Постанова

від 10.09.2019 по справі 440/1588/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 р.Справа № 440/1588/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лохвицької міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 01.07.19 року по справі №440/1588/19

за позовом ОСОБА_1

до Лохвицької міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2019 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицької міської ради, в якому просила суд: визнати незаконними та скасувати рішення Лохвицької міської ради від 18.04.2019 №22 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради"; визнати протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради Полтавської області за межами населеного пункту; зобов`язати Лохвицьку міську раду погодити затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у приватну власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку 5322681500:00:002:1235 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території адміністративного підпорядкування Лохвицької міської ради, Лохвицького району, Полтавської області; зобов`язати Лохвицьку міську раду (ідент. код юридичної особи 21048525, вул. Перемоги, 9, м. Лохвиця, Лохвицький р-н, Полтавська обл., 37200) у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили подати до суду звіт про його виконання; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицької міської ради (ідент. код юридичної особи 21048525, вул. Перемоги, 9, м. Лохвиця, Лохвицький р-н, Полтавська обл., 37200) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) всі судові витрати пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування вимог позову зазначає, що згідно дозволу нею було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів. За наслідками розгляду її заяви від 18.02.2019 року про затвердження вказаного проекту та передання у власність земельної ділянки листом від 15.03.2019 року відповідач їй повідомив про неможливість винесення даного питання на розгляд чергового засідання сесії Лохвицької міської ради, оскільки вказана земельна ділянка визначена як така, що підлягає поділу та об`єднанню відповідно до рішення 19 сесії 7 скликання Лохвицької міської ради "Про надання міському голові дозволу на укладення угоди про надання послуг розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки" від 14.03.2019 року № 16. Вважає, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність у зв`язку з не прийняттям жодного рішення згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Лохвицької міської ради (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 21048525) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Лохвицької міської ради від 18.04.2019 року № 22 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради".

Визнано протиправною бездіяльність Лохвицької міської ради (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 21048525) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів.

Зобов`язано Лохвицьку міську раду (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 21048525) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицької міської ради (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 21048525) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Лохвицька міська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року у справі №440/1588/19 та закрити провадження у справі №440/1588/19 за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради.

В обґрунтування вимог скарги зазначає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019р. у справі №440/1588/19 є таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Вказує, що суд першої інстанції своїм рішенням зобов`язує Лохвицьку міську аду (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 19: код ЄДРПОУ 1048525) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду, проте у даному випадку, суд фактично розглянув вимоги, які позивачем не заявлено у позові, жодних мотивів та обґрунтувань з приводу необхідності виходу за межі позовних вимог судом не наведено. Крім того, зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322681500:00:002:1235 площею 2.0000 га. яку бажає отримати у власність позивач, була об`єднана з іншою земельною ділянкою в одну земельну ділянку, загальною площею 4.000 га, кадастровий номер5322681500:00:002:1349, право комунальної власності на яку зареєстровано за територіальною громадою у особі Лохвицької міської ради (код ЄДРПОУ 21048525) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.05.2019. Земельна ділянка загальною площею 4.000 га, кадастровий номер5322681500:00:002:1349, є об`єктом цивільних прав, а рішення Лохвицької міської ради №22 від 18.04.2019, яке позивач оскаржує у даній справі є підставою виникнення права власності на вищезазначену земельну ділянку, право комунальної власності на яку зареєстровано за територіальною громадою у особі Лохвицької міської ради (код ЄДРПОУ 21048525) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 р по справі №911/488/18. Посилається, що вирішення даного спору у порядку адміністративного судочинства неможливе, оскільки у адміністративного суду відсутні повноваження на припинення права власності територіальної громади в особі Лохвицької міської ради на земельну ділянку. Зазначає, що аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2018 року (справа № 761/33504/14-а), від 18 квітня 2018 року (справа №802/950/17-а), від 14 листопада 2018 року (справа № 826/240/16), постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 22 січня 2019 року (справа №750/9930/14).

06.09.2019 р. представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що в оскаржуваному рішенні зазначено всі підстави на яких воно ґрунтується, а відповідно воно є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №440/1588/19 без змін. Справу просив розглядати без позивача та представника позивача.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 09.10.2015 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за межами населеного пункту за рахунок земель запасу державної форми власності в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 31.12.2015 року № 4094/0/75-15-СГ надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів.

На замовлення позивача було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства розташованих в адміністративних межах Васильсківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, земельній ділянці присвоєно кадастровий №5322681500:00:002:1235.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.09.2018 року №6575-СГ передано Лохвицькій міській об`єднаній територіальній громаді в особі Лохвицької міської ради у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 967,0434 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Лохвицького району Лохвицької міської ради, згідно акту приймання - передачі.

Згідно акту від 27.09.2018 року начальник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Чувпило В.В. передав, а Лохвицький міський голова Радько В.І. прийняв земельні ділянки згідно додатку, в тому числі земельну ділянку № 5322681500:00:002:1235.

18.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького міського голови із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованих в адміністративних межах Васильсківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів загальною площею 2,0000 га кадастровий № 5322681500:00:002:1235.

14.03.2019 року рішенням 19 сесії 7 скликання Лохвицької міської ради № 16 надано міському голові В.І. Радьку дозвіл на укладення угоди про надання послуг розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та об`єднати земельні ділянки: № 5322681500:00:002:1235 площею 2,0000 га та № 5322681500:00:002:1245 площею 2,0000 га /а.с.39/.

Листом від 15.03.2019 року № 03-02/294 міський голова Радько В.І. повідомив позивача, що земельна ділянка з кадастровим № 5322681500:00:002:1235 сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташована за межами населених пунктів на території Лохвицької міської ради визначена як така, що підлягає поділу та об`єднанню відповідно до рішення 19 сесії 7 скликання Лохвицької міської ради "Про надання міському голові дозволу на укладення угоди про надання послуг розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки" від 14.03.2019 року № 16. У зв`язку з вищевикладеним питання "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га" не може бути винесене на розгляд чергового засідання сесії Лохвицької міської ради.

18.04.2019 року рішенням 20 сесією 7 скликання Лохвицької міської ради № 22 вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності Лохвицької міської ради для ведення особистого селянського господарства: № 5322681500:00:002:1235 площею 2,0000га та № 5322681500:00:002:1245 площею 2,0000 га в одну земельну ділянку, загальною площею 4,0000 га, № 5322681500:00:002:1349; зареєструвати за територіальною громадою Лохвицької міської ради право комунальної власності на вищевказану земельну ділянку.

Не погодившись із змістом вищевказаного листа та рішенням відповідача №22 від 18.04.2019 року, вважаючи, що Лохвицькою міською радою була допущена протиправна бездіяльність у вирішенні її заяви від 18.02.2019 року, позивачка звернулася до суду за захистом порушеного права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем у строки, передбачені ч. 9 ст.118 Земельного кодексу України, не було прийнято рішення за заявою позивача від 18.02.2019 року, а тому необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Лохвицької міської ради від 18.04.2019 року № 22 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради"; визнати протиправною бездіяльність Лохвицької міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів; зобов`язати Лохвицьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 3 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями ч. 3 ст. 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що право громадян на отримання в межах норм безоплатної приватизації безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Частиною 6 ст.118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Колегія суддів зауважує, що в частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Частиною 8 статті 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

За приписами частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч.10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 11 ст. 118 ЗК України встановлено, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Колегія суддів наголошує, що чинне законодавство не передбачає прийняття за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою будь-якого іншого рішення, окрім дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 06.06.2019 р. по справі №808/4158/17.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, колегія суддів наголошує, що чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 14.08.2019 р. по справі 480/4298/18.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини по даній справі виникли у зв`язку з відмовою позивачу у розгляді питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки з кадастровим №5322681500:00:002:1235 у власність, оскільки вказана земельна ділянка за рішенням відповідача об`єднана з іншою земельною ділянкою та включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні).

Згідно зі ч.ч.1, 3 ст.134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Статтею 121 ЗК України встановлені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Колегія суддів зауважує, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 31.12.2015 року № 4094/0/75-15-СГ та приписів ст. 118 ЗК України позивачем було розроблено та погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивачка звернулася до відповідача із заявою від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильсківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів загальною площею 2,0000 га кадастровий № 5322681500:00:002:1235.

Однак, колегія суддів наголошує, що Лохвицькою міською радою відповідного рішення в розумінні ст.118 ЗК України прийнято не було, а лише, як вбачається зі змісту листа відповідача від 15.03.2019 р. №03-02/294, зазначається про те, що питання "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га" подано на розгляд чергового засідання сесії Лохвицької міської ради через те, що вказана земельна ділянка підлягає об`єднанню з іншою.

Також, рішенням 20 сесією 7 скликання Лохвицької міської ради № 26 від 18.04.2019 року право оренди на земельну ділянку №5322681500:00:002:1349, яку сформовано за рахунок об`єднання земельних ділянок №5322681500:00:002:1235 площею 2,0000га та №5322681500:00:002:1245 площею 2,0000 га, визначено до продажу на земельних торгах (аукціоні).

Разом з цим, відповідно до ст. 134 ЗК України позивач має право на передачу йому земельної ділянки без проведення земельних торгів в межах норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Відповідно до ч.3 ст.136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 звернулася до Лохвицької міської ради з відповідною заявою 18.02.2019 р., тобто раніше (14.03.2019 р.) ніж відповідачем було прийнято рішення про об`єднання спірної земельної ділянки з іншою та включення новосформованої земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні) (а.с. 39).

Тобто, за наявності у позивача права на безоплатну передачу земельної ділянки у власність без проведення земельних торгів, Лохвицькою міською радою, не прийнявши за клопотанням позивача відповідно до приписів ст.118 ЗК України рішення було об`єднано земельну ділянку 5322681500:00:002:1235 з іншою, об`єднавши вищевказану земельну ділянку з іншою та включивши новосформовану земельну ділянку до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах.

Отже, вказані дії Лохвицької міської ради фактично позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати її право на вирішення питання щодо безоплатної передачі земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 мала право очікувати на законних підставах, що вона зможе реалізувати своє право на вирішення питання про безоплатну передачу їй земельної ділянки 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради Полтавської області за межами населеного пункту у власність у порядку та у спосіб встановлений законодавством, оскільки обов`язок відповідача щодо розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до законодавчо визначеної процедури передував факту об`єднання такої ділянки з іншою та включення до переліку тих, які підлягають продажу на земельних торгах.

Невиконання вищевказаного обов`язку відповідачем позбавило позивача можливості реалізувати його право на отримання вищевказаної земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення № 22 від 18.04.2019 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності Лохвицької міської ради для ведення особистого селянського господарства №5322681500:00:002:1235 площею 2,0000 га та № 5322681500 :00 :002 :1245 площею 2,0000 га в одну земельну ділянку, загальною площею 4,0000 га, № 5322681500:00:002:1349, відповідач фактично унеможливив вирішення заяви позивача від 18.02.2019 р., оскільки з реалізацією цього рішення земельна ділянка з кадастровим № 5322681500:00:002:1235 фактично перестала існувати.

Прийняття рішення про об`єднання земельних ділянок та проведення земельних торгів щодо продажу права оренди земельної ділянки, на яку претендує позивач у межах норм, встановлених статтею 121 ЗК України, та щодо якої відсутні обмеження, визначені генпланом міста чи інші обмеження, є не реалізацією дискреційних повноважень, а неналежним використанням своїх повноважень.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Лохвицької міської ради від 18.04.2019 року № 22 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради" та визнання протиправною бездіяльність Лохвицької міської ради (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 21048525) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, а тому судом першої інстанції було обґрунтовано задоволено позов в цій частині вимог.

Відповідно доводи апеляційної скарги щодо правомірності рішення Лохвицької міської ради від 18.04.2019 №22 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Лохвицької міської ради" є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322681500:00:002:1235 площею 2.0000 га., яку бажає отримати у власність позивач, була об`єднана з іншою земельною ділянкою в одну земельну ділянку, загальною площею 4.000 га, кадастровий номер5322681500:00:002:1349, право комунальної власності на яку зареєстровано за територіальною громадою у особі Лохвицької міської ради (код ЄДРПОУ 21048525) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.05.2019. Земельна ділянка загальною площею 4.000 га, кадастровий номер 5322681500:00:002:1349, є об`єктом цивільних прав, а рішення Лохвицької міської ради №22 від 18.04.2019, яке позивач оскаржує у даній справі є підставою виникнення права власності на вищезазначену земельну ділянку, право комунальної власності на яку зареєстровано за територіальною громадою у особі Лохвицької міської ради (код ЄДРПОУ 21048525) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також посилається, що вирішення даного спору у порядку адміністративного судочинства неможливе, оскільки у адміністративного суду відсутні повноваження на припинення права власності територіальної громади в особі Лохвицької міської ради на земельну ділянку, з посиланням на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2018 р. (справа №761/33504/14-а), від 18.04.2018 р. (справа №802/950/17-а), від 14.11.2018 р. (справа №826/240/16), постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 22.01.2019 (справа №750/9930/14), колегія суддів вважає ці доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Колегія суддів зауважує, що суть спірних правовідносин полягає у оспорюванні правомірності бездіяльності Лохвицької міської ради щодо вирішення питання затвердження розробленого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що відповідач фактично відмовився реалізувати надані законом повноваження щодо розгляду цього питання у спосіб, встановлений законом, посилаючись на те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, внесена до переліку об`єктів, право оренди яких буде виставлене на земельні торги.

ОСОБА_1 у своєму позові порушує, перш за все, питання про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка перешкоджає йому в реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність. Приватний майновий інтерес ОСОБА_1 на час звернення до суду з цим адміністративним позовом відсутній і може виникнути лише після реалізації її права на безоплатне отримання земельної ділянки.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не набув права власності на спірну земельну ділянку, оскільки відповідач рішення про передачу у власність земельної ділянки не приймав. Позивачем не оспорюється та не заперечується факт знаходження вищезазначеної земельної ділянки в комунальній власності територіальної громади в особі Лохвицької міської ради.

При цьому, наявності існуючого речового права або спору щодо такого права позивача або інших осіб на цю земельну ділянку судом апеляційної інстанції наразі не встановлено.

Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено певними діями/рішеннями (бездіяльністью) відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому законність таких дій/рішень (бездіяльності) органу місцевого самоврядування, підлягає перевірці адміністративним судом.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2019 р. по справі №346/2888/16-а.

Посилання апелянта в даному випадку на правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду Верховного Суду є некоректними, оскільки врахуванню відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України підлягає вказана вище позиція Великої Палати Верховного Суду.

Щодо посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 р. по справі №911/488/18, відповідно до якої якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом, колегія суддів вважає, що посилання в даному випадку на цю постанову є некоректним, оскільки в межах даної справи виникнення спірних правовідносин обумовлено бездіяльністю відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, як суб`єкта владних повноважень, а тому законність такої бездіяльності органу місцевого самоврядування, підлягає перевірці адміністративним судом.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання Лохвицької міської ради погодити затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у приватну власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку 5322681500:00:002:1235 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території адміністративного підпорядкування Лохвицької міської ради, Лохвицького району, Полтавської області, колегія суддів зазначає наступне.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 26.03.2019 р. по справі №802/2366/17-а.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, тобто у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені ст. 118 ЗК України, у визначений законом строк, в даному випадку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача буде зобов`язання Лохвицької міської ради (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 21048525) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зобов`язуючи Лохвицьку міську раду (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 19: код ЄДРПОУ 1048525) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №5322681500:00:002:1235 у власність площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду, суд фактично розглянув вимоги, які позивачем не заявлено у позові, жодних мотивів та обґрунтувань з приводу необхідності виходу за межі позовних вимог судом не наведено, колегія суддів їх відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки за результатами перегляду даної справи встановлено протиправну бездіяльність відповідача у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.02.2019 року про затвердження проекту землеустрою, суд першої інстанції, враховуючи приписи вищевказаної статті КАС України, правомірно вийшов за межі позовних вимог, та з урахуванням того, що відповідачем не прийнято рішення за заявою позивача, відповідно до приписів ст. 118 ЗК України зобов`язав відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 .

Колегія суддів наголошує, що перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 р. по справі №440/1588/19, відповідно до вимог ст.308 КАС України, здійснюється в межах доводів апеляційної скарги, апелянт фактично не наводить окремих доводів щодо неправомірності оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицької міської ради (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 9; код ЄДРПОУ 21048525) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року по справі №440/1588/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 16.09.2019 року