Рішення

від 12.09.2019 по справі 914/1376/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 Cправа № 914/1376/19

За позовом : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт , м.Львів,

про стягнення 104'906,75 грн.

Суддя Яворський Б.І.

При секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: Савко Н.В.

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт про стягнення 104'906,75 грн. неустойки, нарахованої за користування майном після припинення дії договору оренди нерухомого державного майна № 187 від 25.12.2012 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.07.2019 р. справу № 914/1376/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.07.2019 року позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.08.2019 року.

Протокольною ухвалою від 27.08.2019 р. Господарський суд Львівської області ухвалив відкласти судове засідання на 12.09.2019 р. Крім того, ухвалою від 27.08.2019 р. Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України викликав відповідача та повідомив про дату, час і місце судового засідання.

Представник позивача у судове засідання 12.09.2019 р. з`явився, вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих у судовому засіданні.

У судове засідання, що відбулось 12.09.2019 р., представник відповідача повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали суду були надіслані за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою органу зв`язку про причини невручення за закінченням терміну зберігання .

При цьому суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Суд приймає до уваги, що застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про усі судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

06.03.2019 р. Фонд державного майна України наказом № 232 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України утворив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях. Згідно пункту 2 даного наказу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області. Наказом Фонду державного майна України від 15.05.2019 р. № 459 днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях визначено 15.05.2019 р. Копії відповідних наказів долучено заявником до заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У судовому засіданні 12.09.2019 р., відповідно до приписів ч. 1 ст.240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

25.12.2012 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Злата-продукт (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №187.

Пунктами 3.1-3.3 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. за №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2012 року 17975,24 грн. Для суб`єкта малого підприємництва, що проводить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих площах орендна плата визначена на підставі Методики становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2012- 13'864,23 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди грудень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди листопад 2012 року на індекс інфляції за грудень 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.10.1 договору його укладено строком на два роки 364 дні - з 25.12.2012 р. по 23.12.2015 р. включно. Письмова заява відповідача про продовження терміну дії договору оренди (п.10.4 договору), у матеріалах справи відсутня, натомість міститься заява позивача про припинення договору оренди нерухомого державного майна № 187 від 25.12.2012 р.

Згідно з п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем користувачу. Майно вважається поверненим користувачу з моменту підписання орендарем та користувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору).

Пунктом 10.11 договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подано докази повернення позивачу предмета оренди, тому позивач правомірно нарахував неустойку за період з 01.12.2018 р. по 31.05.2019 р.

Станом на дату прийняття рішення докази сплати відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Згідно із приписами ст.ст. 233, 240 ГПК України в судовому засіданні 12.09.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди нерухомого державного майна № 187 від 25.12.2012р. укладено по 23 грудня 2015 року включно. Письмова заява відповідача про продовження терміну дії договору оренди (п.10.4 договору) у матеріалах справи відсутня, натомість міститься заява позивача про припинення договору оренди нерухомого державного майна № 187 від 25.12.2012 р.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно з ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши правильність нарахування заявленої позивачем до стягнення з відповідача неустойки в сумі 104'906,75 грн., суд прийшов до висновку, що така підлягає стягненню повністю в заявленій сумі.

Враховуючи те, що договір оренди нерухомого державного майна № 187 від 25.12.2012 р. укладений між позивачем та відповідачем закінчився, а відповідачем майно, яке прийнято в оренду, не повернуто, нарахування позивачем неустойки за період з 01.12.2018 р. по 31.05.2019 р. є обґрунтованим.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 125 від 08.07.2019 р. на суму 1'921,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем умов договору щодо виконання грошових зобов`язань, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 73-80, 129, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт ( 81600, Львівська область, м. Миколаїв, проспект Грушевського, буд. 1, корпус А, код ЄДРПОУ 37983796) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях ( 79000, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 42899921 ) 104'906,75 грн. неустойки та 1'921,00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2019 р.

Суддя Яворський Б.І.