Постанова

від 04.07.2019 по справі 2-2159/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3029/19

Номер справи місцевого суду: 2-2159/11

Головуючий у першій інстанції Бойчук А.Ю.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Маслову Р.Ю.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 ОСОБА_2 ,

від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 - не з`явились,

від позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6 - не з`явились,

переглянувши справу № 2-2159/11 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення порушень права власника, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 4 червня 2018 року у складі судді Бойчука А.Ю., -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , звернувшись 25 липня 2007 року до суду з вищевказаним позовом, вказали, що 2 грудень 2006 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 51000,00 грн. під зобов`язання повернення грошових коштів протягом року, що підтверджено розпискою ОСОБА_1 . Крім того, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юхневич М.М. 4 грудня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за №6144, за яким передано в позику 510000,00 грн., що еквівалентні 100000,00 доларів США по курсу НБУ 5,1 грн. за 1 долар США, під зобов`язання повернення позики щомісячно частинами до 4 грудня 2008 року. Посилаючись на не повернення позики в обумовлені порядок та строки, позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили:

стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 борг за договором позики від 4 грудня 2006 року в сумі 510000,00 гривень, що еквівалентно 100000,00 доларів США;

стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 борг за договором позики від 2 грудня 2006 року в сумі 51000,00 гривень (т.1 а.с.6-8).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26 липня 2007 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.1).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26 липня 2007 року за заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення позову накладено арешт на нежиле приміщення офісу-магазину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на праві власності; накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 на праві власності (т.1 а.с.2).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26 липня 2007 року про відкриття провадження скасовано, справу направлено до Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю (т.1 а.с.93-94).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26 липня 2007 року про забезпечення позову скасовано, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (т.1 а.с.93-94).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2007 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (т.1 а.с.100).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2007 року за заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення позову накладено арешт на нежиле приміщення офісу-магазину в„– НОМЕР_1 АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_3 на праві власності; накладено арешт на 793/1000 квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 на праві власності (т.1 а.с.104).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 березня 2008 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2007 року про забезпечення позову залишено без змін (т.1 а.с.156-158).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2012 року за апеляційною скаргою ПАТ АБ Південний ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2007 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 березня 2008 року скасовано, в задоволенні заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовлено (т.1 а.с.416-417).

Відповідач ОСОБА_4 первісний позов не визнала, звернувшись 12 грудня 2008 року до суду з зустрічним позовом, просила усунути порушення прав ОСОБА_4 як власника квартири АДРЕСА_2 ; скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на її користь завдані забезпечення позову збитки в сумі 1,00 грн.; стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на її користь на відшкодування моральної шкоди 100000,00 гривень; стягнути судові витрати (т.1 а.с.203-204).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 первісний позов не визнали.

Позивач ОСОБА_6 вимоги зустрічного позову не визнав.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 4 червня 2018 року первісний позов задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 51000,00 грн. в рахунок повернення боргу за договором позики від 2 грудня 2006 року; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 510000,00 грн., які є еквівалентом 100000,00 доларів США, в рахунок повернення боргу за договором позики від 4 грудня 2006 року, в задоволенні зустрічному позові відмовлено (т.2 а.с.224-229).

Висновок суду мотивовано тим, що на підставі договорів позики від 2 грудня 2006 року та від 4 грудня 2006 року виникли боргові зобов`язання, які не виконано, тому позовні вимоги первісного позову підлягають задоволенню повністю, щодо зустрічного позову, то суд відмовив за недоведеністю завдання шкоди.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 27 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 27 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення суду.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 27 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення суду.

Ухвалами апеляційного суду Одеської області від 27 серпня 2018 року справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 призначено до розгляду.

Справу з апеляційного суду Одеської області передано до Одеського апеляційного суду у зв`язку з ліквідацією суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 5 лютого 2019 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 5 лютого 2019 року справу призначено до розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних вимог ОСОБА_4 ; змінити в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення боргу та стягнути борг в сумі 137600,00 грн., врахувавши часткове повернення коштів в рахунок боргу (т.1 а.с.245-247).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних вимог ОСОБА_4 (т.3 а.с.2-4).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних вимог ОСОБА_4 (т.3 а.с.2-10-15).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у безпідставності солідарного стягнення боргів за договорами позики, де ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є позичальниками; у не врахуванні часткового повернення боргу; у завданні ОСОБА_4 притягненням до участі в справі, накладенням арешту на майно шкоди, яка доведена та безпідставно не відшкодована.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

Відзив на апеляційні скарги не подано.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

2 грудня 2006 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_6 розписку, за змістом якої ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_6 51000,00 (п`ятдесят одну тисячу) грн., які зобов`язався повернути протягом року (т.1 а.с.10).

4 грудня 2006 року між ОСОБА_5 як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено Договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_5 гроші в сумі 510000,00 (п`ятсот десять тисяч) грн., які еквівалентні 100000,00 (сто тисяч) доларів США за курсом 5,1 гривень за один долар США, терміном до 4 серпня 2008 року без нарахування відсотків. За умовами договору повернення боргу здійснюється частинами в сумі, еквівалентній 10000,00 (десяти тисячам) доларів США до 10 січня 2007 року, та в подальшому в сумі, еквівалентній 5000,00 (п`яти тисячам) доларів США на місяць до 10 числа кожного місяця (починаючи з лютого 2007 року); повернення загальної суми боргу має бути здійснено на території України в місті Одесі в гривнях України в сумі, еквівалентній 100000,00 (ста тисячам) доларів США за курсом НБУ, встановленим на день повернення боргу; про повернення боргу свідчить підписання обома сторонами цього договору розписки (у простій письмовій формі). Договір посвідчено 4 грудня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юхневич М.М., зареєстровано в реєстрі за №6144 (т.1 а.с.11).

21 березня 2007 року ОСОБА_5 надав розписку про отримання від ОСОБА_1 102000,00 (сто дві тисяч) грн., які еквівалентні 20000,00 (двадцяти тисячам) доларів США, в рахунок повернення боргу по договору позики від 4 грудня 2006 року (т.1 а.с.87).

20 квітня 2007 року ОСОБА_5 надав розписку про отримання від ОСОБА_1 25500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн., які еквівалентні 5000,00 (п`яти тисячам) доларів США, в рахунок повернення боргу по договору позики від 4 грудня 2006 року (т.1 а.с.88).

20 квітня 2007 року ОСОБА_5 надав розписку про отримання від ОСОБА_1 10100,00 (десять тисяч сто) грн., які еквівалентні 2000,00 (двом тисячам) доларів США, в рахунок повернення боргу (т.1 а.с.89).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики); договір позики є укладеним з моменту передання грошей (ст.1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (ст.1047 ЦК України).

При укладенні договору позики в усній формі сторони мають дотримуватися правил, передбачених статтею 206 ЦК України. В разі недодержання письмової форми договору у випадках, коли цього вимагає норма зазначеної статті, настають правові наслідки, передбачені статтею 218 ЦК України. При вирішенні судом спору сторони можуть оперувати будь-якими засобами доказування, крім показань свідків. Такими засобами доказування можуть бути листи, письмові документи тощо, що ж до розписки, то розписка є документом, що підтверджує передачу грошей позикодавцем позичальникові.

За змістом позовних вимог, між ОСОБА_6 як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальниками укладено в усній формі 2 грудня 2006 року договір позики грошових коштів в сумі 51000,00 грн. під зобов`язання повернення суми позики через рік.

В порядку доведення обставин, на які ОСОБА_6 посилався як на підставу своїх вимог, надано розписку від 2 грудня 2006 року, що містить дані про те, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_6 кошти в сумі 51000,00 грн. на рік (т.1 а.с10).

Таким чином, між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 виникли правовідносини позики грошових коштів, врегульовані параграфом 1 Глави 71 ЦК України.

Написання ОСОБА_1 розписки від 2 грудня 2006 року про отримання від ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 51000,00 грн. на рік не спростовано, оригінал розписки знаходиться у ОСОБА_6

Оскільки розписка є документом, що підтверджує передачу грошей позикодавцем позичальникові, то, виходячи від зворотного, знаходження оригіналу розписки у позикодавця є підтвердження не повернення суми повністю чи частково.

Таким чином, фактичне знаходження оригіналу розписки у ОСОБА_6 вказує на не повернення ОСОБА_1 боргу протягом року, тобто в строк до 2 грудня 2007 року, ОСОБА_1 не надав доказів протиправного утримання ОСОБА_6 у себе боргової розписки, рівно як і не надав безспірних письмових доказів повернення суми позики повністю.

Суб`єктивне цивільне право, щодо якого ОСОБА_6 заявлено вимогу, і факт його порушення доведено, звернення до суду мало місце в межах строку позовної давності, на даний час боргові зобов`язання не виконано, борг ОСОБА_1 визнається, порушене право ОСОБА_6 на повернення переданих 2 грудня 2006 року у позику грошових коштів підлягає захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 51000,00 грн.

За змістом позовних вимог, між ОСОБА_5 як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальниками укладено у письмовій формі та нотаріально посвідчено 4 грудня 2006 року договір позики грошових коштів в сумі 510000,00 грн., які на час передання у позику були еквівалентом 100000,00 доларів США, під зобов`язання повернення суми позики частинами, щомісячно, з кінцевим терміном повернення до 4 грудня 2008 року.

В порядку доведення обставин, на які ОСОБА_5 посилався як на підставу своїх вимог, надано нотаріально посвідчений договір позики від 4 грудня 2006 рок, що містить дані про те, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 510000,00 грн., еквівалентні 100000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення до 4 грудня 2008 року (т.1 а.с10).

Таким чином, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виникли правовідносини позики грошових коштів, врегульовані параграфом 1 Глави 71 ЦК України.

Укладення між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та нотаріальне посвідчення договору позики від 4 грудня 2006 року про отримання від ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 510000,00 грн., еквівалентних 100000,00 доларів США, не спростовано, договір недійсним не визнано.

За умовами договору позики підтвердженням повернення боргу є розписка у простій письмовій формі.

ОСОБА_1 на підтвердження часткового повернення суми позики ОСОБА_5 надано розписки ОСОБА_5 від 21 березня 2007 року на суму 102000,00 грн., еквівалентні 20000,00 доларів США, від 20 квітня 2007 року на суму 25500,00 грн., еквівалентні 5000,00 доларів США, від 20 квітня 2007 року на суму 10100,00 грн., еквівалентні 2000,00 доларів США (т.1 а.с.87-89).

Вказані розписки про часткове повернення боргу не спростовано, фактичне знаходження оригіналів розписок у ОСОБА_1 вказує на часткове повернення ОСОБА_1 ОСОБА_5 боргу за договором позики від 4 грудня 2007 року.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч.1,2 ст.533).

За умовами нотаріально посвідченого Договору позики від 4 грудня 2006 року у грошовому зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, відтак, сума, що підлягає поверненню в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Такий порядок її визначення встановлено й укладеним між сторонами договором, зокрема, пунктами 1, 2 Договору позики від 4 грудня 2006 року.

За договором позики отримано в позику гроші в сумі, еквівалентній 100000,00 доларів США, згідно розписок повернуто гроші в сумі, еквівалентній 27000,00 доларів США, залишок неповернутого боргу становить суму, еквівалентну 73000,00 доларів США, офіційний курс даної іноземної валюти на 4 липня 2019 року (день ухвалення рішення) по курсу НБУ за 100 доларів США рівний 2604,4841 грн., відтак, неповернута сума боргу становить 1901273,39 грн.

Суб`єктивне цивільне право, щодо якого ОСОБА_5 заявлено вимогу, і факт його порушення доведено, звернення до суду мало місце в межах строку позовної давності, на даний час боргові зобов`язання в повному обсязі не виконано, порушене право ОСОБА_5 на повернення переданих 4 грудня 2006 року у позику грошових коштів підлягає захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 1901273,39 грн.

Доводи ОСОБА_1 щодо його боргу за договором позики від 4 грудня 2006 року без визначення суми грошового еквіваленту в іноземній валюті не приймаються, так як такі не відповідають як вимогам закону (ч.1 ст. 533 ЦК України), так і умовам укладеного договору (п.п.1,2 Договору позики від 4 грудня 2006 року).

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (ст.541 ЦК України).

В даному випадку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не є солідарними кредиторами, рівно як і ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не є солідарними боржниками, оскільки договірні грошові зобов`язання виникли між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на підставі договору позики від 2 грудня 2006 року та між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на підставі договору позики від 4 грудня 2006 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є сторонами договорів позики, відповідно, не є солідарними боржниками разом з ОСОБА_1 перед ОСОБА_6 та перед ОСОБА_5

Відсутність солідарного зобов`язання виключає солідарну вимогу кредиторів та солідарний обов`язок боржників.

Правові підстави для стягнення боргу за договорами позики з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні.

Будь-які домовленості за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без їх письмового оформлення не мають сили, боржником за договорами позики в даному випадку є лише ОСОБА_1

Вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 1,00 грн. та про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. заявлено з підстав завдання шкоди у недоговірних зобов`язаннях, врегульованих статтями 1166, 1167 ЦК України. Завдання шкоди обґрунтовано безпідставним зверненням до суду з вимогами до ОСОБА_4 , які було забезпечено арештом належного їй майна, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що забезпечення позову вживалось на підставі судових рішень за заявою позивачів, скасовувалось судовими рішенням за апеляційними скаргами відповідачів та інших осіб, чиї права порушувались арештом майна, тобто, питання забезпечення позову вирішувались в порядку, встановленому ЦПК України, в ході розгляду цивільної справи за позовом про стягнення боргу.

Таким чином, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не виникли правовідносини з відшкодування шкоди, завданої у недоговірних відносинах, врегульованих Главою 82 ЦК України, правові підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 відсутні.

В порядку статті 141 ЦПК України ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати на сплату судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції в загальній сумі 81,00 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 4 червня 2018 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) борг за договором позики в сумі 51000 грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) борг за договором позики в сумі 1901273 грн. 39 коп., що по курсу НБУ станом на 4 липня 2019 року (100 доларів США - 2604,4841 грн.) еквівалентно 73000 доларів США.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення порушень права власника, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) витрати на сплату судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції в загальній сумі 81 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 7 серпня 2019 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков