Справа № 715/1306/19
Провадження № 2/715/557/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2019 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в смт. Глибока в залі суду справу за позовом виконувача обов`язків керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі: Тереблеченської об`єднаної громади Глибоцького району Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів,-
В С Т А Н О В И В:
Виконувач обов`язків керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області звернувся в суд із вказаною позовною заявою, вказавши в позові, що вивченням інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також рішень сесій Тереблеченської сільської ради, даних органів ДФС, Сторожинецькою місцевою прокуратурою встановлено факт використання земельних ділянок на території с.Тереблече без правовстановлюючих документів.
У зв`язку із цим, 19.03.2018 Сторожинецькою місцевою прокуратурою направлено лист за № 117/1709 вих.18 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області щодо проведення перевірки стосовно використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області.
Проведеною Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (нежитлова будівля - млин) за адресою АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу серія ВЕВ 859943 від 30.09.2006. Також встановлено, що ОСОБА_1 за вищевказаною адресою використовує земельну ділянку (кадастровий номер 7321085400:01:004:0545) площею 0,2918га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (обслуговування млина) із земель запасу Тереблеченської сільської ради без оформленого та зареєстрованого речового права на нерухоме майно - земельну ділянку (Лист Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №0-24-0.42-1318/2-18 від 03.04.2018 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №117ДК/97/АП/09/01-18 додаються до позовної заяви).
Зазначене нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці площею 0,2918га, під кадастровим номером 7321085400:01:004:0545, яка сформована відповідно до вимог діючого законодавства та існує у незмінному вигляді як об`єкт цивільних прав з визначеною площею та межами, кадастровим номером з часу прийняття Тереблеченскою сільською радою Глибоцького району Чернівецької області рішення щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 .
Так, рішенням №544-26/2014 Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 07 лютого 2014 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,30га в довгострокове користування на умовах оренди строком 49 років із земель запасу сільської ради сільськогосподарського призначення (хоздвори) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для обслуговування викупленої будівлі млина), що знаходиться по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту.
Рішенням №80-22/2008 Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 31 липня 2014 року Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування будівлі млина затверджено проект відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для обслуговування викупленої будівлі млина, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Крім цього, вирішено надати ОСОБА_1 в користування на умовах оренди земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,2918га строком на 25 років та встановлено щорічну орендну плату у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Крім цього, ОСОБА_1 вказаним рішенням зобов`язано в місячний термін укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки.
Однак, як вбачається з листів Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 21.05.2019 та 12.06.2019 ОСОБА_1 не використав рішення сільської ради і по теперішній час не уклав договір оренди земельної ділянки із сільською радою.
Крім цього, як вбачається із листа Сторожинецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області від 12.06.2019 ОСОБА_1 упродовж 2016-2019 років не сплачував земельний податок, орендну плату та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти нерухомості за адресою : АДРЕСА_1 .
Наведене зумовило підстави для стягнення в судовому порядку з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без укладення договору оренди землі.
Просить суд, ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Тереблеченської сільської ради збитки в розмірі 2 млн. 150 тис. 997 грн. 86 коп. (два мільйона сто п`ятдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень вісімдесят шість копійок), завдані використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,2918га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під кадастровим №7321085400:01:004:0545, за період з 31.07.2008 по теперішній час, на розрахунковий рахунок: 33215815024329, код платежу 18010900, код ЄДРПОУ 36751529, Глибоцьке УК/ОТГ у Глибоцькому районі/, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) в Чернівецькій області, МФО 899998, та стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернівецької області сплачений по даній справі судовий збір за подання позовної заяви на р/р 35219056004946 ДКСУ м. Київ МФО 820172 код ЄДРПОУ 02910120.
27.08.2019 року позивач направив до суду заяву, про зменшення позовних вимог, в якому вказав, що враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності та витребування розмірів нормативно-грошових оцінок за 2017, 2018 роки, вважає необхідним зменшити розмір позовних вимог за період з 2017-2019 роки, виходячи з наступного. Станом на 01.01.2018 нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила 605 251, 56 грн. Таким чином, розмір збитків за 2017 рік становить 60 525 грн. 16 коп. (605 251, 56 грн. * 0,10 (ставка орендної плати відповідно до рішення сесії Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області №80-22/2008 від 31.07.2008). Станом на 01.01.2019 нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила 605 251, 56 грн. Розмір збитків за 2018-2019 роки становить 181 569 грн. 63 коп. ( 907848 грн. 16 коп. * 0,10 (ставка орендної плати відповідно до рішення сесії Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області №80-22/2008 від 31.07.2008)* 2 (кількість років фактичного використання). На підставі викладеного, розмір заподіяних збитків за 2017-2019 роки становить 242 тис. 094 грн. 70 коп.
В судове засiдання прокурор Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області Гуцуляк Світлана Тодорівна не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій вказує, що змінені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд позов задовольнити, а справу розглянути у відсутності представника прокуратури.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак від його представника надійшла заява, згідно якої відповідач змінені позовні вимоги визнає повністю і просить суд розглянути справу у відсутності сторони відповідача.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що зменшенні позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Так, Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності із ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, чи зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою.
Статтею 12 Земельного кодексу визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, як це передбачено ст. 16 вищевказаного Закону, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Реалізація правомочностей власника комунального майна, в тому числі землі, передбачає право на отримання доходів від користування нею іншими особами, у розмірах та в порядку визначеними чинним законодавством та відповідними правовстановлюючими документами, до яких відноситься договір оренди землі.
Не отримання доходів від використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, у зв`язку із не укладенням договору оренди землі, порушує інтереси відповідної територіальної громади та інтереси держави, а тому вимагає від органу місцевого самоврядування, який зобов`язаний їх захищати, вжиття заходів щодо стягнення вказаних коштів.
Зважаючи на правові позиції Верховного Суду, відносини, що склалися між ОСОБА_1 та Тереблеченською сілською радою Глибоцького району Чернівецької області є кондиційними.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а не саме по собі посилання на норми матеріального права.
При цьому, суд надає правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначає, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (даний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17).
Верховний Суд при розгляді справи № 922/391/18 у постанові від 11.02.2019 року сформував правову позицію, відповідно до якої стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені повинне здійснюватися на підставі статей 1212, 1214 ЦК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як зазначає Верховний Суд кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях.
Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження коштів за рахунок іншого потерпілого та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (п. 55, 57 постанови ВС від 11.02.2019 по справі № 922/391/18).
Враховуючи правову природу кондикційних зобов`язань (стаття 1212 ЦК України), для яких вина не має значення, важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, тобто обов`язок відповідача повернути безпідставно набуте (збережене) майно не є заходом відповідальності.
Верховний Суд у наведеній вище постанові також визначив обставини, які підлягають встановленню та доказуванню по справах даної категорії (п.66), а саме: існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України Про оренду землі у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).
Зважаючи на вищенаведені обставини у разі укладення ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 мала реальну можливість передати йому вказану земельну ділянку в оренду як єдиному власнику нерухомого майна, що на ній розміщене (копії рішення та листів додані до позову).
Так, відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
У наведеній вище правовій позиції Верховний Суд прийшов до висновку, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.
Відтак, розмір безпідставно збережених коштів за рахунок власника землі еквівалентний розміру орендної плати, яку власник нерухомого майна мав б сплатити у разі укладення договору оренди землі.
В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .
Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У зв`язку із цим єдино можливою формою здійснення плати за землю для осіб, які не є її власниками або постійними землекористувачами, є орендна плата.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
Таким чином, розмір збитків за 2017 рік становить 60 525 грн. 16 коп. (605 251, 56 грн. * 0,10 (ставка орендної плати відповідно до рішення сесії Тереблеченської сільської ради №80-22/2008 від 31.07.2008). Станом на 01.01.2019 нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила 605 251, 56 грн. Розмір збитків за 2018-2019 роки становить 181 569 грн. 63 коп. ( 907848 грн. 16 коп. * 0,10 (ставка орендної плати відповідно до рішення сесії Тереблеченської сільської ради №80-22/2008 від 31.07.2008)* 2 (кількість років фактичного використання). На підставі викладеного, розмір заподіяних збитків за 2017-2019 роки становить 242 тис. 094 грн. 70 коп.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 1230/0/193-19 від 10.06.2019.
У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-530цс16 від 08.06.2016).
Набуваючи право власності на будівлю млина, ОСОБА_1 повинен був передбачити наслідки у виді виникнення додаткових обов`язків, в тому числі щодо внесення плати за землю комунальної власності.
Оскільки, як вказав Верховний Суд при розгляді справи № 922/595/18 (постанова від 29.01.2019, п.38) з моменту виникнення права власності на нерухоме майно саме у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
ОСОБА_1 у період, який охоплюється позовними вимогами був власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці належній територіальній громаді с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, використовував вказане нерухоме майно для отримання прибутку.
З огляду на зазначені правові норми та обставини, плату за користування земельною ділянкою, еквіваленту розміру орендної плати за вказаний період, повинен сплачувати саме ОСОБА_1 , як єдиний власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці.
При цьому слід врахувати, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку з 2006 для обслуговування власного нерухомого майна, отримання від нього доходів, не сплачуючи при цьому до місцевого бюджету будь-яких коштів, що ставить у нерівне (дискримінаційне) становище інших суб`єктів господарювання, які плату за землю в тій чи іншій формі вносили.
Звертаючись до суду з даним позовом прокурор виходить з наступних підстав для реалізації представницьких повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовні заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроз інтересам держави. Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Пунктом 3 мотивувальної частини даного рішення передбачено, що в основі інтересів держави завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, міркування Конституційного Суду щодо поняття інтереси держави у справі за № 3-рп/99 зроблені у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність.
Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону № 1697-VII.
Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанови Верховного Суду по справах за №924/1237/17 від 20.09.2018; № 822/238/15 від 25.09.2018).
Метою пред`явлення даного позову прокурором є захист порушених інтересів держави, які полягають в наступному.
У відповідності до вимог ст. 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, які є його матеріальною і фінансовою основою, а також фінансово підтримує місцеве самоврядування. Держава гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, в тому числі шляхом надання місцевим бюджетам із Державного бюджету трансфертів у вигляді дотацій (ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст.101, 103-6 Бюджетного кодексу України).
Натомість власні доходи забезпечують принцип самостійності бюджетів усіх рівнів, в тому числі місцевих бюджетів.
Вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів та другим за обсягом після податку на доходи фізичних осіб, є плата за землю (у формі земельного податку та орендної плати).
Згідно Програми соціально-економічного розвитку Тереблеченської об`єднаної територіальної громади Глибоцького району Чернівецької області на 2019 рік, опублікованого у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Тереблеченської об`єднаної територіальної громади Глибоцького району Чернівецької області, на середньострокову перспективу основними завданнями бюджету є, крім іншого :
1. Збереження існуючої вулично-дорожньої та автотранспортної пасажирської мережі, забезпечення належного автобусного сполучення усіх населених пунктів відповідно до затверджених маршрутів загального користування, а саме:
- поточний ремонт комунальних сільських доріг в с. Тереблече, Горівці, Нижні Синівці та Верхні Синівці Глибоцького району Чернівецької області" орієнтованою вартістю 500 тис.грн.
- капітальний ремонт доріг обласного значення Тереблече-Горбівці, Тереблече-Синівці орієнтованою вартістю 500тис. грн.
- капітальний ремонт 2-х км. асфальтної дороги обласного значення від міжнародної автодороги М19 вул.Головної в с.Тереблече орієнтованою вартістю 8,000тис. грн.
2. Поліпшення якості та конкурентоспроможності освіти, матеріально-технічне забезпечення функціонування освітньої мережі, а саме:
- поточний ремонт приміщень ЗОШ та ДНЗ Глибоцького району Чернівецької області" орієнтованою вартістю 300тис.грн.
- будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям по вул. Головній, 1а а с.Нижні Синівці Глибоцького району Чернівецької області орієнтовною вартістю 1млн. 492 тис.грн.
- реконструкція, капітальний ремонт сільського клубу в с. В.Синівці Глибоцького району Чернівецької орієнтовною вартістю 2,500тис.грн.
Виконання визначених пріоритетних завдань є неможливим без їх належного фінансування в першу чергу за кошти місцевого бюджету, який поповнюється, в тому числі за рахунок надходжень від використання земель комунальної власності.
З урахуванням вищенаведеного, несплата коштів ОСОБА_1 за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров`я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.
При цьому, при розгляді справи № 4/166 Б у постанові від 02.10.2018 року Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.
У постанові по справі № 822/1169/17 від 19.07.2018 року Верховний Суд висловив позицію, відповідно до якої захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.
Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Сторожинецькою місцевою прокуратурою упродовж 2018 - 2019 років неодноразово направлялися листи до Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області щодо питань використання земельних ділянок на території села без правовстановлюючих документів, зокрема й щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 (копії листів додаються).
Так, листом № 98/2255 вих.19 від 18.04.2019 повідомлено Тереблеченську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області щодо використання на території с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області земельних ділянок без правовстановлюючих документів, в тому числі даної земельної ділянки, та звернута увага на недостатність та неефективність заходів щодо нарахування та стягнення даних коштів.
У відповідь листом №191 від 21.05.2019 Тереблеченська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області повідомила, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 без оформлення документів на використання земельної ділянки та не сплачує кошти за використання вказаної земельної ділянки. Крім цього, вказаним листом Тереблеченська сільська рада повідомила, що з метою захисту інтересів в судовому порядку сільська рада не зверталася і не буде звертатися через відсутність відповідних спеціалістів.
Аналогічний лист направлений до Сторожинецької місцевої прокуратури сільською радою 12.06.2019 в якому зазначено, що позовні заяви до ОСОБА_1 щодо сплати земельного податку та орендної плати за землю не пред`являлись і пред`являтись не будуть у зв`язку з відсутністю у сільській раді коштів а також спеціалістів з юридичною освітою.
Не дивлячись на тривале використання земельної ділянки (понад 13 років), Тереблеченська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області своєчасних заходів щодо їх стягнення в судовому порядку не вжила, у зв`язку із чим територіальна громада втратила можливість отримати значні надходження до бюджету.
Вищенаведені обставини та відповідні докази свідчать про нездійснення уповноваженим суб`єктом - Тереблеченською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області належного захисту інтересів держави та територіальної громади у спірних правовідносинах, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру .
На пiдставi ст. 131-1 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст. 128 КПК України, ч.1 ст. 1206, ст. 109 ЦКУ, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Зменшені позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі: Тереблеченської об`єднаної громади Глибоцького району Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області збитки в розмірі 242094 (двісті сорок дві тисячі дев`яносто чотири) гривні, 70 (сімдесят) копійок, завдані використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,2918га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під кадастровим №7321085400:01:004:0545, за період з 31.07.2008 по теперішній час, на розрахунковий рахунок: 33215815024329, код платежу 18010900, код ЄДРПОУ 36751529, Глибоцьке УК/ОТГ у Глибоцькому районі/, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) в Чернівецькій області, МФО 899998, та стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернівецької області сплачений по даній справі судовий збір за подання позовної заяви на р/р 35219056004946 ДКСУ м. Київ МФО 820172 код ЄДРПОУ 02910120.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 631 (три тисячі шістсот тридцять одна) гривня, 42 копійки.
Повернути прокуратурі Чернівецької області у зв`язку із зменшенням суми позовних вимог надмірно сплачений судовий збір в сумі 28 633,54 грн. на р/р 35219056004946 ДКСУ м. Київ МФО 820172 код ЄДРПОУ 029101120.
Повний текст судового рішення виготовлено 13 вересня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.
СУДДЯ:
Суд | Глибоцький районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2019 |
Оприлюднено | 17.09.2019 |
Номер документу | 84270829 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Глибоцький районний суд Чернівецької області
Цуренко В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні