Рішення

від 17.09.2019 по справі 910/9587/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2019Справа № 910/9587/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-СВ"

про стягнення 151 692,00 грн.

представники учасників справи:

не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-СВ" про стягнення 151 692,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9587/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 20.08.2019.

15.08.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

19.08.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

20.08.2019 суд відклав засідання по суті на 10.09.2019.

06.09.2019 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 10.09.2019 не з`явились.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання 10.09.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалами суду, які вручені відповідачу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103049610908, 0103052029213.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався процесуальними правами на подачу відзиву.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-СВ" (далі - покупець) укладено договір поставки № 01/02 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується постачати продукцію торгової марки НІТОМІ у зумовлені строки, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, товар, вказаний в п. 1.1 договору, поставляється покупцю партіями.

Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною або іншим товаророзпорядчим документом (п. 3.8 договору).

Згідно з п. 4.3 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору поставки № 01/02 від 01.02.2018) покупець зобов`язаний сплатити партію товару не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до 01.05.2018.

На виконання умов договору в період з лютого 2018 по листопад 2018 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 656 921,76 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних.

Відповідачем частково здійснено оплату товару на суму 292 238,58 грн.

Крім того, за твердженням позивача, відповідачем здійснено повернення товару позивачу на суму 212 991,18 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача неоплаченим є товар на суму 151 692,00 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач не здійснив повної оплати за поставлений позивачем товар, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 151 692,00 грн. заборгованості.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов`язань, у період з лютого 2018 по листопад 2018, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 656 921,76 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних. Долучені до матеріалів позовної заяви накладні на загальну суму 656 921,76 грн. підписані відповідачем без зауважень та заперечень та скріплені печаткою підприємства.

За твердженням позивача, за вказаними накладними відповідачем здійснено повернення товару на суму 212 991,18 грн.

В той же час, на виконання вимог ухвали суду, позивачем долучені до матеріалів справи копії накладних на повернення товару. Дослідивши долучені позивачем копії видаткових накладних на повернення, судом встановлено, що відповідачем повернуто товар на суму 214 838,70 грн., а не як помилково зазначив позивач - 212 991,18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі погоджено, що покупець зобов`язаний сплатити партію товару не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач, в порушення умов договору лише частково оплатив товар на суму 292 238,58 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Таким чином, за розрахунком суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 149 844,48 грн. (656921,76 грн. (вартість поставленого товару) - 292238,58 грн. (сума здійснених оплат) - 214838,70 грн. (сума поверненого товару) = 149 844,48 грн.), а не 151 692,00 грн., як заявлено позивачем.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими на суму 149 844,48 грн.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання у розмірі 149 844,48 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 149 844,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

За таких обставин, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-СВ" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, офіс 717, ідентифікаційний код 35626950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЕКС" (61157, м. Харків, вул. Миколи Бажана, буд. 10, кв. 102, ідентифікаційний код 32949840) 149 844,48 грн. основного боргу та 2247,67 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 17.09.2019.

Суддя С.О. Турчин