Рішення

від 16.09.2019 по справі 826/6626/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2019 року № 826/6626/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Смартвін

про стягнення заборгованості у сумі 77521, 88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Смартвін , в якому просить суд стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Смартвін податковий борг у сумі 77 521, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, як суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності та є платником податку на додану вартість. Так, за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товарів Вироби з недорогоцінних чорних металів за кодом 7326 90 98 90 було встановлено, що позивачем на митну територію України було ввезено товар, який помилково розмитнено за кодом товару 7326 9098 90, згідно УКТ ЗЕД , в той час як вказана позиція товару класифікується за кодом 9506 91 90 00, згідно УКТ ЗЕД, у зв`язку з чим, відповідачем занижено вартість мита на 149 169, 97 грн., що в свою чергу, призвело до заниження мита на суму 9 833, 99 грн. У зв`язку з чим, позивачем були сформовані податкові повідомлення-рішення від 07.09.2017 №0046241406 та №0046251406. 22.12.2017 відповідачем була направлено на адресу відповідача податкова вимога №129348-17 про сплату податкового боргу у сумі 77521, 88 грн., однак станом на момент звернення до суду, вона сплачена не була.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з чим, суд, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 28.07.2017 № 7141, головним державним ревізором інспектором відділу митного аудиту управління фінансового контролю та операцій у сфері ЗЕД Головного управління ДФС у м. Києві Кутєповим Станіславом Олександровичем, інспектором податкової та митної справи І рангу, керівником робочої групи; головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління фінансового контролю та операцій у сфері ЗЕД Головного управління ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи III рангу Чучковим Сергієм Валерійовичем проведена документальна невиїзна перевірка дотримання Товариства з обмеженою відповідальністю Смартвін (код ЄДРПОУ 41033095) вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товарів Вироби з недорогоцінних чорних металів... та вироби чорних металів... за кодом 7326 90 98 90 згідно з УКТ ЗЕД, які оформлено за митними деклараціями (далі - МД): від 29.04.2017 № UA500090/2017/000940; від 29.04.2017 № UA500090/2017/000942; від 11.05.2017 № UA500090/2017/001008.

Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Смартвін на момент проведення перевірки було: 03164, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Підлісна, буд. 1, кв. (офіс) 9.

Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товарів Вироби з недорогоцінних чорних металів... та вироби чорних металів... за кодом 7326 90 98 90 згідно з УКТ ЗЕД, які оформлено за МД від 29.04.2017 № UA500090/2017/000940, від 29.04.2017 № UA500090/2017/000942 та від 11.05.2017, № UA500090/2017/001008, а саме:

Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII (зі змінами та доповненнями), ОПІ, 3 (а) та 6, частини 1 та підпункту г) пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, що стосується неправильної класифікації товарів в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 49 169,97 гривень;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 9 833,99 гривень.

Загальна сума занижених податкових зобов`язань 59 003,96 гривень (у тому числі ввізне мито 49 169,97 гривні та податок на додану вартість 9 833,99 гривень).

07.09.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби України в м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення №0046251406 за штрафними санкціями у сумі 12 292, 49 грн., та №0046241406 у сумі 2 458, 50 грн. Вказані податкові повідомлення - рішення була надіслані на адресу відповідача 03164, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Підлісна, буд. 1, кв. (офіс) 9, а також вручені останньому, про що свідчить відмітка на рекомендованих поштових відправленнях.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення у судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.

22.12.2017 позивач направив податкову вимогу №129348-17 на адресу відповідача 03164, м. Київ, Святошинський р - н, вул. Підлісна, буд. 1, кв. (офіс) 9, однак вказаний лист повернувся, у зв`язку із неправильно зазначеною адресою одержувача та інші причини, що не дали змоги отримати поштове відправлення.

Вважаючи, суму боргу узгодженою та такою, що протиправно не була сплачена відповідачем, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги податкового органу обґрунтовані наявністю у відповідача грошового зобов`язанням з податку на додану вартість у розмірі 77 521, 88 грн., яке є узгодженим, але несплаченим останнім в добровільному порядку, в установлені строки, внаслідок чого, така заборгованість набула статусу податкового боргу.

Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідачем не було отримано податкової вимоги контролюючого органу, у зв`язку зі зміною його юридичної адреси.

Так, судом встановлено, що з 21.12.2016 по 24.01.2018 місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Смартвін була юридична адреса: 03164, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Підлісна, буд. 1, кв. (офіс) 9, починаючи з 24.01.2018 станом на сьогодні - 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, будинок 1/5.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За нормами абз. 2 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

В свою чергу у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його направленні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення та податкова вимога були надіслані відповідачу за місцем знаходження останнього 03164, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Підлісна, буд. 1, кв. (офіс ) 9 до зміни адреси, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано процедуру направлення податкової вимоги, а податковий борг є узгодженим.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Смартвін (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 1/5, код ЄДРПОУ 41033095) податкову заборгованість у розмірі 77 521, 88 (сімдесят сім тисяч п`ятсот двадцять одну) грн. 88 коп. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур