовно питань, які їм ставили перевіряючі під час інспекційного відвідування (а.с.42-43), в яких вони засвідчили, що вони категорично були проти оформлення них працівниками ресторану та виконували послуги згідно з договором про надання послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач дійшов висновку щодо визнання вказаних відносин між ТОВ Зонтик та ОСОБА_3 і ОСОБА_6 трудовими на підставі аналізу умов цих договорів, без встановлення фактів трудових відносин, зокрема, виходячи із обов`язків виконавця приготувати їжу, дотримуватись правила і норми охорони праці, пожежної безпеки, санітарні вимоги.

Відповідно до ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Тобто, аналіз наведеної статті кодексу свідчить про те, що повинен бути доведений факт фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Оцінивши доводи, якими керувався відповідач під час проведення інспекційного відвідування та винесення оскаржуваної постанови та припису, а також дослідивши вище перелічені договори, акти прийому наданих послуг, суд вважає, що ці доказі є недостатніми для того, щоб зафіксувати факт фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору на момент виявлення порушення.

Так, відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу законів про працю України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. (ст.23 КЗпП України).

Відповідно до ч.1-ч.3 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення з фізичними особами договорів про надання послуг, порушення чинного законодавства України.

Крім того, позивачем надано суду докази звіту та нарахування сплати єдиного внеску, які проводились із винагороди виконавців за договорами про надання послуг, що підтверджує відсутності факту приховування позивачем цих правовідносин.

Таким чином, суд вважає, що висновок перевіряючого органу, що правовідносини між ТОВ Зонтик та фізичним особами згідно з цивільно-правових договорів не були відносинами цивільно-правового характеру, а дії позивача щодо укладення даних договорів є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, є помилковим та не підтверджений відповідними доказами, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч.ч.1 і 3 ст.24 КЗпП України.

Одночасно, суд звертає увагу, що пунктом 11 Порядку №295 визначені права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, при цьому, згідно з цього переліку, інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

З огляду на вищевикладені встановлені та з`ясовані судом обставини, суд вважає, що цивільно - правові договори на виконання послуг, укладені між ТОВ Зонтик та фізичними особами не можна розцінювати як трудові договори в розумінні КЗпП України, та як підставу для нарахування штрафу.

Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу є законними та обґрунтованими та належать задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому належать стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Зонтик (код ЄДРПОУ 36673315, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, пров. Маланова, буд.1,офіс 4) сплачений судовий збір у розмірі 3755 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Зонтик (код ЄДРПОУ 36673315, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, пров. Маланова, буд.1,офіс 4) до Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) до визнання протиправною та скасування постанови №ОД247/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року про накладення штрафу,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД247/1582/АВ/П/ТД-ФС від 09.04.2019 року про накладення штрафу, винесену стосовно товариства з обмеженою відповідальністю Зонтик (код ЄДРПОУ 36673315, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, пров. Маланова, буд.1,офіс 4).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка,2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Зонтик (код ЄДРПОУ 36673315, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, пров. Маланова, буд.1,офіс 4) судовий збір у розмірі 3755 грн. (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 вересня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.