Рішення

від 04.09.2019 по справі 908/1316/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/10/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2019 Справа № 908/1316/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1316/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" (49089, м. Дніпро, вул. Макарова, буд. 28 А)

до відповідача: Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

про стягнення 11500,23 грн.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Пельо Н.Р., довіреність № 18-159 від 20.12.2018

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 17.07.2019, 01.08.2019, 13.08.2019, 27.08.2019 та 04.09.2019 здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів - програмно-апаратного комплексу Оберіг та комплексу Акорд .

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контур 15" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № б/н від 21.03.2019 до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення боргу в сумі 62421,83 грн., пені в сумі 2681,31 грн., трьох відсотків річних в сумі 280,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 1239,32 грн. за договором поставки № 190 від 01.02.2017, що разом складає 66622,46 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1316/19, присвоєно справі номер провадження 12/10/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2019 о 14:30.

21.06.2019 на адресу суду від відповідача у справі - Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- пунктом 5.6. договору поставки № 190 від 01.02.2017 передбачено, що термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстру податкових накладних;

- на виконання умов договору та додаткової угоди № 5 з поставки товару позивач 02.10.2018 відвантажив на склад відповідача товар в кількості та за номенклатурою, визначеної у договірному документі, підтвердження даного факту є видаткова накладна № 15-0000210 від 02.10.2018 на суму 6872,40 грн. з ПДВ та рахунок-фактура № 15-0000214 від 02.10.2018 на суму 6872,40 грн. з ПДВ;

- при цьому, в порушення умов договору та умов додаткової угоди № 5 постачальником не було надано повного пакету документів разом з товаром, які передбачені договірними документами, лише 21.03.2019 постачальником були надані документи в електронному виді, які підтверджують походження товару, тобто без надання завірених копій і станом на дату подачі відзиву, що є порушенням умов договірних відносин;

- до виконання позивачем свого зобов`язання з надання повного пакету первинних документів, визначених в договорі та у додатковій угоді № 5 в належному виді, строк виконання зобов`язання з оплати у відповідача не настав;

- на виконання умов договору та додаткової угоди № 6 з поставки товару позивач 30.10.2018 відвантажив на склад відповідача товар в кількості та за номенклатурою, визначеної у договірному документі, підтвердження даного факту є видаткова накладна № 15-0000239 від 30.10.2018 на суму 3421,43 грн. з ПДВ та рахунок-фактура № 15-0000233 від 30.10.2018 на суму 3421,43 грн. з ПДВ;

- при цьому, в порушення умов договору та умов додаткової угоди № 6 постачальником не було надано повного пакету документів разом з товаром, які передбачені договірними документами, 28.01.2019 постачальником частково надано документи в електронному виді, які підтверджують походження товару, походження було підтверджено на суму 2994,23 грн.;

- після отримання документів, передбачених умовами договору та додаткової угоди № 6 відповідачем 09.04.2019 було здійснено часткову оплату за товар, поставлений позивачем 30.10.2018 за видатковою накладною № 15-0000239 від 30.10.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 330034 від 08.04.2019 на 2994,43 грн.;

- але і на час надання відзиву позивачем не надано завіреної копії податкової накладної, оформленої виробником на адресу постачальника та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН на всю партію товару, відвантаженого ТОВ Контур 15 30.10.2018, а саме на суму 427,20 грн.;

- на виконання умов договору та додаткової угоди № 7 з поставки товару позивач 16.01.2019 відвантажив на склад відповідача товар в кількості та за номенклатурою, визначеної у договірному документі, підтвердження даного факту є видаткова накладна № 15-0000009 від 16.01.2019 на суму 52128,00 грн. з ПДВ та рахунок-фактура № 15-0000009 від 16.01.2019 на суму 52128,00 грн. з ПДВ;

- при цьому, в порушення умов договору та умов додаткової угоди № 7 постачальником не було надано повного пакету документів разом з товаром, які передбачені договірними документами, 07.02.2019 постачальником було надано документи в електронному виді, які підтверджують походження товару;

- після отримання документів, передбачених умовами договору та додаткової угоди № 7 відповідачем 21.05.2019 було здійснено оплату за товар, поставлений позивачем 16.01.2019 за видатковою накладною № 15-0000009 від 16.01.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 332151 від 14.05.2019 на 52128,00 грн. з ПДВ;

- оскільки сторони договору № 190 від 01.02.2017 не визначили розмір пені (відповідний відсотковий розмір від суми простроченого платежу за прострочення грошового зобов`язання), а Закон України Про відповідальність за невиконання грошового зобов`язання лише передбачає максимальний розмір пені, позивачем було неправомірно нарахована пеня за час прострочення відповідачем грошового зобов`язання;

- щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат зазначає, що по видатковій накладній № 15-0000210 від 02.10.2018 на дату написання позовної заяви постачальником в порушення умов договору та додаткової угоди № 5 не надано повного пакету первинних документів, а саме завіреної копії податкової накладної, оформленої виробником - ПАТ Київський картонно-паперовий комбінат на адресу постачальника та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, строк відрахування оплати почнеться з дня отримання вищезазначених документів поштовим відправленням;

- по видатковій накладній № 15-0000233 від 30.10.2018 на дату написання позовної заяви постачальником в порушення умов договору та додаткової угоди № 6 не надано повного пакету первинних документів, а саме завіреної копії податкової накладної, оформленої виробником на адресу постачальника та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН на суму 427,20 грн., строк відрахування оплати почнеться з дня отримання вищезазначених документів поштовим відправленням;

- по видатковій накладній № 15-0000009 від 16.01.2019 на дату написання позовної заяви строк оплати у відповідача настав 27.02.2019, строк прострочки з оплати на дату написання позову складає 21 календарний день;

- тобто на дату подання позовної заяви строк виконання зобов`язання з оплати за поставлений товар у відповідача не настав;

- звертає увагу на те, що відповідач здійснив оплату за поставлений товар до відкриття провадження у справі № 908/1316/19 за видатковою накладною № 15-0000239 від 30.10.2018 на суму 2994,23 грн. та за видатковою накладною № 15-0000009 від 16.01.2019 на суму 52128,00 грн. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

27.06.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній повідомляє про неможливість прибуття представника (адвоката) відповідача у судове засідання 01.07.2019 та просить суд відкласти підготовче засідання у справі № 908/1316/19.

01.07.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання без електронного цифрового підпису, в якому останній, посилаючись на часткову оплату відповідачем заборгованості та бажання надати уточнену позовну заяву, просить суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 01.07.2019 відкладено підготовче судове засідання на 17.07.2019 о 17:15.

16.07.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 12.07.2019 у порядку п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, в якій просить суд прийняти дану заяву про зменшення позовних вимог, визнати спір малозначним та стягнути з відповідача борг за договором № 190 від 01.02.2017 в сумі 7299,60 грн., пеню в сумі 2681,31 грн., три відсотка річних в сумі 280,00 грн., інфляційні витрати в сумі 1239,32 грн. У вказаній заяві позивач зазначає, що згідно платіжного доручення № 330034 від 09.04.2019 відповідачем сплачено по рахунку № 15-0000239 від 30.10.2018 кошти в сумі 2994,23 грн. та згідно платіжного доручення № 332151 від 21.05.2019 відповідачем сплачено по рахунку № 15-0000009 від 16.01.2019 кошти в сумі 52128,00 грн. Таким чином сума боргу складає 7299,60 грн. До вказаної заяви додані докази її надіслання на адресу відповідача.

В пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 12.07.2019 (вх. № 08-08-14504/19 від 16.07.2019) подана позивачем до закінчення підготовчого засідання з наданням доказів її направлення з додатками на адресу відповідача, відтак суд приймає її до розгляду.

Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про зменшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті, а саме вимоги про стягнення з відповідача:

- заборгованості за договором поставки № 190 від 01.02.2017 в сумі 7299,60 грн.;

- пені в сумі 2681,31 грн.;

- трьох відсотків річних в сумі 280,00 грн.;

- інфляційних витрат в сумі 1239,32 грн.

17.07.2019 на адресу суду позивача надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України, в якій зазначає наступне:

- відповідачем частково сплачено суму заборгованості, заявлену у первісних позовних вимога, чим прямо визнано зобов`язання за договором та додатковими угодами, сума боргу відповідача змінилась та складає 7299,60 грн.;

- відповідач у відзиві прямо визнає факт поставки товару в обумовленій договором та додаткових угодах кількості, відповідач не заперечує, що вказаний товар ним було прийнято у повному обсязі без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших недоліків товару;

- згідно відзиву відповідач у повній мірі підтверджує той факт, що позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними № 15-0000210 від 02.10.2018, № 15-0000233 від 30.10.2018, № 15-0000009 від 16.01.2019;

- частковим виконанням умов договору відповідач визнав свої зобов`язання по оплаті за товар, що було поставлено;

- відповідач ухиляється від виконання зобов`язань по оплаті у повній мірі, що є неприпустимим і суперечить умовам договору, нормам ГК України та ЦК України, що регулюють відносини поставки;

- зазначає, що згідно первісних вимог та уточнених (зменшених) вимог ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму, та вважає за можливе визнати справу малозначною.

17.07.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи. У вказаному клопотанні зазначає, що усі документи, що передбачені договором та додатковими угодами до нього, надавались відповідачу разом із постачанням конкретної партії товару згідно відповідних видаткових накладних (у день поставки та у термін, що визначено договором і додатковими угодами до нього), однак відповідач відмовляється визнати цей факт.

Ухвалою суду від 17.07.2019 відкладено підготовче засідання на 01.08.2019 о 10:00.

01.08.2019 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає наступне:

- повний пакет документів до поставленого товару за видатковою накладною № 15-0000210 від 02.10.2018 був наданий позивачем лише 27.06.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, відтак строк відрахування оплати почався лише з 27.06.2019;

- до поставленого товару за видатковою накладною № 15-0000233 від 30.10.2018 позивачем частково були надані документи, передбачені умовами договору на суму 2994,23 грн. в електронному вигляді лише 28.01.2019, а документи на суму 427,20 грн. були отримані відповідачем лише 05.07.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист;

- строк відрахування оплати товару за видатковою накладною № 15-0000233 від 30.10.2018 почався лише з 06.07.2019;

- по видатковій накладній № 15-0000009 від 16.01.2019 на дату написання позовної заяви строк оплати у відповідача настав 27.02.2019;

- відповідачем жодним чином не було порушено свого зобов`язання щодо сплати вчасно за поставлений товар, більш того чітко вбачається саме прострочення кредитора, а саме ненадання документів, передбачених умовами оплати, викладеними у договірних документах;

- сума нарахованих інфляційних витрат позивачем розрахована з порушенням норм Закону України Про індексацію грошових доходів населення та постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013;

- відповідачем здійснено оплату за поставлений товар за видатковою накладною №15-0000210 від 02.10.2018 на суму 6872,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №335133 від 24.07.2019, також після отримання 27.06.2019 повного пакету документів, передбаченого умовами оплати викладених у Додатковій угоді №5 від 19.09.2018, відповідач здійснив ще одну оплату за поставлений товар за видатковою накладною №15-0000233 від 30.10.2018 на суму 427,20 грн. 31.07.2019, що підтверджується платіжним дорученням №335334 від 29.07.2019, після отримання 05.07.2019 повного пакету документів, передбаченого умовами оплати викладених у додатковій угоді № 6 від 16.10.2018.

Ухвалою суду від 01.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1316/19 до 31.08.2019 та відкладено підготовче засідання на 13.08.2019 0 10:00.

02.08.2019 на адресу суду від представника ТОВ "Контур 15" адвоката Матросової Є.О. надійшло клопотання від 31.07.2019, в якому позивач зазначає, що станом на 27.07.2019 відповідачем було сплачено заборгованість за договором, що підтверджується платіжним дорученням № 335133 від 24.07.2019, проте у відповідача ще залишилась заборгованість в сумі 427,20 грн. Вважає позовні вимоги повністю обґрунтованими та просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 427,20 грн. (заборгованість за договором), а також штрафні санкції за порушення умов договору в сумі 4200,63 грн. Також позивач в клопотанні просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача адвоката Матросової Є.О. за наявними письмовими доказами та враховуючи раніше надані пояснення.

Приписами ч. 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Оскільки до клопотання позивача від 31.07.2019 не надано доказів направлення копії клопотання з додатками на адресу відповідача суд в силу приписів ч. 5 ст. 46 ГПК України не приймає вказане клопотання до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги, заявлені в заяві про зменшення позовних вимог від 12.07.2019.

Ухвалою суду від 13.08.2019 відкладено підготовче судове засідання на 27.08.2019 об 11:00.

Ухвалою суду від 27.08.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/1316/19 та призначено справу до розгляду по суті на 04.09.2019 о 16:15.

В судове засідання 04.09.2019 з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання 04.09.2019 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Неявка в судове засідання 04.09.2019 представника позивача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, позицію відповідача, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 01.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контур 15", далі Постачальник, та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", далі Покупець, був укладений договір поставки № 190, далі Договір, за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту Товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною, і на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що детальна інформація про кількісні та якісні характеристики Товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього Договору.

Згідно із п. 3.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар на умовах та у спосіб, зазначеними у додатку (специфікації) до цього Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010) (далі - Правила Інкотермс).

Умови п.п. 3.4.1. п. 3.4. Договору передбачено, що разом з поставкою Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали документів: оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995:

а) рахунок-фактура (оригінал);

б) видаткова накладна на відпуск Товару (оригінал);

в) акт приймання-передачі Товару (за згодою сторін).

Відповідно до п.п. 4.1.2., 4.1.3., 4.1.4. п. 4.1. Договору Постачальник зобов`язаний:

- разом з поставкою Товару надати Покупцеві оригінали документів, передбачені п. 3.4. Договору, оформлені державною мовою, з відображенням повних реквізитів, які характеризують Товар і є даними цього Договору, додатків (специфікацій) до договору;

- своєчасно і в повному обсязі декларувати свої податкові зобов`язання, що випливають з даного Договору, шляхом подання до податкових органів податкової звітності, складеної і заповненої відповідно до вимог чинного законодавства України;

- в день виникнення у Постачальника податкових зобов`язань з ПДВ за операціями, які здійснюються на виконання укладених договірних відносин: виписати податкову накладну державною мовою та у відповідності до вимог ст. 187, 201 Податкового кодексу України, та надати її Покупцеві в день реєстрації в електронній формі через систему М.Е.Dok.

Згідно із п. 5.5., 5.6. Договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного Договору. Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Умовами п. 6.1. Договору визначено, що право власності на Товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від Постачальника Покупцю в момент передачі товару на склад Покупця.

Відповідно до п. 12.1. Договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії Договору закінчується 31.12.2018, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

На кожну окрему партію поставок товару між сторонами укладались додаткові угоди до Договору, зокрема додаткові угоди № 5 від 19.09.2018, № 6 від 16.10.2018, № 7 від 18.10.2018.

Додатковою угодою № 5 від 19.09.2018 до Договору сторони узгодили поставку наступного Товару: картон хром-эрзац А4 та картон хром-эрзац А3 на загальну суму 6872,40 грн., термін поставки: до 12 жовтня 2018. Виробник товару: ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат . Умови оплати: Покупець здійснює оплату за фактом поставки товару, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника через 20 календарних днів тільки за умови виконання Постачальником п. 3.4, п. 4.1.1.- 4.1.5. цього Договору та надання завіреної копії податкової накладної, оформленої виробником ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Додатковою угодою № 6 від 16.10.2018 до Договору сторони узгодили поставку Товару на загальну суму 3421,43 грн., термін поставки: до 09 листопада 2018. Виробник товару: ТОВ ТВЕЛ (Україна), код ЄДРПОУ 33574560, ТОВ Формат (Україна), код ЄДРПОУ 32174630. Умови оплати: Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого Товару шляхом безготівкового перерахування згідно реквізитів Постачальника з відстрочкою 25 (двадцять п`ять) календарних днів тільки за умови виконання Постачальником п. 3.4., 4.1.1., 4.1.2., 4.1.4. цього договору та надання завіреної копії податкової накладної, оформленою виробником на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Додатковою угодою № 7 від 18.10.2018 до Договору сторони узгодили поставку Товару на загальну суму 52128,00 грн., термін поставки: до 10 січня 2019. Виробник товару: ООО ТВЕЛ (Україна), код ЄДРПОУ 33574560. Умови оплати: Покупець здійснює оплату за фактом поставки товару, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника через 20 календарних днів тільки за умови виконання Постачальником п. 3.4, п. 4.1.1.- 4.1.5. цього Договору та надання завіреної копії податкової накладної, оформленої виробником ООО ТВЕЛ на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів відповідно до п. 3.4. даного Договору.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами Договору, на загальну суму 62421,83 грн. за наступними видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною № 15-0000210 від 02.10.2018 на суму 6872,40 грн.;

- видатковою накладною № 15-0000233 від 30.10.2018 на суму 3421,43 грн.;

- видатковою накладною № 15-0000009 від 16.01.2019 на суму 52128,00 грн.

На оплату поставленого товару позивачем виписані наступні рахунки-фактури, а саме:

- рахунок-фактура № 15-0000214 від 02.10.2018 на 6872,40 грн.;

- рахунок-фактура № 15-0000239 від 30.10.2018 на 3421,43 грн.;

- рахунок-фактура № 15-0000009 від 16.01.2019 на 52128,00 грн.

Разом з тим до матеріалів справи додані акти від 02.10.2018 на суму 6872,40 грн., від 30.10.2018 на суму 3421,43 грн., від 16.01.2019 на суму 52128,00 грн. щодо поставки товару за Договором.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткові оплати за поставлений Товар за Договором на суму 55122,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- платіжним дорученням № 330034 від 08.04.2019 на 2994,23 грн. (оплату проведено банком 09.04.2019);

- платіжним дорученням № 332151 від 14.05.2019 на 52128,00 грн. (оплату проведено банком 21.05.2019).

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 7299,60 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 02.11.2018 по 21.03.2019 в сумі 2681,31 грн. на підставі п. 10.5. Договору. Так, вказаним пунктом договору встановлено, що у разі порушення термінів оплати за поставлений Товар згідно даного Договору більше 10-ти календарних днів Покупець сплачує Постачальнику пеню згідно діючого законодавства України від суми не сплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 22.10.2018 по 21.03.2019 в сумі 280,00 грн. та інфляційні витрати за період з 22.10.2018 по 21.03.2019 в сумі 1239,32 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Товар поставлений відповідачу (про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні (том 1, а.с. 36, 38, 40), відповідач факт поставки товару не заперечив, відтак товар отримав, його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок оплати та розрахунків за товар сторони визначили в підписаних до Договору додаткових угодах № 5 від 19.09.2018, № 6 від 16.10.2018, № 7 від 18.10.2018.

За умовами додаткової угоди № 5 від 19.09.2018 строк оплати товару: через 20 календарних днів тільки за умови виконання Постачальником п. 3.4, п. 4.1.1.- 4.1.5. цього Договору та надання завіреної копії податкової накладної, оформленої ПрАТ Київський картонно-паперовий комбінат на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

За умовами додаткової угоди № 6 від 16.10.2018 строк оплати товару: з відстрочкою 25 (двадцять п`ять) календарних днів тільки за умови виконання Постачальником п. 3.4., 4.1.1., 4.1.2., 4.1.4. цього договору та надання завіреної копії податкової накладної, оформленої виробником на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

За умовами додаткової угоди № 7 від 18.10.2018 строк оплати товару: через 20 календарних днів тільки за умови виконання Постачальником п. 3.4, п. 4.1.1.- 4.1.5. цього Договору та надання завіреної копії податкової накладної, оформленої виробником ООО ТВЕЛ на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив повну оплату вартості поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 93, 94, том 2, а.с. 54, а.с. 75), а саме:

- платіжним дорученням № 330034 від 08.04.2019 на суму 2994,23 грн. (оплату проведено банком 09.04.2019);

- платіжним дорученням № 332151 від 14.05.2019 на суму 52128,00 грн. (оплату проведено банком 21.05.2019);

- платіжним дорученням № 335133 від 24.07.2019 на суму 6872,40 грн. (оплату проведено банком 26.07.2019);

- платіжним дорученням № 335334 від 29.07.2019 на суму 427,20 грн. (оплату проведено банком 31.07.2019).

З матеріалів справи вбачається, що оплата боргу за поставлений товар в сумі 7299,60 грн. була здійснена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у даній справі.

Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Оскільки відповідачем погашено суму заборгованості за вказаним Договором, провадження у справі № 908/1316/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" щодо стягнення з останнього заборгованості в сумі 7299,60 грн. за договором поставки № 190 від 01.02.2017 слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач виконав обов`язок з оплати вартості поставленого товару з порушенням строку, встановленого умовами Договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали свідчать, що позивач намагається стягнути з відповідача за порушення строку оплати поставленого товару пеню за загальний період з 02.11.2018 по 21.03.2019 в сумі 2681,31 грн. на підставі п. 10.5. Договору. Так, вказаним пунктом договору встановлено, що у разі порушення термінів оплати за поставлений Товар згідно даного Договору більше 10-ти календарних днів Покупець сплачує Постачальнику пеню згідно діючого законодавства України від суми не сплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 231 ГК України законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання (п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

В даному випадку безпосередньо законом не визначено розмір штрафних санкцій за допущене відповідачем порушення, при цьому в Договорі сторони теж не узгодили конкретний розмір пені за нього.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені в сумі 2681,31 грн. задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу три проценти річних за загальний період з 22.10.2018 по 21.03.2019 в сумі 280,00 грн. та інфляційні витрати за загальний період з 22.10.2018 по 21.03.2019 в сумі 1239,32 грн.

Згідно із п. 5.6. Договору сторони дійшли згоди про те, що термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим в додаткових угодах № 5 - 7 до Договору сторони визначили відкладальну обставину в розумінні ст. 212 ЦК України для настання строку оплати товару, а саме: Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого Товару тільки за умови виконання Постачальником п. 3.4., 4.1.1., 4.1.2., 4.1.4. цього договору та надання завіреної копії податкової накладної, оформленою виробником на адресу Постачальника, та квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу повний пакет супровідних документів до товару, поставленого за видатковою накладною № 15-0000210 від 02.10.2018, в тому числі податкову накладну ПАТ Київського картонно-паперового комбінату № 1035 від 07.08.2018 та квитанцію про реєстрацію вказаної накладної, а відповідач отримав вказані документи 27.06.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (том 2, а.с. 56). Відтак строк оплати товару за вказаною накладною настав 17.07.2019 (20 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 18.07.2019.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу повний пакет супровідних документів до товару, поставленого за видатковою накладною № 15-0000233 від 30.10.2018, в тому числі податкову накладну ТОВ Формат № 144 від 30.10.2018 та квитанцію про реєстрацію вказаної накладної, а відповідач отримав вказані документи 05.07.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (том 2, а.с. 67). Відтак строк оплати товару за вказаною накладною настав 30.07.2019 (25 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 31.07.2019.

Відповідач у відзиві самостійно визнав, що повний пакет документів до товару, поставленого за видатковою накладною № 15-0000009 від 16.01.2019 отримав від позивача 07.02.2019. Доказів на підтвердження факту отримання відповідачем документів (податкової накладної та квитанції про її реєстрацію) від позивача раніше, ніж 07.02.2019 до матеріалів справи не надано. Відтак строк оплати товару за вказаною накладною настав 27.02.2019 (20 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 28.02.2019.

Дослідивши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних витрат суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки в них допущені помилки, а саме невірно визначені періоди прострочення.

Відповідно до п. 1.12. вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, з врахуванням положень вказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство".

Три відсотки річних розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 15-0000210 від 02.10.2018, строк оплати товару за вказаною накладною настав 17.07.2019 (20 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 18.07.2019

- три відсотка річних нараховані позивачем за період з 22.10.2018 - 21.03.2019 в сумі 85,00 грн., проте строк оплати товару настав 17.07.2019, відтак суд відмовляє у стягненні трьох відсотків річних за вказаною накладною;

2) на заборгованість за видатковою накладною № 15-0000233 від 30.10.2018, строк оплати товару за вказаною накладною настав 30.07.2019 (25 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 31.07.2019, оплата товару здійснена відповідачем 09.04.2019 та 31.07.2019

- три відсотка річних нараховані позивачем за період з 26.11.2018 - 21.03.2019 в сумі 32,00 грн., проте строк оплати товару настав 30.07.2019, відтак суд відмовляє у стягненні трьох відсотків річних за вказаною накладною;

3) на заборгованість за видатковою накладною № 15-0000009 від 16.01.2019, строк оплати товару за вказаною накладною настав 27.02.2019 (20 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 28.02.2019, оплата товару здійснена відповідачем 21.05.2019

- за період з 28.02.2019 по 21.03.2019 (22 дні прострочення) від суми боргу 52128,00 грн. три відсотка річних складають 94,26 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох процентів річних за прострочення оплати поставленого товару становить 94,26 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 94,26 грн.

Інфляційні витрати розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 15-0000210 від 02.10.2018, строк оплати товару за вказаною накладною настав 17.07.2019 (20 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 18.07.2019

- оскільки строк оплати товару настав 17.07.2019, відтак суд відмовляє у стягненні інфляційних витрат за період з 22.10.2018 по 21.03.2019 в сумі 378,89 грн. за вказаною накладною;

2) на заборгованість за видатковою накладною № 15-0000233 від 30.10.2018, строк оплати товару за вказаною накладною настав 30.07.2019 (25 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 31.07.2019, оплата товару здійснена відповідачем 09.04.2019 та 31.07.2019

- оскільки строк оплати товару настав 30.07.2019, відтак суд відмовляє у стягненні інфляційних витрат за період з 26.11.2018 по 21.03.2019 в сумі 128,29 грн. за вказаною накладною;

3) на заборгованість за видатковою накладною № 15-0000009 від 16.01.2019, строк оплати товару за вказаною накладною настав 27.02.2019 (20 днів після отримання відповідачем документів), прострочка виникла з 28.02.2019, оплата товару здійснена відповідачем 21.05.2019

- за березень 2019 від суми боргу 52128,00 грн. інфляційні витрати складають 469,15 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума інфляційних витрат за прострочення оплати поставленого товару становить 469,15 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 469,15 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.09.2019, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Провадження у справі № 908/1316/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення основного боргу в сумі 7299,60 грн. закрити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15", 49089, м. Дніпро, вул. Макарова, буд. 28 А, код ЄДРПОУ 40215194, три відсотка річних в сумі 94 (дев`яносто чотири) грн. 26 коп., інфляційні витрати в сумі 469 (чотириста шістдесят дев`ять) грн. 15 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 44 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення пені в сумі 2681,31 грн. відмовити.

5. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення трьох відсотків річних в сумі 185,74 грн. відмовити.

6. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур 15" до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення інфляційних витрат в сумі 770,17 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 16.09.2019 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.