Ухвала

від 16.09.2019 по справі 520/9370/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2019 р. Справа № 520/9370/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРИЗОНТ до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа - Харківська міська рада про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ГОРИЗОНТ , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа - Харківська міська рада, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №65/3434/о/250-18-П від 17.12.2018р. про накладення на ТОВ ГОРИЗОНТ (код ЄДРПОУ 25610946) штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №66/3435/о/250-18-П від 17.12.2018р. про накладення на ТОВ ГОРИЗОНТ (код ЄДРПОУ 25610946) штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №67/3436/о/250-18-П від 17.12.2018р. про накладення на ТОВ ГОРИЗОНТ (код ЄДРПОУ 25610946) штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанов.

Свою заяву представник позивача мотивує тим, що пропуск встановленого строку звернення до суду відбувся з поважних причин, позаяк про спірні рішення він дізнався після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Розглянувши заявлене клопотання представника позивача про пропуск встановленого строку звернення до суду по суті суд дійшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №65/3434/о/250-18-П від 17.12.2018р, №66/3435/о/250-18-П від 17.12.2018р., №67/3436/о/250-18-П від 17.12.2018р. на позивача було накладено штрафи за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без забезпечення здійснення авторського контролю та без забезпечення здійснення технічного нагляду, що було виявлено під час позапланової перевірки.

Залишаючи позовну заяву без руху суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та п. 28 «Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 встановлено інше, а саме, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

До суду позивач звернувся 12.09.2019 року (оскаржувані рішення від 17.12.2018 року), тобто з пропуском встановлено Законом 15-денного строку з дня її прийняття.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Водночас, позивачем, окрім того, що про оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень йому стало відомо після ознайомлення з виконавчим провадженням, не наведено жодної об`єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду з дня прийняття рішення, а обставини, вказані позивачем заяві про поновлення строку, на думку суду, не є непереборними та поважними.

Враховуючи те, що дотримання процесуальних строків є обов`язком сторін, то оцінюючи обставини, на які позивач посилається у позовній заяві, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, позивачем не подано, разом з позовною заявою, обґрунтованого клопотання про поновлення строку на оскарження постанов з зазначенням підстав та обґрунтованими доказами, що свідчать про об`єктивні та непереборні причин неможливості звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище зазначених недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку разом з відповідними доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Керуючись ст. ст. 123, 160,161,167, 169, 248,256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРИЗОНТ до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа - Харківська міська рада про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачу строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку разом з відповідними доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Бадюков Ю.В.