Рішення

від 10.09.2019 по справі 826/12747/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 826/12747/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кантер Плюс

до Державної фіскальної служби України

Головного управління ДФС України у м. Києві

про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Кантер Плюс з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС України ум. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №659271/39475311 від 20.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії ДФС України №715024/39475311 від 22.05.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії ДФС України №715023/39475311 від 27.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 27.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 28.03.2018 року, №1 від 18.04.2018 року та №2 від 27.04.2018 року датою їх фактичного надходження;

- стягнути з ДФС України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні, реєстрація яких необґрунтовано була зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивач вказав на те, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податкових накладних були надані, а також відповідачу надані пояснення щодо здійснення господарських операцій. Однак, комісією прийнято рішення про відмову в прийнятті податкових накладних. Дії ДФС України оформлені даними рішеннями позивач вважає необґрунтованими, вчиненими з порушенням норм законодавства та без дослідження наданих позивачем документів та пояснень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/12747/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Представник ДФС України у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної винесено у відповідності до чинного законодавства. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник позивача надав відповідь на відзив відповідача, в якому зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.

Разом з тим, представник ГУ ДФС України в м. Києві, надав до суду відзив, в якому вказує, що прийняття рішення про відмову в реєстрації залежало від недостатності поданих документів для реєстрації позивачем, а також, що позивач не довів в чому полягали порушення прав та законних інтересів з боку ДФС України та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Представник позивача надав відповідь на відзив ГУ ДФС України в м. Києві, де вказує, що у всіх відмовах щодо реєстрації зазначених податкових накладних та відповідях на скарги відповідач не зазначив жодного критерію ризиковості платника податку - позивача, на підставі яких заблоковано реєстрацію податкових накладних.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю Кантер Плюс подано на реєстрацію податкові накладні №2 від 28.03.2018 року, №1 від 18.04.2018 року та №2 від 27.04.2018 року по взаємовідносинам з ПАТ УКРТРАНСГАЗ .

Рішеннями комісії №659271/39475311 від 20.04.2018 року, №715024/39475311 від 22.05.2018 року, №715023/39475311 від 27.04.2018 відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

ТОВ Кантер Плюс надіслала, пояснення щодо реальності здійснення господарської діяльності з ПАТ УКРТРАНСГАЗ , до Державної фіскальної служби України з проханням розблокувати податкові накладні, однак відповідачем зазначена податкова накладна не зареєстрована.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у прийнятті податкової накладної, позивач оскаржив її до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

З наданих позивачам документів, вбачається, що вищезазначені податкові накладні були складені позивачем щодо виконання господарських операцій з контрагентами.

Позивачем у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції на дату вчинення дій) зареєстровано податкові накладні.

Підставою для реєстрації вказаної ПН слугувало господарська діяльність між ТОВ Кантер Плюс з ПАТ УКРТРАНСГАЗ .

Вказана податкова накладна прийнята та їх реєстрація зупинена.

Причиною зупинення ПН зазначено виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідачем запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Позивачем на виконання вимог контролюючого органу надано відповідні документи згідно вимог законодавства, однак у реєстрації податкових накладних відмовлено.

Підтвердженням реальності вказаних господарських операцій є договори та первинні документи, що були оформлені відповідно до законодавства копії яких наявні в матеріалах адміністративної справи, зокрема: договір надання послуг, звіт про дебетові і кредитові операції, акти приймання виконаних будівельних робіт №№2, 4, та інші документи, що наданні відповідачу при поданні скарги.

З наданих позивачем документів, судом встановлено, що податкові накладні за №2 від 28.03.2018 року, №1 від 18.04.2018 року та №2 від 27.04.2018 року не підпадають під критерій оцінки ступеня ризиків, достатніх для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за п.п. 1.6 п.1.

Зазначені вище обставини підтверджуються матеріалами справи та були надані відповідачу на підтвердження господарської операції, для здійснення реєстрації податкової накладної.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до Комісії ДФС України для прийняття Рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Згідно із постановою Кабінету міністрів України від 29.03.2017 №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

У рішеннях комісії ДФС №659271/39475311 від 20.04.2018 року, №715024/39475311 від 22.05.2018 року, №715023/39475311 від 27.04.2018 підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказано: ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування .

При цьому, комісією ДФС лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи, зокрема, посилання на конкретний документ, якій складений з порушенням законодавства та з яким саме порушенням він складений.

Позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані відповідачу для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання ТОВ Кантер Плюс та його контрагентами господарських зобов`язань.

В свою чергу відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів наявності підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії ДФС №659271/39475311 від 20.04.2018 року, №715024/39475311 від 22.05.2018 року, №715023/39475311 від 27.04.2018 щодо відмови в прийнятті податкових накладних №2 від 28.03.2018 року, №1 від 18.04.2018 року та №2 від 27.04.2018 року є необґрунтованим, не мотивованим та не відповідають положенням законодавства.

Таким чином, позовні вимоги позивача про скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №659271/39475311 від 20.04.2018 року, №715024/39475311 від 22.05.2018 року, №715023/39475311 від 27.04.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкові накладні №2 від 28.03.2018 року, №1 від 18.04.2018 року та №2 від 27.04.2018 року повинні бути прийняті та зареєстровані (операційним днем), коли вони були надіслані позивачем.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До матеріалів справи надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги, акту наданих послуг №1, копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до статті 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З наведеної норми Закону вбачається, що вказаним положеннями передбачено відшкодування витрат за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Підготовка позову, надання консультацій, вивчення документів по справі в цілому під вказаний перелік не підпадає, а тому не підлягає компенсації згідно з положеннями даного Закону.

З наданого розрахунку витрат на професійну правничу допомогу слідує, що сума у розмірі 22 500,00 грн. визначена за роботи, пов`язані з наданням наступних послуг: надання трьох юридичних консультацій, вивчення документів, складання позовної заяви та здійснення представництва у суді.

Враховуючи, що дану справу вирішено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, вбачається, що позивачу не надано правової допомоги, яка відповідно до Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах підлягає відшкодуванню.

Крім того, позивачем не надано суду належного доказу оплати правової допомоги.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 77, 78, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Кантер Плюс (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 3, ЄДРПОУ 39475311) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №659271/39475311 від 20.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії ДФС України №715024/39475311 від 22.05.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії ДФС України №715023/39475311 від 27.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 27.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 28.03.2018 року, №1 від 18.04.2018 року та №2 від 27.04.2018 року датою їх фактичного надходження.

5. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кантер Плюс (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 3, ЄДРПОУ 39475311) сплачений ним судовий збір у розмірі 4405,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8).

6. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кантер Плюс (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 3, ЄДРПОУ 39475311) сплачений ним судовий збір у розмірі 4405,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 цього Кодексу.

Суддя І.А. Качур