Рішення

від 03.09.2019 по справі 132/2946/19

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/2946/19

Провадження № 2-а/132/60/19

Рішення

Іменем України

03 вересня 2019 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Павленка І.В.,

за участю секретаря Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил. Позов мотивований тим, що 01 серпня 2019 року Одеською митницею ДФС України в особі в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС України Янченком С.В. було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1037/50000/19 від 01.08.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ознаками ст.485 МК України, і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 996 160,29 грн. Постанову ним було отримано 05.08.2019 року. Із зазначеною постановою позивач не погоджується, оскільки прийнята постанова у справі про порушення митних правил є необґрунтованою, винесеною з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такі, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем пропущений визначений ст. 467 МК України 6-місячний строк притягнення його до відповідальності за порушення митних правил.

Тому, на підставі викладеного вище, позивач просить суд скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 1037/50000/19 від 01.08.2019 року, що винесена в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС України Янченком С.В., про притягнення його до відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України, та закрити провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла до суду письмова заява про розгляд справи за його відсутності та без технічної фіксації судового розгляду. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

Представник Одеської митниці ДФС України в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку належним чином, причин неявки суду не надавав та відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, тому, згідно ч. 9 ст. 205 КАС України та враховуючи положення ч. 4 ст. 287 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, судом встановлено, що 01 серпня 2019 року Одеською митницею ДФС України, в особі в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС України Янченка С.В., було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1037/50000/19, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. 485 Митного Кодексу України, і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 996 160,29 грн. Оскаржувану постанову позивач отримав 05.08.2019 року.

Оскаржувана постанова від 01.08.2019 року у справі про порушення митних правил № 1037/50000/19 мотивована тим, що 21.04.2017 року в Одеській митниці ДФС директором TOB Владі-Транс Скубієм Д.А. було оформлено МД ІМ40ДЕ № UA500630/2017/000491 на вантаж Автомобіль легковий, пасажирський, новий, календарний рік випуску 2017, модельний рік випуску 2017, марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ, модель - GLS400-1шт., VIN № НОМЕР_3, № шасі нема даних, № двигуна нема даних, з робочим об`ємом циліндрів 2996 куб. см. (бензиновий), внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, а/м призначений для перевезення людей, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 7, тип кузова - універсал, колісна формула 4x4. Виробник MERCEDES-BENZ U.S. INT. INC. США, US. Країна виробництва США , що надійшов від фірми-відправника Actanax Sp. Z.o.o (Польща) з Німеччини в адресу одержувача TOB АВТО-МЕРІДІАН (ЄДРПОУ 38903816, 04119 м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Сімї Хохлових №1 А).

21.04.2017 року в якості підстави для переміщення зазначеного товару через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі імпорт до Одеської митниці ДФС були надані наступні документи: контракт від 01.03.2017 № 01/03, інвойс № 02/04/2017 від 03.04.2017, сертифікат про походження № PL/MF/AL 0713742 від 14.04.2017, а також митна декларація в режимі ІМ40ДЕ від 21.04.2017 UA500630/2017/000491.

21.04.2017 року зазначений товар був оформлений згідно ІМ40ДЕ № UA500630/2017/000491 та випущений у вільний обіг.

При митному оформленні вказаної митної декларації надавався сертифікат про проходження товару PL/MF/AL 0713742 від 14.04.2017 року, виданий уповноваженим органом Польщі. На підставі даного сертифікату про проходження товару остаточні компенсаційні заходи шляхом справляння остаточного компенсаційного мита у розмірі 17.66% не були застосовані, компенсаційне мито не сплачене.

Статтею 320 МК України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку встановленому МК України.

Пунктом 8 частина 1 Статті 336 МК України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Листом від 26.02.2019 року № 6427/7/99-99-19-04-02-17, Департамент адміністрування митних платежів ДФС повідомив Одеському ДФС про те, що відповідно до інформації, направленої листом уповноваженого органу Польщі від 14.01.2019 року № 1401-ІОС.4331.82.2018, сертифікат про проходження товару PL/MF/AL 0713742 від 14.04.2017 року видавався польськими митними органами, однак експортер не надав відповідних документів, що підтверджують статус походження товару.

У зв`язку з цим, позивач ОСОБА_1 направив лист до Одеської митниці ДФС (вхідний Одеської митниці ДФС від 02.05.2019 № 858/ДЗН) від 24.04.2019 року з наданням: висновку експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста по оцінці транспортного засобу № 5572/04 від 04.04.2019 року, відповідно до якого визначено країну походження автомобіля - США - шляхом розшифрування перших трьох символів VIN-кода згідно міжнародного стандарту ISO 3779-1883; відповіді митного відділу в м. Варшава, якою підтверджено факт легалізації сертифікату № PL /MF /AL 0713742 ; відповідь офіційного дилера Даймлер АГ ТОВ Автомобільний Дім Україна -Мерседес Бенц .

Оскільки достовірність відомостей, зазначених у сертифікаті PL/ MF /AL 0713742 від 14.04.2017 року не підтверджено, відповідач вирішив, що повинні бути застосовані остаточні компенсаційні заходи шляхом справляння остаточного компенсаційного мита у розмірі 17.66%, як це передбачено Рішенням міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АС-344/2015/4411-06 від 13.11.2015 року. А отже директором ТОВ АВТО-МЕРІДІАН (ЄДРПОУ 38903816) ОСОБА_1 при декларуванні товару за МД ІМ40ДЕ № UA500630/2017/000491, з метою зменшення розміру митних платежів було надано документи, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару, що призвело до неправомірного зменшення митних платежів, чим вчинене порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України. За вказаними обставинами відповідачем було складено протокол від 25.04.2019 року № 1037/50000/19 про порушення позивачем митних правил та 01.08.2019 року винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні митних правил, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України.

Відповідач в своїй постанові в справі про порушення митних правил № 1037/50000/19 від 01.08.2019 року зазначив, що надана позивачем інформація щодо підтвердження країни походження автомобіля не суперечить обставинам, за яких було складено протокол про ПМП, оскільки відповідно до інформації, направленої листом уповноваженого органу Польщі від 14.01.2019 № 1401-ІОС.4331.82.2018, сертифікат про походження товару від 14.04.2017 № PL/MF/AL 0713742 видавався польськими митними органами, однак експортер не надав відповідних документів, що підтверджують статус походження товару, тобто достовірність відомостей, зазначених у сертифікаті від 14.04.2017 № PL/MF/AL 0713742, включаючи відомості про країну походження товару уповноваженим органом не підтверджено, а отже до товарів повинні бути застосовані остаточні компенсаційні заходи шляхом справляння остаточного компенсаційного мита у розмірі 17,66%.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Статтею 43 МК України визначено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом країни походження товару.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Таким чином у відповідача не було підстав, з урахуванням положень ст.ст. 36, 43 МК України, для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст.485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб`єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст.4 та ч. 8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

У відповідності до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проведення позивачем експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення країни походження транспортного засобу, надання позивачем відповіді з митного відділу в м. Варшава, якою підтверджено факт легалізації сертифікату № PL /MF /AL 0713742 та відповіді від офіційного дилера Даймлер АГ ТОВ Автомобільний Дім Україна - Мерседес Бенц щодо країни походження транспортного засобу, вказує на відсутність умислу позивача ОСОБА_1 на ухилення від сплати митних платежів у повному розмірі.

Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно з п. 3 ч. 1 ст. 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про відсутність доказів того, що у діях позивача є прямий умисел на вчинення дій, передбачених диспозицією ст. 485 МК України, та він повинен нести відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Щодо строку притягнення до адміністративної відповідальності, то відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Згідно із ч. 1 ст. 493 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Окремі процесуальні дії у справі про порушення митних правил можуть вчинятися посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил відповідно до статті 490 цього Кодексу, а у випадку, передбаченому статтею 518 цього Кодексу, - також посадовими особами іншого органу доходів і зборів.

При цьому, зважаючи на те, що здійснення провадження у справі про порушення митних правил належить до компетенції посадових осіб митниці, днем виявлення порушення митних правил є день, коли посадові особи митниці дізналися або повинні були дізнатися про таке правопорушення.

Разом з тим, суд вважає, що датою виявлення правопорушення, вчиненого позивачем, є дата складання протоколу № 1037/50000/19 про порушення митних правил від 25.04.2019 року, і саме з цієї дати починається відлік шестимісячного строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладені норми законодавства, митним органом дотримано порядок розгляду справи про порушення митних правил та строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки матеріали справи підтверджують те, що посадові особи митниці діяли відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих їм повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил винесена з порушенням вимог Митного кодексу України, в діях позивача відсутні порушення вимог, передбачених ст. 485 МК України щодо митного оформлення товару в зв`язку з чим, таку постанову слід скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 43, 45, 264, 320, 336, 485, 486, 489, 493, 531 МК України, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5-9, 77, 139, 205, 286, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Постанову №1037/50000/19 від 01.08.2019 року в справі про порушення митних правил, винесену в.о. заступником начальника Одеської митниці ДФС України Янченком С.В., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 996 160,29 грн. - скасувати.

Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом - п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ