Постанова

від 12.09.2019 по справі 649/138/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 649/138/19 Головуючий у І інстанції Гапоненко Р.В.

Номер провадження 22-ц/819/1250/19 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Бугрика В.В.,

секретар Давиденко І.О.

розглянувши у судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області, ухваленого 28 травня 2019 року о 10 годині 48 хвилин у селищі Велика Лепетиха під головуванням судді Гапоненка Р.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленої садиби фермерського господарства Макій про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 12,2952 Га, кадастровий номер 6521283300:08:006:0460, розташованої в адміністративних межах Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, 01 січня 2012 року між сторонами було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 30 років, який зареєстрований у Великолепетиському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах від 14 червня 2012 року, у його пунктах 9 та 10 зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній, відробітковій формах, що складає 1,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

09 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією у строк до 01 лютого 2019 року внести зміни до договору оренди землі від 01 січня 2012 року, встановивши розмір річної орендної плати на рівні 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, змінивши умови перегляду орендної плати та розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, яку відповідачем було отримано 14 січня 2019 року, станом на 08 лютого 2019 року відповідач не надав позивачу письмової відповіді з підписаною додатковою угодою, відповідно до витягу від 25 січня 2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 308452,49 гривні, а річна орендна плата у розмірі 9 % складатиме 27760,72 гривні, таким чином позивач, укладаючи договір 01 січня 2012 року з відповідачем, не міг передбачити настання фактичного збільшення річного розміру орендної плати за землі сільськогосподарського призначення до рівня 15,66 %, у позові просив розірвати вказаний договір оренди землі.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав, що у ньому зазначені, в обґрунтування скарги покликався на те, що судом першої інстанції не було враховано, що між сторонами виник спір щодо внесення змін до договору оренди в частині умов орендної плати, оскільки договір оренди передбачає мізерну орендну плату на рівні 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі, суд першої інстанції помилково не звернув уваги на доводи та докази позивача щодо необхідності розірвання за рішенням суду договору оренди, оскільки у додатковій угоді від 09 січня 2019 року позивач пропонував відповідачу змінити діючий договір оренди від 01 січня 2012 року в частині такої істотної умови, як орендна плата, так як за землі сільськогосподарського призначення державної власності орендарі сплачують річну орендну плату у розмірі 8,12 %, 9,38 %, 9,47 % та 15,66 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а відповідач згідно умов договору оренди землі від 01 січня 2012 року 1,5 %, запропонована умова у додатковій угоді від 09 січня 2019 року не потягне для відповідача ніякої шкоди, відсутність у договорі оренди істотної умови щодо порядку розміру орендної плати не відповідає вимогам типового договору оренди землі, ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , значно звужує права орендодавця та фактично унеможливлює перегляд орендної плати за весь 30-ти річний період дії договору до 14 червня 2042 року, суд першої інстанції помилково не з`ясував усі обставини виняткового випадку позивача, а також наявність чи відсутність одночасно існування чотирьох умов передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України для розірвання договору від 01 січня 2012 року, розмір орендної плати істотно змінився в сторону підвищення та в середньому по Херсонській області склав за 11 місяців 2018 року 15,66 %, а по Великолепетиському районі 9,47 %, також змінилася нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка складає 308452,51 гривні, крім того у даному спорі наявні такі умови як зміна обставин, зумовлена причинами, які заінтересована особа не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, а тому у даному спорі знайшли своє підтвердження одночасно існування чотирьох умов, встановлених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, та відсутність згоди сторін, у даному випадку виключно орендаря, щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, оскаржуване рішення не відповідає вимогам справедливості і не забезпечує ефективне поновлення в правах позивача, зокрема щодо використання своєї власності та отримання доходів у вигляді орендної плати належного розміру, відповідно до укладеного договору оренди землі, а не згідно перемінливої волі орендаря.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважав її такою, що задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 089846 від 07 квітня 2009 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 12,30 Га, розташованої на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 01 січня 2012 року між ОСОБА_1 та Відокремленою садибою (за межами населеного пункту) фермерського господарства Макій строком на 30 років було укладено договір оренди землі вище вказаної земельної ділянки з нормативно грошовою оцінкою 263560,14 гривні з розміром орендної плати 1,5% та можливістю її перегляду по письмовому зверненню однієї із сторін, зареєстрований у Великолепетиському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам 14 червня 2012 року за № 652120004000954, 09 січня 2019 року позивачем на адресу відповідача було надіслано заяву про збільшення розміру орендної плати на рівні 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з додатковою угодою до договору оренди землі від 01 січня 2012 року, яку відповідачем було отримано 14 січня 2019 року, 30 січня 2019 року відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення № 11 про повернення проекту додаткової угоди.

В силу укладення договору між сторонами виникло зобов`язання з оренди землі, яке, у відповідності до положень цього договору, положень ст. 526 ЦК України та Закону України Про оренду землі має виконуватися належним чином відповідно до його умов та чинного законодавства, ст. 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання його сторонами.

Вимоги позову у даній справі не містять доводів щодо порушення відповідачем умов договору оренди землі між ними у чинній редакції, які б могли бути підставою для його розірвання, між ними виник спір з приводу внесення змін до договору щодо збільшення розміру орендної плати, що за його положеннями та ст. 30 Закону України Про оренду землі можливе лише за згодою сторін або у судовому порядку, така обставина в ст. 651 ЦК України не зазначена в числі підстав для розірвання договору, відсутні також і дані щодо істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору у розумінні ст. 652 цього Кодексу, оскільки зміни розміру орендної плати в інших правовідносинах між іншими сторонами такими обставинами не є, передбачені законом підстави для задоволення позову відсутні, за змістом відзиву відповідача на позов він має намір підвищити виплату орендної плати за пай до 15000 гривень у 2019 році, що саме по собі може зняти спірні питання у правовідносинах сторін.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставою для задоволення її вимог, скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено 17 вересня 2019 року і з цього дня протягом тридцяти днів на постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик